Постанова № 7707527, 11.12.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10232/09/0470 Категорія статобліку- 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Чупіній О.В.

за участю представника позивача - Загибало Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 є платником земельного податку відповідно до закону. Відповідач має податковий борг зі сплати земельного податку станом 25.06.2009 року в сумі 3586 грн. 40 коп., який утворився внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю». В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, виходячи з підстав, викладених в адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не зявився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до ст. 35 КАС України, судом на адресу відповідача зазначену в ЄДРПОУ направлялися судові повістки, однак, на адресу суду повернувся конверт з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату через закінчення терміну зберігання (а.с. 38). Отже, суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи.

За даних обставин та відповідно до вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Відповідач - ОСОБА_2, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 08.12.2004. за НОМЕР_2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 5-6). Відповідач з перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську як платник окремих видів податків, в тому числі, плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, про що свідчать Відомості із договору оренди за 2008р. (а.с. 17) Відповідачем самостійно обчислено суму податкового зобовязання та зазначено її у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008р. та надано до податкового органу 24.01.2008р. (а.с. 16).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.

Відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, станом на 25.06.2009 року субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 має податковий борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб в сумі 3586 грн. 40 коп., який виник внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку за 2008 р. (а.с. 7-8).

Порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до статті 4 Закону України №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобовязання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181 визначено, що перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було направлено поштою відповідачу першу податкову вимогу № 1/898 від 07.11.2008р. на суму 900 грн. 50 коп., яка не була отримана відповідачем через те, що за зазначено в поштовому відправленні адресою адресат не проживає (а.с.18), а також, другу податкову вимогу № 2/29 від 13.01.2009р. на суму 2691 грн. 06 коп., яка відповідно до поштового повідомлення отримана відповідачем 19.03.2009р. (а.с.19).

Таким чином, сума заборгованості зі сплати земельного податку, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.

Дані щодо погашення відповідачем податкової заборгованості в сумі 3586 грн. 40 коп. в матеріалах справи відсутні.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу за рахунок активів - задовольнити.

Звернути стягнення на активи субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету (р/р 33214815700013, код платежу 13050500, одержувач платежу: відділенн держказначейства у м. Дніпродзержинську, код отримувача: 24232324, банк отримувача: УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в рахунок погашення заборгованості по сплаті орендної плати за землю у сумі 3586 (три тисячі пятсот вісімдесят шість) грн. 40 коп.

На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви апеляційна скарга на постанову суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складений 16.12.2009 року.

Суддя І. В. Юхно