Ухвала суду № 77161459, 16.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16461/17

Провадження №11-кп/772/962/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Каленяк Р. А.

Доповідач: Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Ващук В.П., Спринчука В.В.

зі секретарем: Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури Новака В.В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010001645 від 08.04.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 десятого місяця, восьмого дня, уродженки Вінницької обл., Вінницького р-н., с. Лука Мелешківська, українки, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово непрацюючої, не заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Новак В.В.

захисника: Голівського В.В.

представника потерпілої захисника: ОСОБА_5

В с т а н о в и в:

Не погодившись з вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2018 року прокурор Вінницької місцевої прокуратури Новак В.В. подав апеляційну скаргу, просив вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а також неправильного застосування кримінального закону.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки .

В решті вирок залишити без змін.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2018 року визнано винною ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначено їй покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнено засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 п.2 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування матеріальної шкоди 13 785 грн.75 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в якості відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 в якості відшкодування матеріальної шкоди 11 353 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 в якості відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп.

Стягнуто на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_3 - в сумі 2 275 ( дві тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 36 коп.

Вирішено долю речових доказів.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_3 07 квітня 2017року о 23:50 год. керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai І10», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по проїзній частині вулиці Соборної в м. Вінниці, від центру міста до вулиці Хмельницьке шосе, на перехресті з вулицею Пирогова, при виконанні повороту ліворуч в напрямку вулиці Пирогова, не переконалася, що даний маневр буде безпечний і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надавши перевагу в русі транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку, з необережності допустила зіткнення з технічно справним автомобілем марки «DAEWOO Matiz», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рухався прямолінійно в зустрічному напрямку.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 665 від 05.07.2017 пасажир автомобіля марки «DAEWOO Matiz» ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забій, садно м'яких тканин лобної ділянки; забій шийного відділу хребта, закритої травми грудної клітини, забій грудної клітини; закритого косого перелому основної фаланги 5-го пальця лівої кисті; забій, підшкірна гематома лівої гомілки. Вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать: «закритий косий перелом основної фаланги 5-го пальця лівої кисті - відноситься до середньої тяжкості, оскільки за своїм характером потягнули тривалий ( понад 21 день) розлад здоров'я», «закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забій, садно м'яких тканин лобної ділянки; забій шийного відділу хребта; закрита травма грудної клітини, забій грудної клітини; забій, підшкірна гематома лівої гомілки - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня ) розлад здоров'я».

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 480а від 07.07.2017 року «У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля «Daewoо Matiz» державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_8 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди». «У дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля «Hyundai І10», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди».

Водій ОСОБА_3 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходяться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, та відповідно до яких:п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» п. 16.13 - «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».

Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що судом першої інстанції в недостатній мірі враховано ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, не прийнято до уваги, що хоча згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, в той же час обставини його вчинення дозволяють говорити про підвищений ступінь тяжкості вказаного злочину, так як ОСОБА_3 порушила два пункти Правил дорожнього руху, що знаходяться в причинному зв'язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди, тілесні ушкодження отримали дві людини: потерпіла ОСОБА_6 та її син ОСОБА_7, який отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

При призначенні покарання не враховано думку потерпілої ОСОБА_6, яка просила обвинувачену покарати суворо.

На думку прокурора, незастосування судом до обвинуваченої основного покарання у вигляді обмеження волі, яке належить відбувати реально, не сприяє досягненню мети покарання, яка передбачена ст. 50 КК України, зокрема відсутність такого покарання не дає можливість виправити обвинуваченого.

Неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України відповідно ст.413 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Вказане призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_3 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Новака В.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив задоволити, захисника Голівського В.В., обвинуваченої ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, представника потерпілої-захисника ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону (частиною статті) України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість

За змістом ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 65 КК України, керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, раніше несудима.

Доводи апеляційної скарги прокурора, що поза увагою суду залишилася думка потерпілої при призначенні покарання не спростовують висновки суду.

Перевіривши належним чином всі обставини, які мають значення при призначенні покарання, суд першої інстанції, додержуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, визначив покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, належним чином умотивувавши своє рішення щодо доцільності застосування ст.75 КК України. При цьому враховано думку потерпілої, обставини кримінального правопорушення, наслідки.

Покарання визначене судом першої інстанції відповідає вимогам ст.50 КК України, ст. 65 КК України.

Відповідно ст. 413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

Як встановлено під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 вину визнала, розкаюється, не заперечує проти відшкодування заподіяної шкоди.

Рішення суду про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та застосування ст. 75 КК України належним чином вмотивоване.

Застосовуючи відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільняючи від відбування основного покарання з випробуванням, суд визначив іспитовий строк тривалістю три роки, тобто максимальний іспитовий строк.

З метою організації органами пробації належного контролю за поведінкою ОСОБА_3 суд поклав обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Також судом застосовано додаткове покарання у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 286 КК України.

На думку суду апеляційної інстанції покарання призначене ОСОБА_3 є достатнім та необхідним для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої ОСОБА_3 внаслідок м'якості є безпідставними.

За таких обставин, підстави, передбачені ст. 409 КПК України для скасування вироку суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 404, 405,407, 419 КПК України суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20.06.2018 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

Мішеніна С.В. Ващук В.П. Спринчук В.В.

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: