Ухвала суду № 77031721, 02.10.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6682/18

1-кс/405/3474/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2018 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар судового засідання Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12018120000000289, клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області Домніна В.В. про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Кіровоград, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, ч. 2 ст. 189 КК України, за участю прокурора Темірова В.М., слідчого Домніна В.В., захисника Бірюкова А.О., підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вчиненні вимагання, що вчинено за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства.

Так, 24.09.2018 року в період приблизно з 10 год. до 11 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, переслідуючи мету нетрудового збагачення за рахунок неправомірних дій у сфері прав власності громадян, направлену на вимагання грошових коштів у гр. ОСОБА_6, зустрілись з останнім в ресторані «Старий круг», розташованому по просп. Винниченка в м. Кропивницький, де ОСОБА_2 під час спілкування пред'явив ОСОБА_6 вимогу передачі грошових коштів в сумі 30000,00 доларів США за можливість безперешкодно зібрати врожай, який був посіяний на законних підставах ОСОБА_6 на земельній ділянці отриманій в оренду від Седнівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. При цьому, ОСОБА_2 наголосив, що у разі звернення потерпілого до правоохоронних органів з ним буде вести мову не він, а інші люди в більш жорсткій формі, тим сами висловив погрозу насильства до потерпілого.

Після чого, 28.09.2018 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, прибули до смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області, де в ресторанно-готельному комплексі, розташованому за адресою по вул. Криворізька 7 знову зустрілись з ОСОБА_6, який повідомив останніх, що не має можливості надати на їх вимогу усі грошові кошти в сумі 30 тисяч доларів США, та запропонував їм віддати 10 тисяч доларів США. Внаслідок зустрічі ОСОБА_2 повідомив потерпілого, що якщо він не передасть грошові кошти, то не отримає можливості зібрати свій врожай, та погодився отримати вже 20 тис. доларів США від ОСОБА_6

Внаслідок, 29.09.2018 року приблизно о 15.00 год., продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на протиправне отримання грошових коштів шляхом їх вимагання у ОСОБА_6, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи спільно і узгоджено, прибули до смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області, де в ресторанно-готельному комплексі розташованому за адресою по вул. Криворізька,7 знову зустрілись з ОСОБА_6, та отримали від останнього грошові кошти в сумі 10 тисяч доларів США.

Однак, в той же час, 29.09.2018 року приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочину, та у ОСОБА_2 були виявлені та вилучені працівниками поліції зазначені, передані внаслідок вимагання, грошові кошти в сумі 10 тис. доларів США.

29.09.2018 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Прокурор під час розгляду клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, зазначив, що підозрюваним вчинено злочин із погрозою застосування насильства, а відтак просив при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.

Слідчий підтримав позицію прокурора.

У судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, крім того, прокурором висловлюються загальні твердження, без належної правової аргументації, щодо неможливості запобіганню заявленим ризикам, шляхом застосуванню більш м'якого запобіжного заходу. Крім того зазначив, що на утриманні його підзахисного знаходяться батьки пенсійного віку, які потребують стороннього догляду, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а відтак у разі якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав позицію захисника та при цьому зазначив, що всі зустрічі проходили за ініціативи ОСОБА_6, будь-якого насильства не застосовував та не погрожував.

Заслухавши учасників та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

29.09.2018 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30 вересня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п»ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали справи за клопотанням слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, яке 26.09.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120000000289.

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні вимагання, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка, протоколом обшуку, протоколом освідування (а.к. 6-15,16-20, 21-37, 42).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 189 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 є тяжким, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п.1 та 3 ст.177 КПК України, враховуючи можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; можливість підозрюваним впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися та інших підозрюваних.

Інші ризики матеріалами клопотання не доведені.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням наявних у підозрюваного постійного місця проживання, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Щодо доводів прокурора при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір, оскільки підозрюваним ОСОБА_2 вчинено злочин із погрозою застосування насильства слідчий суддя зазначає наступне.

Прокурором в судовому засіданні зазначено, що факт вимагання ОСОБА_2 грошових коштів у потерпілого ОСОБА_6 з погрозами застосування фізичного насильства у разі відмови такого надання, підтверджується матеріалами НСРД, які на даний час знаходяться на стадії легалізації. Проте, прокурором не зазначено, які заходи фізичного впливу мали бути застосовані або застосовувались підозрюваним ОСОБА_2 в ході розмови з потерпілим ОСОБА_6

Крім того, під час дослідження матеріалів даного клопотання встановлено, що 26.09.2018 року ОСОБА_6 звернувся до ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 КК України, в якій зазначив, що 23.09.2018 року до нього на робоче місце приїхали дві невідомі особи, які повідомили йому, що у нього є проблеми зі збором врожаю соняшника та запросили його на зустріч в м. Кропивницький на 24.09.2018 року для вирішення даного питання. 24.09.2018 року він прибув до м. Кропивницького до кафе «Старий круг» в приміщенні якого він зустрівся з громадянином ОСОБА_2, який йому повідомив, що на даний час земельна ділянка, що перебувала в оренді у ОСОБА_8 знаходиться в комунальній власності Седнівської сільської ради, а відтак щоб він мав можливість зібрати врожай, йому необхідно надати ОСОБА_2 спільно з сільським головою ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 30 тис. дол. США.

Крім того, 26.09.2018 року під час допиту ОСОБА_6 в якості потерпілого, останній зазначив про обставини вказані у заяві про злочин та повідомив, що в ході розмови ОСОБА_2 йому повідомив у разі звернення ОСОБА_10 до правоохоронних органів з ним будуть вести розмову не ОСОБА_2, а інші люди і в більш жорсткій формі.

Крім того, працівниками поліції 29.09.2018 року було допитано в якості свідка ОСОБА_11, який є сином потерпілого ОСОБА_6, який підтвердив факт вимагання ОСОБА_2 та іншими особами грошових коштів, проте як вбачається зі змісту наданих показань, останній не зазначав, що особи, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, погрожували вчинити насильство відносно його батька у разі ненадання вказаних грошових коштів.

Отже, як вбачається з досліджених матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні, факт погрози застосування насильства, на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, підтверджується виключно показаннями потерпілого ОСОБА_6, які в свою чергу не містять даних, у якій саме формі мали виразитись погрози насильства.

Крім того, прокурором в судовому засіданні та під час звернення до слідчого судді з даним клопотанням не доведено, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави не забезпечить виконання підозрюваним обов»язків, передбачених КПК України.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його соціальних зв'язків та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 15 години 00 хвилин 29.09.2018 р. до 15 години 00 хвилин 27.11.2018 р.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 140 960 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12018120000000289 від 26.09.2018 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 на строк до 27.11.2018 року наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у даному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді.

Роз'яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали - 27.11.2018 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда Андрій Віталійович Загреба