Постанова № 7714253, 15.12.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

15.12.09                                                                                           Справа № 7/79-1441

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПП “Укрбудінвест плюс” від 19.10.2009 р. вих. № 19-10/02-02

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2009 р.

у справі № 7/79-1441

за позовом ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія”, смт.Велика Березовиця Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

до ПП “Укрбудінвест плюс”, м.Чортків Тернопільської обл.

про стягнення 126 710, 04 грн., в т.ч. 109 258, 1 грн. основного боргу, 15 144, 1 грн. інфляційних втрат, 2 307, 84 грн. 3 % річних, за отриману продукцію

За участю представників сторін:

від позивача –не з”явився;

від відповідача –Колодовський О.В. (представник, довіреність вих. № 62 від 22.06.2009 р. в матеріалах справи)

Представнику відповідача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки відповідач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 р.

          Розпорядженням голови суду від 15.12.2009 р. проведено зміни в складі колегії суддів з зазначених у ньому підстав.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2009 р. у справі № 7/79-1441 (суддя Стадник М.С.) позов задоволено частково за підставністю й обгрунтованістю, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 109 258, 1 грн. основного боргу, 1 772, 8 грн. інфляційних втрат, 413, 09 грн. 3 % річних, а в задоволенні решти суми інфляційних втрат і 3 % річних у розмірах 13 371, 3 грн. та 1 894, 75 грн. відповідно, нарахованих позивачем за період з вересня 2008 року по 15.03.2009 р., відмовлено за безпідставністю, так як вимога про оплату в порядку ч.2 ст.530 ЦК України направлена на адресу відповідача тільки 06.03.2009 р.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неповного з”ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивачем до позовної заяви не долучено додатків для відповідача, отже, господарський суд не мав права порушувати провадження у справі; в матеріалах справи відсутній договір, який укладений між сторонами в письмовій формі; в матеріалах справи також не містяться докази передачі матеріальних цінностей від позивача до відповідача, тобто акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні і ін.; акт звіряння взаєморозрахунків від 03.03.2009 р. не підписаний відповідачем, у даному акті не зазначено посадової особи, уповноваженої на його підписання; стягнення інфляційних втрат і 3 % річних здійснено з 15.03.2009 р., а повинно бути з 20.03.2009 р., як це зазначено в претензії.

В судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у відзиві на останню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі видаткових накладних за період з 04.06.2008 р. по 14.08.2008 р. (а.с.16-17, 21-24, 26-28, 30-31) ВАТ "Березовицький комбінат "Будіндустрія" відвантажило ПП "Укрбудінвест плюс" через його представників Каришина М.П. (довіреності ЯОЯ № 609371 від 12.06.2008 р., а.с.18, ЯОЯ № 609387 від 03.07.2008 р., а.с.29, ЯОЯ № 609394 від 17.07.2008 р., а.с.25, ЯОЯ № 609406 від 15.08.2008 р., а.с.20) та Стефаніва І.І. (довіреність № ЯОЯ 609379 від 19.06.2008 р., а.с.18, зворот) продукцію на загальну суму 110 007, 6 грн.

Позивач як платник податку на додану вартість надав відповідачу як платнику даного податку на підтвердження відвантаження продукції та формування податкового кредиту в порядку, передбаченому Законом України "Про податок на додану вартість", податкові накладні № 1932 від 27.08.2008 р. (а.с.9), № 1796 від 31.07.2008 р. (а.с.10) та № 1459 від 30.06.2008 р. (а.с.11).

Відповідач частково розрахувався за отриману продукцію, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким станом на 27.08.2009 р. сальдо становить 109 258, 1 грн. (а.с.40), який підписаний представниками обох сторін без жодних зауважень і заперечень, підписи яких скріплені печатками підприємств.

06.03.2009 р. (а.с.13 А) позивач направив на адресу відповідача вимогу у формі претензії № 40 від 05.03.2009 р. про сплату заборгованості в сумі 109 258, 1 грн. до 20.03.2009 р. (а.с.14). Листом № 20-03/01-02 від 20.03.2009 р. за підписом директора ПП "Укрбудінвес плюс" І.Стефанова останнє повідомило ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія” про те, що підприємство опинилося у важкому матеріальному становищі і буде мати можливість провести оплату вартості отриманої продукції в кінці квітня або на початку травня 2009 року (а.с.13), однак даних домовленостей не виконав.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПП “Укрбудінвест плюс” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2009 р. у справі № 7/79-1441 скасувати в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 2 512, 93 грн. інфляційних втрат і 316, 18 грн. 3 % річних. У задоволенні решти суми інфляційних втрат і 3 % річних (12 631, 17 грн. і 1991,66 грн. відповідно) відмовити. В решті рішення суду (в частині стягнення 109 258, 1 грн. основного боргу) залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, письмовий договір поставки між сторонами не укладався.

          Однак відсутність договору в письмовій формі як окремого документа ще не свідчить про відсутність факту укладення між сторонами договору поставки, виникнення спірних правовідносин.

Отже, єдиними документами, які підтверджують поставку товару, є видаткові накладні, довіреності на його одержання, податкові накладні, тобто має місце позадоговірна поставка. Зокрема, у видаткових накладних встановлені умови поставки (предмет, кількість поставки, ціна товару), які слід розцінювати як істотні умови договору, що є підставою для виникнення у її сторін прав і обов”язків, визначених нею.

Крім того наявний у матеріалах справи акт звіряння взаєморозрахунків підписаний сторонами, скріплений печатками, жодних заперечень з приводу його складення відповідачем не заявлено, тим самим останнім визнано позов.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, 06.03.2009 р. позивач направив відповідачу вимогу у формі претензії № 40 від 05.03.2009 р. про сплату заборгованості в сумі 109 258, 1 грн. до 20.03.2009 р., проте остання залишена без відповіді та реагування.

Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дав правильну оцінку письмовим доказам, наданим сторонами, та фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання відповідачем товару та виникнення обов”язку його оплати.

Всупереч ст.33 ГПК України як суду першої, так і суду апеляційної інстанції відповідач не довів належними засобами доказування (платіжними дорученнями на перерахування коштів) факту повної та своєчасної оплати отриманого ним від позивача товару.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції підставно стягнув суму основного боргу в розмірі 109 258, 1 грн.

Що стосується стягнення Господарським судом Тернопільської області 1 772, 8 грн. інфляційних втрат, 413, 09 грн. 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України, то колегія суддів не погоджується з періодом їх стягнення –з 15.03.2009 р. по 30.04.2009 р., оскільки в претензії № 40 від 05.03.2009 р., яка є вимогою в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України, визначений строк оплати до 20.03.2009 р., а не 15.03.2009 р., що не враховано судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок з урахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеним у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р (далі - рекомендації Верховного Суду України), згідно з якими індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, вважає, що до стягнення підлягає 2 512,93 грн. інфляційних втрат (у березні 2009 року –1529, 61 грн. (109 258, 1 грн. х 101, 4 % - 109 258, 1 грн.), у квітні 2009 року –983, 32 грн. (109258,1 грн. х 100, 9 % - 109 258, 1 грн.) і 316, 18 грн. 3 % річних (109258, 1 грн. х 3/365/100 х 41 день). Представлений позивачем у суд апеляційної інстанції перерахунок інфляційних втрат за березень 2009 року є неправильним, оскільки ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія” здійснює поденне нарахування інляційних втрат на суму 542, 77 грн., а не в середньому на місяць, що суперечить рекомендаціям Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП “Укрбудінвест плюс” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2009 р. у справі № 7/79-1441 скасувати в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити частково, а саме:

Стягнути з ПП “Укрбудінвест плюс” (ідентифікаційний код 24636429) на користь ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія” (ідентифікаційний код 05421350) 2 512, 93 грн. інфляційних втрат і 316, 18 грн. 3 % річних.

В задоволенні решти суми інфляційних втрат і 3 % річних (12 631, 17 грн. і 1 991,66 грн. відповідно) відмовити.

В решті рішення суду (в частині стягнення 109 258, 1 грн. основного боргу) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та за перегляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ПП “Укрбудінвест плюс” (ідентифікаційний код 24636429) на користь ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія” (ідентифікаційний код 05421350) 1 120, 88 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 276, 44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія” (ідентифікаційний код 05421350) на користь ПП “Укрбудінвест плюс” (ідентифікаційний код 24636429) 64, 3 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Решта суми державного мита за подання апеляційної скарги (492, 92 грн.) залишити за відповідачем.

Доручити Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                     Н.А.Галушко

Суддя                                                                                                     Г.В.Орищин