Рішення № 77066687, 24.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22914/18

Провадження № 2/761/6221/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Подоляні Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, у якому просив зняти арешт з автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos TF69Y», 2007 року випуску, тип D3 - легковий седан, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва., судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Діамантбанк» у розмірі 22 875, 55 грн. На підставі вказаного судового наказу Шевченківським районного відділом державної виконавчої служби міста Києва 04 жовтня 2010 року відкрито виконавче провадження, у рамках якого було накладено арешт на автомобіль «Daewoo Lanos», 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Постановою державного виконавця від 18 червня 2012 року судовий наказ №2-н-711/08 повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Заборгованість перед банком позивачем погашено у повному обсязі, однак, його автомобіль наразі знаходиться під арештом. Листом від 18 квітня 2018 року Шевченківський РВ ДВС міста Києва повідомило ОСОБА_1 про те, що строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить три роки, після чого вони підлягають знищенню. Таким чином, на даний момент виконавчий документ є повернутим стягувачеві, заборгованість погашена, відтак, відсутня необхідність існування арешту майна ОСОБА_1, однак зняти його через органи виконавчої служби останній не має можливості, оскільки виконавче провадження є знищеним. На підставі викладеного позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року відкрито провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 27 серпня 2018 року закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до слухання по суті.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також пояснення щодо позову, за змістом яких зазначив, що заборгованість позивача перед банком відсутня, однак, повернення виконавчого документа не є безумовною підставою вважати, що необхідність в арешті майна боржника відпала, оскільки позивачем не надано доказів сплати виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та витрат, пов'язаних із розшуком транспортних засобів боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

05 жовтня 2009 року Шевченківським районним судом м. Києва видано судовий наказ №2-н-711/08, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку «Діамант» заборгованість за договором про встановлення ліміту кредитування від 09 листопада 2008 року у розмірі 22 875,55 грн.

Вказаний судовий наказ пред'явлено до виконання до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, та постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Руденко Н.В. відкрито виконавче провадження № 22005225.

23 червня 2011 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Руденко Н.В. у рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортний засіб Dawoo Lanos TF69Y, 2007 р.в., колір - синій, № кузова - НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1

На вказаний автомобіль ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві накладено арешт.

18 червня 2012 року постановою державного виконавця повернуто судовий наказ № 2-н-711/08 стягувачу, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до Довідки №15/бт-л від 07 березня 2018 року, виданої ПАТ «Діамантбанк», заборгованість ОСОБА_1 перед банком відсутня.

З листа Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 18 квітня 2018 року вбачається, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить три роки, після чого вони підлягають знищенню.

За умовами ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У постанові від 18 червня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві не вирішено питання про зняття арешту з майна ОСОБА_1, а наразі вирішити таке питання орган виконавчої служби не має можливості через знищення виконавчого провадження.

За вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За ч. 2 цієї ж статті власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За умовами ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності має розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Враховуючи, що постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 18 червня 2012 року повернуто виконавчий документ стягувачеві, виконавчий документ не було пред'явлено до виконання знову, при цьому, свої боргові зобов'язання перед стягувачем боржник виконав, то накладення арешту на майно позивача є таким, що обмежує право власника здійснювати право власності у повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, а відтак поданий позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 705,00 грн.

Керуючись ст.40, 56 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 316, 317, 319, 391 ЦК України, ст. 10, 11, 57-61, 79, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» про зняття арешту з майна - задовольнити у повному обсязі.

Зняти арешт з належного ОСОБА_1 автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos TF69Y», 2007 року випуску, тип D3 - легковий седан, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, колір - синій, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва, у рамках виконавчого провадження ВП №22005225.

Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 705,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1, місце проживання - 04107, АДРЕСА_1, іпн - НОМЕР_2.

Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва, місцезнаходження - 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, код ЄДРПОУ - 34967593.

Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ - 23362711.

Суддя: