Постанова № 7714285, 19.01.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

19.01.10                                                                                           Справа № 1/97

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»(м. Одеса)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 30.09-05.10.2009р. у справі № 1/97

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»(м. Одеса)

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Галичина»(м. Радехів)

про стягнення заборгованості в сумі 294820,82 грн.

за участю представників:

від позивача: Довгань С.В., Снігур Я.Е., Балуцький Р.М.;

від відповідача: не з’явився

В судовому засідання 12.01.2010 року було оголошено перерву до 19.01.2010 року.

В судове засідання 19.01.2010 року представник відповідача не з’явився та не подав документальних

З правами, та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України представники позивача ознайомлені.

Рішенням від 05.10.2009р. у справі № 1/97 Господарського суду Львівської області (суддя Гулик Г.С.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»(м. Одеса) до Закритого акціонерного товариства «Галичина»(м. Радехів) про стягнення заборгованості в сумі 294820,82 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 83780,00 грн - основного боргу, 14650,68 грн –неустойки (пені), 32507,00 грн –інфляційних нарахувань, 11106,00 грн –3% річних та користування чужими коштами. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Максімікс»подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати з наступних підстав:

- твердження суду про те, що позивачем невірно розраховано пеню зі всієї суми неоплаченої вартості товару по кожній накладній, оскільки не враховано умови п. 4.4. Договору, є необґрунтованим та неправомірним;

- оскільки, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, які виникли у нього з моменту поставки товару та порушив умови укладеного між нами договору, щодо узгодженого ліміту заборгованості, то відповідно, скаржником з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та в межах спеціального річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України була нарахована загальна сума штрафних санкцій по усіх зобов’язаннях, яка складає 167427,82 грн, інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Львівської області підлягає частковій зміні, з огляду на наступне:

Відповідно до умов договору постачання від 04.06.08 №4/06-08, укладеного між сторонами по даному спору, було встановлено, що у разі порушення відповідачем п. 4.4 договору він зобов’язується сплатити позивачу неустойку в розмірі 0,05% від вартості несплаченої партії товару за кожен день несплати.

За умовами договору (п. 4.3) в редакції додаткової угоди №1 від 19.08.08 відповідач проводить оплату за кожну партію товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки партії товару.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що на останній день кожного місяця відповідач може мати перед позивачем заборгованість, яка не повинна перевищувати половини вартості товару, отриманого за попередній місяць.

Місцевий господарський суд, розглядаючи даний спір, по іншому оцінив умову п. 4.4 договору, вийшовши з того (як це видно з наведених у рішенні розрахунків залишку заборгованості (аркуш 6 рішення), що прийняв за основу заборгованість як неоплату поставок товару, отриманого відповідачем в серпні 2008 року і зазначив, що залишок заборгованості на 30.09.08 (тобто через 30 календарних днів) становить 61400,00грн.

Проте, судом не було прийнято до уваги, що по своїй суті заборгованість це сума фінансових зобов’язань, грошових боргів, що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.

У пункті 4.4 договору поставка товару обмежена конкретним періодом –«попередній місяць», а щодо заборгованості, то такого періодичного (місячного) обмеження не встановлено.

Між сторонами по справі на підставі договору постачання від 04.06.08 взаємовідносини по поставці та оплаті товару виникли з 04.06.08 від першої партії поставленого товару по накладній №10 на суму 105000,00 грн. Враховуючи усі поставки та оплати, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.08 становила 1312200,00 грн, а не 2412200, як було зазначено позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Разом з цим, враховуючи, що в серпні 2008 року позивачем було поставлено товару на суму 1132200 грн і відповідно половина вартості товару становила 556100 грн., то наявність заборгованості у вересні на суму 1312200,00 грн перевищувала половину суми поставки, що надавало позивачу право нараховувати неустойку за несвоєчасну оплату (більше як 30 днів) кожної партії (по окремій накладній) товару.

Відповідна ситуація була наявна станом на 31.10; 30.11; 31.12.08; 28.02; 31.03.; 30,04.; 31.05; 30.06.; 31.07. та 31.08.09.

Дані обставини визначені згідно поданого позивачем «розрахунку заборгованості за договором №4/06-08 від 04.06.08 згідно позиції представника ЗАТ «Галичина»з врахуванням відстроченням платежів», у якому зазначено усі поставки, їх оплати, строки оплати та суми неоплаченого товару по спливу відстрочки платежів, а також «таблиці»лімітів заборгованості та наявної заборгованості. Відповідність цих даних фактичним обставинам судом апеляційної інстанції перевірена по первинних документах поставок та платежів, які долучені до справи (а.с. 25-106; 163-196).

Отже, встановлено, що стягуючи лише 14650,68 грн неустойки (при цьому з рішення суду неможливо визначити з якого розрахунку була встановлена ця сума), місцевий господарський суд не врахував наявності існуючої попередньої заборгованості в розмірі 1312200,00 грн, а взяв за основу лише суму поставки та її оплату, починаючи з серпня 2008 року.

Разом з цим, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що узгоджений ліміт заборгованості відповідачем був дотриманий лише на 31.01.09, коли заборгованість у сумі 849560,00 грн. була меншою, ніж 50% вартості товару, поставленого в грудні 2008 року. Так, у грудні 2008 року було поставлено товару по накладних №166 від 03.12.08, №169 від 05.12.08, №177 від 10.12.08; № 182 від 12.12.08; №190 від 18.12.08; №199 від 23.12.08; №№ 205; 208 від 25.12.08; №№ 206; 207 від 26.12.08 №214 від 29.12.08 на загальну суму 2327400,00 грн, а тому ліміт можливої заборгованості становив 1163700,00 грн.

Таким чином, оскільки узгоджений сторонами на останній день січня 2009 року ліміт заборгованості за поставлений товар не перевищив половини вартості товару, отриманого відповідачем за попередній місяць, позивачем безпідставно нарахована неустойка на суму 13003,00 грн за січень 2009 року. Тобто, за несвоєчасну й неповну оплату за поставлений товар з 24.11.08 по 29.12.08.

Виходячи з наведеного, стягненню підлягає неустойка на загальну суму 154424,82 грн., нарахована за період з 20.09.08 по 31.12.08 і з 01.02.09 по 30.08.09.

Конкретні розміри неустойки по кожній поставленій партії товару зазначені в «Розрахунку штрафних згідно додаткової угоди №1 від 19.08.08 до договору поставки від 04.06.09 за станом на 01.09.09»(а.с. 10).

Разом з цим, Львівським апеляційним господарським судом належно оцінюється та обставина, що відповідачем у платіжних дорученнях про перерахування грошових сум як оплату за отриманий від позивача товар, не зазначено за яку саме партію товару і по яких накладних проводиться оплата. Зазначені номера рахунків не відповідають фактичним обставинам. Відтак, суд зазначає, що за таких обставин позивач правомірно зараховував отримані суми в погашення раніше існуючої заборгованості по договору.

Суд апеляційної інстанції надавав відповідачу можливість провести звірку розрахунків, для чого в судовому засіданні визначив дату, час та місце для зустрічі представників сторін. Проте, представники відповідача не з’явились для проведення звірки, а також не подав відповідач свого розгорнутого розрахунку щодо сум поставки, їх оплати, наявності можливих лімітів заборгованості за весь період дії договору від 04.06.08. У поданому відповідачем доповненні до відзиву від 19.01.10 розрахунок зроблено, виходячи лише із поставок, зроблених з серпня 2008 року і з врахуванням сум, перерахованих з серпня, тобто без даних про наявну неоплачену заборгованість за попередній період.

Львівським апеляційним господарським судом розглянута вимога скаржника, викладена в клопотанні від 01.12.09, про стягнення судових витрат, а саме 25000 грн за послуги адвокатів; 561,18 грн –за проїзд та 450,00 грн за проживання представника ТзОВ «Максімікс»- директора товариства Довганя С.В., який брав участь у судових засіданнях. В обґрунтування поданого клопотання, скаржник додав платіжне доручення від 01.09.09 №501 про сплату 5000,00 грн адвокату Снігуру Я.Е. згідно угоди від 01.09.09 б/н; копії проїздних документів на проїзд поїздом за 29.09; 30.09; 04.10; 05.10.09, рахунки за проживання в готелі «Львів»22; 23.09.09; 30.09.09; 05.10.09.

Разом з цим, розгляд справи в Львівському апеляційному господарському суді відбувався у судових засіданнях 01.12.09, 12.01.10 та 19.01.10. Відповідно до цього, надані позивачем –скаржником по справі докази витрат, пов’язаних із проїздом та проживанням в готелі у вищезазначені дати не пов’язані з розглядом апеляційної скарги по даній справі.

Щодо витрат на послуги адвоката, то на час укладення угоди про надання правової допомоги від 01.09.09 та сплати 5000,00 грн по платіжному дорученню від 01.09.09 апеляційне провадження не було відкрито, оскільки рішення суду було прийнято 30.09. - 05.10.09 і заява про стягнення саме цих витрат на послуги адвоката була розглянута судом першої інстанції і не була прийнята до задоволення, оскільки подані докази неналежно оформлені.

Виходячи з наведеного, клопотання позивача про стягнення судових витрат зарахуванню не підлягає.

Що ж стосується суми основного боргу, інфляційних та 3% річних, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що вони не оспорювались жодною зі сторін, та нараховані обґрунтовано.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Змінити п. 2 резолютивної частини рішення від 05.10.2009р. у справі № 1/97 Господарського суду Львівської області, виклавши її текст в наступній редакції: «Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Галичина” (місцезнаходження: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс” (місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31977148) 83780,00 грн - основного боргу, 154424,00 грн – неустойки (пені), 32507,00 грн –інфляційних нарахувань, 11106,00 грн –3% річних та користування чужими коштами, 1420,43 грн. державного мита, 113,70 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина»(м. Радехів) 772,12 грн витрат по оплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                  Кузь В.Л.

                              суддя                                                  Юркевич М.В.

                              суддя                                                  Городечна М.І.