Постанова № 7699401, 28.01.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2010 р.Справа № 25/120-09-4691

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Худолій О.А. – за дорученням

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РТС –Україна”,

м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від 16 листопада 2009 року                    

у справі № 25/120-09-4691                                                  

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аттіс - Агро”, м. Полтава

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „РТС –Україна”, м. Одеса

про стягнення 83688 грн. заборгованості за поставлений товар та 5106 грн. 54 коп. пені

В С Т А Н О В И Л А:

          16.09.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Аттіс-Агро” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РТС-Україна” (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 109377 грн. 48 коп.

          Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеними між сторонами у справі договорами купівлі-продажу № 22/05-01 від 22.05.2009 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 103668 грн., у зв’язку з чим повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 5709грн. 48 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі.

          В ході розгляду справи місцевим судом відповідач сплатив позивачеві частину боргу за зазначеним договором в сумі 19980 грн., внаслідок чого останній зменшив розмір своїх позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 83688 грн. боргу та 5709грн. 48 коп. пені.

          Заявою від 04.11.2009 р. вихідний номер 196 позивач зменшив розмір своїх позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 83688 грн. боргу та 5106грн. 48 коп. пені (остаточні позовні вимоги).

          Відзив на позов не надходив, справа розглянута місцевим судом за відсутністю представника відповідача.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2009 р. (суддя -Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі та з посиланням на те, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором купівлі-продажу № 22/05-01 від 22.05.2009 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 83688 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 5106 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 887 грн. 94 коп. – на сплату держмита та 236 грн. – на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також, позивачеві місцевим судом повернено з державного бюджету України зайве сплачене державне мито в сумі 205 грн. 82 коп.

          В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду, в частині стягнення з нього на користь позивача 5106 грн. 54 коп. пені, скасувати, оскільки воно, в цій частині, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи. Крім того, відповідач не був своєчасно та належним чином повідомлений місцевим судом про розгляд справи 16.11.2009 року.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

          Відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи апеляційним судом. Проте, 26.01.2010 р. від його представника до апеляційного суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв’язку „із неможливістю прибуття на розгляд справи”.

          Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що заявником у клопотанні взагалі не зазначена причина неможливості його прибуття в судове засідання. Крім того, представництво інтересів відповідача може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об’єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин, у даному випадку, немає.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи ухвалою місцевого суду від 08.09.2009 р. позовна заява прийнята до провадження суду та її розгляд призначений на 05.10.2009 р. об 11:50. Названа ухвала отримана відповідачем 30.09.2009 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

          У зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання 05.10.2009 р. відповідною ухвалою суду першої інстанції розгляд справи відкладений на 02.11.2009 р. об 11:20. Названа ухвала отримана відповідачем 14.10.2009 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.

          У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 02.11.2009 р. відповідною ухвалою місцевого суду розгляд справи відкладений на 16.11.2009 р. об 11:40.

          Скаржник стверджує, що він не був своєчасно та належним чином повідомлений судом першої інстанції про відкладення розгляду справи на 16.11.2009 р. об 11:40.

          Відповідно до приписів п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 ухвала про відкладення розгляду справи надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

          Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

          Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

          Повідомлень про вручення відповідачеві ухвали суду від 02.11.2009 р. про призначення розгляду справи на 16.11.2009 р. об 11:40 або її неодержання в матеріалах справи не міститься, внаслідок чого вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи судом першої інстанції –неможливо.

          Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, так як справа розглянута судом за відсутністю представника відповідача, який не був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи судом 16.11.2009 р. об 11:40.

          Як вбачається з матеріалів справи 22.05.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 22/05-01, за умовами якого позивач за довіреністю № 60 від 12.06.2009 р., видатковою та податковою накладними № РН-0000780 та № 773 від 12.06.2009 р. відповідно передав, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності на загальну суму 263 250 грн. Рахунок-фактуру позивача № СФ-0000755 від 12.06.2009 р. на суму 263 250 грн. відповідач оплатив частково, сплативши платіжними дорученнями від 16.07.2009 р. – 100 000грн. (з яких 30418 грн. оплата за договором купівлі-продажу № 07/04-01 від 07.04.2009 р. та 69582 грн. оплата за договором купівлі-продажу № 22/05-01 від 22.05.2009р.), від 31.07.2009 р. – 60000 грн., від 19.08.2009 р. – 30000 грн., від 11.09.2009 р. – 10000 грн., від 15.09.2009 р. – 10000 грн., внаслідок чого має заборгованість по оплаті отриманого за договором товару в сумі 83 688 грн.

          Факт існування цієї заборгованості та настання обов’язку сплатити її позивачеві підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем в апеляційній скарзі.

          Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 83 688 грн. заборгованості за отриманий за договором № 22/05-01 від 22.05.2009 р. товар.

          В ході розгляду справи по-суті апеляційним судом представник позивача звернувся до суду із заявою про відмову від своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача на свою користь 5106 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.06.2009 р. по 11.09.2009 р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України виходячи з суми боргу 103668 грн.

          Оскільки, представник позивача, відповідно до доручення № 15 від 02.02.2009 р., має повноваження на відмову від позову та йому роз’яснені наслідки такої відмови передбачені п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 80 ГПК України і враховуючи те, що відмова позивача від позову, в частині стягнення пені, не суперечить законодавству та не порушує чиї -небудь права і охоронювані законом інтереси, то колегія суддів вважає за можливе і доцільне прийняти цю відмову позивача від своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5106 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.06.2009 р. по 11.09.2009 р. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України виходячи з суми боргу 103668 грн. та припинити провадження у справі, в цій частині, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 78, ч. ч. 4, 6 ст. 22, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ч. 2 ст. 99 ГПК України, так як апеляційний суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          При зверненні до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 109377 грн. 48 коп. позивачем сплачено держмито в сумі 1093 грн. 77 коп. та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Колегією суддів позовні вимоги позивача визнані частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на 94.78 % (з урахуванням 83 688 грн. існуючої заборгованості, 19980 грн. сплаченого відповідачем боргу після звернення позивача з позовом до суду та відмови останнього від своїх позовних вимог в частині стягнення пені).

          Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову понесені судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, внаслідок чого відповідач повинний відшкодувати позивачеві 1036 грн. 67 коп. понесених витрат на сплату держмита та 223 грн. 68 коп. понесених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Але, 16.11.2009 р. місцевий суд безпідставно видав позивачеві довідку про повернення з державного бюджету України начебто зайве сплаченого ним державного мита в сумі 205 грн. 82 коп., у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне стягнути цю суму з відповідача на користь Державного бюджету України, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 830 грн. 85 коп. (1036.67 – 205.82 = 830.85) понесених витрат на сплату держмита та 223 грн. 68 коп. понесених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. ч. ч. 1, 2 ст. 78, ч. ч. 4, 6 ст. 22, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ч. 2 ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РТС–Україна”, м. Одеса – задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2009 року у справі № 25/120-09-4691 –скасувати та прийняти нове судове рішення яким:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з ТОВ „РТС-Україна” (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140-А, код ЄДРПОУ 13903152) на користь ТОВ „Аттіс-Агро” (36022, м. Полтава, вул. Вузька,19, код ЄДРПОУ 35926373): 83 688 грн. – боргу, 830 грн. 85 коп. – понесених витрат на сплату держмита та 223 грн. 68 коп. – понесених судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Стягнути з ТОВ „РТС-Україна” (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140-А, код ЄДРПОУ 13903152) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460): 205 грн. 82 коп. безпідставне повернутого господарським судом Одеської області за довідкою № 25/120-09-4691 від 16.01.2009 р. ТОВ „Аттіс-Агро” начебто зайве сплаченого державного мита.

          4. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „Аттіс-Агро” до ТОВ „РТС-Україна” – про стягнення 5106 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 19.06.2009 р. по 11.09.2009 р. – припинити, у зв’язку з відмовою позивача від позову, в цій частині, яка прийнята апеляційним судом.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.           Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                               В. В. Шевченко

          Судді:                                                                       В. В. Бєляновський

М. А. Мирошниченко