Рішення № 7713758, 28.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.10                                                                                           Справа№ 10/257

За позовом: ТзОВ „Волинська фабрика гофротари”, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „Бейкер-Україна”, м.Новояворівськ

про стягнення 6916 грн. 62 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Купира З.С. –довіреність № 595/09-09 від 11.09.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Волинська фабрика гофротари”, м.Львів до ТзОВ „Бейкер-Україна”, м.Новояворівськ про стягнення 6916 грн. 62 коп.

Ухвалою суду від 27.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 24.12.2009р. Для з”ясуванння всіх обставин спору розгляд справи відкладено на 28.01.2010р.

Позивач листом від 19.01.2010р. повідомив суд , що Відповідачем погашено заборгованість за отриману продукцію у повному обсязі, а саме в розмірі 5000 грн. 00 коп. В судовому засіданні Позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині основного боргу. Просить стягнути 330 грн. 81 коп. –3%річних, 1902 грн. 50 коп. –інфляційних втрат , які перераховані з урахуванням зауважень , викладених ТзОВ „Бейкер –Україна” у відзиві на позовну заяву, і судові витрати по справі.

Відповідач в засідання суду 28.01.2010р. не з”явився. 27.01.2010р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення по справі № 10/257, у яких Відповідач стверджує , що оплата за поставлену продукцію в розмірі 5000 грн. 00 коп. була здійснена 30.12.2009р. , про що як доказ долучено платіжне доручення №965 від 30.12.2009р. Проти стягнення 3%річних та інфляційних втрат в розмірі 2233 грн. 31 коп. , нарахованих згідно з розрахунком від 11.01.2010р. , не заперечує. Просить розглядати справу без участі повноважного представника.

Одночасно Відповідачем подано клопотання про відстрочку виконання рішення суду про стягнення 3%річних та інфляційних втрат в розмірі 2233грн. 31 коп. на один місяць.

Судом встановлено:

20 жовтня 2009 року між ТзОВ „Волинська фабрика гофротари”, м.Львів ( надалі - Позивач ) та ТзОВ „Бейкер-Україна”, м.Новояворівськ (надалі - Відповідач) укладено Договір поставки №140.

За даним договором, Продавець зобов”язується відповідно до умов цього Договору передати у власність Покупця , а Покупець зобов”язується прийняти та оплатити товар: продукцію виробництва ТзОВ „Волинська фабрика гофротари” (далі-Товар) визначений Специфікаціями, котрі є невід”ємними частинами цього Договору (п.1.1).

Термін проведення оплати отриманої продукції визначений у п.3.1 Договору, відповідно до якого оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію протягом 14 календарних днів з моменту поставки Продавцем такої партії Товару Покупцю, на підставі даного Договору ( із посиланням на даний Договір) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Як встановлено судом , на виконання своїх договірних зобов”язань по Договору №140, 03.11.2008р. Позивач здійснив на користь Відповідача поставку Товару на загальну суму 33393 грн. 49 коп. , що підтверджується видатковою накладною №03-11-5 . Факт отримання відповідного товару підтверджується підписом та відміткою Відповідача на видатковій накладні.

Таким чином, Відповідач зобов”язаний був розрахуватись за поставлений товар до 18.11.2009р. Проте, Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково на загальну суму 28393 грн. 49 коп. , про що як доказ долучено до матеріалів справи виписки банку від 03.12.2008р., 26.01.2009р., 16.04.2009р., 14.05.2009р. та 21.05.2009р.

На момент подання позовної заяви до суду основний борг Відповідача складає 5000грн. 00 коп.

Як з”ясовано в судовому засіданні , 30.12.2009р. Відповідач повністю сплатив суму основного боргу –5000 грн. 00 коп. , тому в цій частині провадження у справі слід припинити.

Крім цього, Позивачем нараховано 3%річних за період з 18.11.2008р. по 29.12.2009р. , що становить 330 грн. 81 коп. та інфляційні нарахування за період з 01.12.2008р. по 30.11.2009р. у розмірі 1902 грн. 50 коп. ( розрахунок в матеріалах справи).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що в засідання суду Позивачем подано докази сплати Відповідачем суми основного боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп. ( платіжне доручення №965 від 30.12.2009р. ), провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5000грн. слід припинити.

Правова норма ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведеної правової норми , до стягнення з Відповідача правомірно підлягає 3% річних в розмірі 330 грн. 81 коп. та 1902 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань .

Доказів сплати річних та інфляційних Відповідач суду не представив.

Щодо клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення суду на один місяць, суд, враховуючи важке фінансове становище ТзОВ „Бейкер-Україна”, задовольняє подане клопотання . Про наявність великої кредиторської та дебіторської заборгованості свідчить Бухгалтерська довідка , долучена Відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, п.1.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТЗОВ „Бейкер-Україна” ( 81053, Львівська область, м.Новояворівськ, вул. Шевченка, 22 код ЄДРПОУ 32296918) на користь ТзОВ „Волинська фабрика гофротари” (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25 код ЄДРПОУ 33211353) 330 грн. 81 коп. –3% річних, 1902 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення на 1 місяць –до 01.03.2010року.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу –5000 грн. 00 коп. –припинити.

4.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя