Постанова № 77009031, 09.10.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року м. Чернівці

справа № 725/4041/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Яремка В.В.

секретар Костюк Л.С.

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Галичанського О.І.,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 (далі - КЖРЕП №11) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 26 липня 2016 року їй було заподіяно майнову шкоду шляхом залиття квартири.

Стверджувала, що причиною залиття її квартири була втрата герметичності водопровідного стояка через грубі порушення вимог ДБН, які були допущені при монтажі працівниками КЖРЕП №11.

Позивач просила стягнути з відповідача на її користь 20978,35 грн. майнової шкоди, 551,20 грн. судових витрат та 11802 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КЖРЕП №11 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 20978,35 грн., 551,20 грн. судового збору та 7307,45 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення КЖРЕП №11 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалося на те, що судом першої інстанції не надано належну правову оцінку актам обстеження в яких зазначено, що КЖРЕП №11 при обстеженні квартири позивачки не зміг обстежити квартиру НОМЕР_2, яка знаходиться над квартирою позивачки і з якої здійснювалося її затоплення, із-за ненадання до неї доступу, що зазначено в актах обстеження від 24 липня 2014 року, 28 липня 2016 року, 10 червня 2010 року, 04 серпня 2014 року.

В акті обстеження від 29 липня 2016 року зазначено, що при обстеженні квартири АДРЕСА_2 встановлено, що в даній квартирі мережі холодного водопостачання знаходяться в незадовільному стані, що могло призвести до затоплення квартири позивачки. Даний факт підтверджується мешканцем квартири НОМЕР_1 ОСОБА_3, однак вказаний акт судом не досліджувався, ОСОБА_3 як свідок не допитувався.

Окрім того, суд першої інстанції, як доказ заподіяння шкоди відповідачем, прийняв висновок експерта ОСОБА_4 не надавши йому належну правову оцінку, а саме не врахував свідчення експерта в судовому засіданні де було встановлено, що він не оглядав квартиру НОМЕР_2 та місце витоку води, а тому об'єктивність висновку викликає сумніви. У експертному висновку описаний стояк, який був замінений після залиття квартири.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу КЖРЕП №11, а рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2018 року залишити без змін, а також просить вирішити питання про витрати на правову допомогу по складанню адвокатом відзиву на апеляційну скаргу в сумі 2950 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін виходячи з такого.

Судом установлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1.

У липні 2016 року сталося залиття квартири позивачки.

Згідно акту обстеження КЖРЕП №11 від 28 липня 2016 року, складеного у складі комісії: головного інженера ОСОБА_10., техніка-оглядача ОСОБА_11, слюсаря сантехніка ОСОБА_12. встановити причину залиття квартири НОМЕР_3 неможливо із-за відсутності власника квартири НОМЕР_2 (а.с.11).

Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 20 грудня 2016 року № 02/16, розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири НОМЕР_3 внаслідок залиття становить 20978,35 грн. Причиною залиття, яке відбулося 26 липня 2016 року, є втрата герметичності водопровідного стояка через грубі порушення вимог норм ДБН В.2.5-64 2012 (Внутрішній водопровід та каналізація) допущені при монтажі працівниками КЖРЕП №11(а.с.43-57).

Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 17 лютого 2018 року № 17061, технічний стан мереж в квартирах НОМЕР_3 і НОМЕР_2 та внутрішньо будинкових мереж будинку АДРЕСА_1 - добрий. Труби замінені на нові, чим приховано стан мереж до їх встановлення (до заливу). Технічна можливість встановити причину залиття квартири НОМЕР_3 - відсутня.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Частиною другою статті 1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

В акті обстеження наслідків заливу, складеному працівниками ЖРЕП №11 28 липня 2016 року не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди з вини власника квартири НОМЕР_2, яка розташована поверхом вище, а не відповідача.

Посилання апелянта на акти від 24 липня 2014 року, 10 червня 2010 року та 04 серпня 2014 року є безпідставним, оскільки ці акти були складені задовго до заливу житлового приміщення та не можуть бути предметом доказування у даній справі.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачка надала достатньо доказів про наявність факту залиття її квартири, а відповідач не спростував належними та допустимими доказами відсутності його вини, хоча це його процесуальний обов'язок, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кирилюк Т.А., просить вирішити питання про витрати на надання правової допомоги по складанню відзиву на апеляційну скаргу Адвокатським об'єднанням «Кирилюк і Партнери» в розмірі 2950 грн.

Так, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до Акту про надання правової допомоги у справі від 20 липня 2018 року Адвокатським об'єднанням «Кирилюк і партнери» були надані ОСОБА_1 наступні види робіт при розгляді справи в суді апеляційної інстанції: підготовка відзиву на апеляційну скаргу 4:36 год. вартістю 2950 грн.

Із квитанції № NOVP444144 від 20 липня 2018 року встановлено, що оплата здійснена за юридичні послуги в розмірі 2950 гривень.

Таким чином, з КЖРЕП №11 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2950 грн.

Такий розмір витрат на правничу допомогу колегія суддів визнала співмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №11 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2950 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 09 жовтня 2018 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: А.І.Владичан

В.В.Яремко