Рішення № 7714050, 21.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2010 Справа № 3/167-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барви швидкості", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Наддніпрянське Дніпровського району м. Херсон

про стягнення 29327,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Позивач 25.09.2009р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 29327,33 грн. заборгованості за поставлений товар за договором про партнерство № 12/1-07 від 01.03.2007 р., з якої: 11718,70 грн. - сума основного боргу, 7201,30 грн. - інфляційні збитки, 10407,33 грн. - пеня. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору про партнерство № 12/1-07 від 01.03.2007 р., документальні докази - видаткові накладні, положення ст.ст. 526, 625, 638 ЦК України.

У судовому засіданні 17.11.2009р. оголошувалась перерва до 12 год. 45 хв. 24.11.2009р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням голови Господарського суду Херсонської області № 712 від 23.11.2009р. справу №3/167-09 передано на розгляд судді Ребристій С.В.

Представник позивача у судове засідання не прибув, але 20.01.2010р. надіслав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача та за наявними у справі матеріалами. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

20.01.2010р. представник позивача надіслав до суду витребувані ухвалою суду документи. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Крім того, позивач надіслав детальний розрахунок суми позовних вимог, згідно з яким станом на 10.12.2009р. загальна сума позовних складає 25505,77 грн., з яких: 11718,70 грн. - сума основного боргу, 6183,55 грн. - сума пені, 7603,52 грн. - сума інфляційних збитків. Даний розрахунок суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав, явку у судові засідання 08.10.2009р., 17.11.2009р., 24.11.2009р., 10.12.2009р. та 12.01.2010р. уповноваженого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвали господарського суду від 28.09.2009р., 08.10.2009р., 24.11.2009р., 10.12.2009р., 12.01.2010р., які були направлені відповідачу за поштовою адресаю вказаною позивачем в позовній заяві: АДРЕСА_1 повернулись до суду з відміткою пошти “За зазначеною адресою не проживає”. 20.01.2010 р. на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2010р. представником позивача подано до суду витяг з ЄДРЮОФОП від 11.01.2010 р. №4847953, в якому місцем проживання ФОП ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_1

Відповідач був належним чином інформований про дату, час і місце проведення судового засідання по справі, оскільки суд направляв за адресою: АДРЕСА_1 процесуальні документи по справі, але відзиву на позов та витребуваних судом документів відповідач не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи ті обставини, що відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав і судом вживалося всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо його належного інформування про дату, час та місце проведення судового засідання по справі - розгляд справи здійснюється відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача, який належним чином був інформований судом про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки відповідно до положень ст. 93 ЦК України та Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ (зі змінами) “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Положеннями ст.ст. 16,17 Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ (зі змінами) “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Дослідивши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Барви швидкості" та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

01.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про партнерство № 12/1-07, згідно з яким ТОВ "Барви швидкості" (постачальник) забов'язалось поставити, а ФОП ОСОБА_2 (партнер) прийняти та оплатити лакофарбову продукцію та супутні матеріали до цієї продукції.

Відповідно до п. 1.2. даного договору, кількість, асортимент та строк погоджуються в специфікаціях (заявках).

Відповідно до положень ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Таким чином, даний договір є договором поставки.

Окреслені договором зобов'язання постачальника були виконанні останнім у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними на загальну суму 18930,25 грн. (а.с. 18-24).

Відповідно до п.6.3. договору від 01.03.2007р. оплата за поставлену продукцію здійснюється на протязі 3-х банківський днів від дати відвантаження продукції зі складу ТОВ «Барви Швидкості».

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, за отриманий товар розрахувався з позивачем лише на суму 5284,71грн.

24 жовтня 2007р. відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на суму 1926,84 грн. (а.с. 25).

Згідно акту звірки розрахунків, відповідач підтвердив, що станом на 14.04.2009р. його заборгованість перед позивачем складає 11718,70 грн.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом становить 11718,70 грн.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

21.01.2010р. представник позивача надіслав до суду детальний розрахунок суми позовних вимог, згідно яого, станом на 10.12.2009р. загальна сума позовних складає 25505,77 грн., з яких: 11718,70 грн. - сума основного боргу, 6183,55 грн. - сума пені, 7603,52 грн. - сума інфляційних збитків. Даний розрахунок свідчить про те, що відповідачем зменшено розмір позовних вимог на суму 3821,56 грн.

Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення позивачем загальної суми розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд, за заявою позивача розраховує ціну позову в сумі 25505,77 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, за заявою позивача від 21.01.2010р.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 11718,70 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11718,70 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

Відповідно до умов п. 7.2. договору за порушення строків взаєморозрахунків за відвантажену продукцію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від простроченого платежу за кожен календарний день затримки платежу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 7603,52 грн. та пені у розмірі 6183,55 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита відшкодовуються йому відповідачем пропорційно сумі задоволених позовних вимог в сумі 255,06 грн.; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю в сумі 25505,77 грн.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барви швидкості" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 34817933, п/р 2600691607 в "Райффайзен Банк Аваль" МФО 380805) суму основного боргу у розмірі 11718,70 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 7603,52 грн., суму пені у розмірі 6183,55 грн., 255,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста