Рішення № 7708142, 21.01.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 2-150/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Тихої І.М.

при секретарі Жулківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки на заборгованість в розмірі 26082,18 доларів США за кредитним договором, укладеним 10.04.2008 року між банком та ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач порушив взяті на себе згідно кредитного договору зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості щомісячними платежами, а тому повинен нести відповідальність в межах вартості переданого в іпотеку майна. Крім того, у зв”язку з припиненням права власності на передане в іпотеку майно, також просить суд виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м.Тернополі за вказаною адресою.

У судовому засіданні представник позивача Остафійчук І.Б. позов підтримав повністю, зіславшись на мотиви, викладені в заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився та не повідомив суд про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. А тому відповідно до ст. 224 ЦПК України суд розглядає справу у його відсутності, на підставі наявних в ній доказів.

Судом встановлено наступні факти:

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

10.04.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»( яке змінило свою назву на приватне) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ТЕО0GL0000000003, за яким відповідач отримав строковий кредит у розмірі 30941 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 7.04.2028 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно було здійснюватись щомісячними платежами у розмірі 275, 34 доларів США до 25 числа кожного місяця згідно Графіку погашення кредиту, який міститься в Додатку №2 до кредитного договору, що є невідємною його частиною.

Позивач свої зобовязання за договором виконав.

Однак, ОСОБА_1 в обумовлені договором строки, припинила сплачувати відсотки і погашати кредит щомісячними платежами.

Статтею 526 частиною1 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.1054 до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Згідно з ч.2 ст.1050 параграфа 1 глави 71 ЦК України якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п.2.3.1 кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобовязань, передбаченими умовами даного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за даним договором у повному обсязі.

Станом на 14.04.2009 року ОСОБА_1 заборгував банку 26082,18 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на 21.01.2010 року становить 208800,89 грн. (800,55 грн. за 100 доларів США), з яких 25557,91 доларів США, що еквівалентно 204603,85 грн. заборгованість за кредитом; 512,43 доларів США, що еквівалентно 4102,25 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 9,44 доларів США, що еквівалентно 75,57 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом та 2,40 доларів США, що еквівалентно 19,21 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором, які були нараховані у відповідності до умов кредитного договору.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки №ТЕО0GL0000000003 від 10.04.2010 року. Згідно з даним договором відповідач надав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 30,50 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 4.04.2008 року.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Як встановлено під час судового розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Таким чином, у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача, які підлягають захисту шляхом звернення стягнення на належну ОСОБА_1 квартиру загальною площею 30,50 кв.м, яка розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка є предметом договору іпотеки № ТЕО0ОЮ000000003 від 10.04.2008 р., укладеного між ВАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1, шляхом її продажу Приватним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу в межах суми боргу за кредитним договором в розмірі 208800,89 грн., що еквівалентно 26082,18 доларам США станом на 21.01.20101 року, виселивши ОСОБА_1 з з вказаного житла зі зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м.Тернополі за вказаною адресою.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 554, 526 ч.1, 572,574, 589, 629, 651 ч.2, 1050 ч.2, 1054 ч.2 ЦК України, ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом договору іпотеки № ТЕО0ОЮ000000003 від 10.04.2008 р., укладеного між ВАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1, шляхом її продажу приватним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з наданням ПАТ КБ “Приватбанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням необхідних повноважень, для здійснення продажу в межах суми боргу за кредитним договором №ТЕО0GL0000000003 , укладеним між ВАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 в розмірі 208800 (двісті вісім тисяч вісімсот) грн. 89 (вісімдесяти девяти) коп., що еквівалентно 26082,18 доларам США станом на 21.01.2010 року.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м.Тернополі за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1950 грн. в повернення сплачених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Головуюча І.М.Тиха