Постанова № 77122765, 16.10.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/517/18

Провадження № 2-а/492/10/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.

за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арциз Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи: Дільничного офіцера поліції Приморського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області Бабейко Олексія Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, з посиланням на ст. ст. 251, 252, 258 КУпАП, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ГБ № 057381 від 21.02.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді попередження, винесену дільничним офіцером поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Бабейко О.П., а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.

Ухвалою суду від 01.08.2018 року справа прийнята до провадження судді Череватої В.І.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, в поданому позові просила суд розглянути справу за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових викликів, про причину своєї неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався. Звернувся до суду з відзивом на позовну заяву, згідно якого просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з підстав, зазначених у відзиві (а.с. 38 - 40).

В судове засідання третя особа - дільничний офіцер поліції Приморського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області Бабейко О.П. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових викликів, про причину своєї неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.02.2018 р. дільничним офіцером поліції Приморського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області Бабейко О.П. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБ № 057381. Згідно даної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Як вбачається з вказаної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого адміністратора кафе-бару «Гранат», 16.02.2018 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1, в кафе-барі «Гранат», порушувала тишу в нічний час, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 182 КУпАП (а.с. 43). Зазначена постанова була складена інспектором поліції на підставі звернень мешканців будинку, проживаючих за адресою: АДРЕСА_1, протоколу проведення рівня шуму № 4 Р/1 від 16.02.2018 року, підтверджуючих факт порушення тиші кафе-баром «Гранат» (а.с. 47-48, 49-68).

07 серпня 2018 року Арцизьким районним судом Одеської області була постановлена ухвала про витребування у директора кафе - бару «Гранат» доказів того, чи працювала в кафе-барі «Гранат» позивач по наявній справі - ОСОБА_1,однак витребувані докази суду не надані.

Як вбачається з довідки, виданої Арцизькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області від 04.09.2018 року № 127/10/15-07/08-03, ОСОБА_1, за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2018 року отримувала дохід з такого джерела - ТОВ «САМОЦВІТ ЛТД» - заробітна плата.

Таким чином, з вищевказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 в кафе - барі «Гранат» не працювала, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до положень частини 6 статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ч. 1 ст. 182 КУпАП, за якою кваліфіковані дії позивача офіцером поліції Бабейко О.П., передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно - будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих майданчиках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

Однак, в постанові не зазначено вимоги яких законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях позивач порушила, та в чому саме виразилися її протиправні дії, а тому в даному випадку відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Суб'єкт адміністративного проступку - громадяни, які досягли 16-річного віку, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Позивач ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, оскільки не суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює господарську діяльність у кафе-барі «Гранат» та в силу ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" зобов'язана здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами.

У зв'язку з тим, що позивач не є суб'єктом даного правопорушення, то й суб'єктивна сторона в даному випадку відсутня, оскільки не є суб'єктом правопорушення не може мати умислу на його вчинення або допускати його вчинення з необережності.

З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 1, 4.2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак оскаржувана постанова таких відомостей не містить. Зокрема постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, не зазначено вимоги яких законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях позивач порушила; не зазначено який рівень шуму допустимий в приміщенні бару та якими саме нормативно-правовими актами такий рівень визначений.

Слід звернути увагу також на те, що статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Разом із тим частина четверта статті 258 КУпАП визначає, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Також, згідно загальним правилам накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленим статтею 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

За п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується є незаконною та підлягає скасуванню, а в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, у зв'язку з чим справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, згідно якого на ОСОБА_1, як на старшого адміністратора закладу кафе-бару «Гранат», було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ГБ № 057381 від 21.02.2018 року за ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Так, в судовому засіданні з досліджених судом доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, оскільки не суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює господарську діяльність у кафе-барі «Гранат» та в силу ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" зобов'язана здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами, у зв'язку з чим не скоювала адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Доказів того, що позивач ОСОБА_1 працювала в кафе-барі «Гранат» відповідачем суду не надано.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Згідно до положень частини 6 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем жодним доказом не підтверджені посилання, зазначені у відзиві на позов, не доведено правомірність винесеного оскаржуваного рішення, не доведено викладенні в постанові обставини та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що посилання позивача в обґрунтування вимог щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв'язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова серії ГБ № 057381 від 21 лютого 2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді попередження, винесена дільничним офіцером поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Бабейко О.П., підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 182, 249, 251, 252, 258, 279, 280, 283, 284, 285, 287, 293 КУпАП, ст. ст. 9, 77, 90, 122, 244-246, 251, 293 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи: Дільничного офіцера поліції Приморського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області Бабейко Олексія Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ГБ № 057381 від 21 лютого 2018 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП: НОМЕР_1) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді попередження, постановлену дільничним офіцером поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Бабейко Олексієм Петровичем.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд Одеської області апеляційної скарги на постанову протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених, частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Повний текст постанови суду складено 16 жовтня 2018 року.

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області