Постанова № 7699253, 19.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2010                                                                                           № 33/296

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Нікітіна Т.С. - юрист

від відповідача 1: не з»явився

від відповідача2: Макарченко В.В. – юрист, Грибок Ю.В. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.10.2009

у справі № 33/296 (суддя

за позовом                               Акціонерний банк "Київська Русь"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Никифор-Рода"

                                                  ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 17470774,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.10.2009 року у справі № 33/296 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивача заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 6 596 172 грн. 83 коп., пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 823 169 грн. 45 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 86 523 грн. 60 коп., індекс інфляції за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6 658 062 грн. 00 коп., індекс інфляції за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 1 836 686 грн. 21 коп., три проценти річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1 001 308 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп. та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати в частині солідарного стягнення з відповідачів 6596172, 83 грн. відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредитних коштів в сумі 823169, 45 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 86523, 60 грн., 6658062, 00 грн. нарахованого на суму кредиту індексу інфляції, 1836686, 21 грн. нарахованого на суму відсотків індексу інфляції, 1001308, 28 грн. 3% річних, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом не враховано той факт, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідача-2 відсотків за користування кредитом в сумі 6596172, 83 грн., нарахованих за період з 01.10.2006р. по 29.04.2009р. з пропуском шестимісячного строку з дати настання строку виконання даних зобов»язань.

Апелянт також вважає, що місцевим судом неправильно визначені межі відповідальності за договором поруки та безпідставно стягнуто з відповідача-2 за договором поруки № 6527-20/6-5 від 20.04.2006р. індекс інфляції та 3% річних, оскільки договором поруки встановлено вичерпний перелік зобов»язань поручителя , який не містить відповідальності за сплату індексу інфляції та 3% річних, які не можна вважати ні штрафними санкціями ні збитками.

Крім того, на думку апелянта задовольняючи вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 823169, 45 грн. за прострочення повернення кредиту за період з 01.11.2008р. по 29.04.2009р. місцевим судом не застосовано вимоги ст.232 ГК України. Також на думку апелянта стягнення з відповідача-2 пені в розмірі 86523, 60 грн. за період з 01.11.2008р. по 29.04.2009р. за прострочення сплати відсотків необґрунтоване, оскільки зобов»язання відповідача-2 по сплаті відсотків за кредитом припинились через пропуск позивачем присічного строку звернення до поручителя.

В судове засідання представник відповідача-1 не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представників позивача та відповідача-2 вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача-1, оскільки в справі достатньо матеріалів для її розгляду.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, колегія встановила наступне.

Між Акціонерним банком „Київська Русь" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Никифор-Рода" 05.12.2002р. було укладено кредитний договір № 18282-20/5-1.

Відповідно до п.2.1. укладеного договору позивачем було надано відповідачу-1 кредит в сумі 13 000 000, 00 грн. строком з 05 грудня 2005 року по 05 вересня 2006 року зі сплатою 20% річних.

Відповідно до умов зазначеної угоди банк відкриває позичальнику кредит для поповнення оборотних коштів.

Згідно п.2.4. кредитної угоди позичальник сплачує банку фіксовану плату (процент) в розмірі 13000, 00 грн. на рахунок доходів банку № 6026091001 в строк до 25.12.2005р.

Позивач зобов'язання за договором № 18282-20/5-1 від 05.12.2005р. виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Пунктами 3.2.-3.4. Кредитного договору встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитною лінією починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день його повного погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитною лінією. Відсотки нараховуються в валюті кредитування щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця та сплачуються Позичальником щомісячно до 30 числа поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, відсотки на суму кредиту нараховуються і за період прострочення до моменту погашенням кредитної лінії.

20.04.2006р. між Акціонерним банком «Київська Русь» та Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (поручитель за договором) було укладено договір поруки № 6527-20/6-5 відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання основного зобов'язання, яке було укладено між кредитором та боржником.

Відповідно до п. 3 договору поруки у разі невиконання ТОВ “Никифор–Рода” зобов’язань за кредитним договором № 18282-20/5-1 від 05.12.2005р. у встановлені строки, ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” зобов’язується погасити заборгованість ТОВ “Никифор –Рода” не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання вимоги Акціонерного банку “Київська Русь”. ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” у дводенний термін з моменту отримання вимоги від Акціонерного банку “Київська Русь”, повідомляє про це Боржника. До вимог Кредитора додається розрахунок суми заборгованості із зазначенням термінів оплати.

Згідно п.3.4., 3.5. договору поруки ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” не має права без згоди Акціонерного банку “Київська Русь” в односторонньому порядку відмовитись від прийнятих на себе зобов’язань за цим договором або змінити його умови. Виконання зобов’язань ВАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” за цим договором забезпечується всім належним йому майном та грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Частини 1 і 2 статті 554 даного Кодексу передбачають, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ст.. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до умов кредитного договору № 18282-20/5-1 від 05.12.2005п. строк повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними закінчився 05.09.2006р. Відповідач-1 в порушення умов кредитного договору не виконав взяті на себе зобов»язання, не сплатив позивачу кошти, передбачені Графіком повернення кредиту та не сплатив відсотки за користування кредитом, а також не виконав свої зобов»язання по оплаті нрахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006р. по 29.04.2009р.

Згідно розрахунку позивача сума заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006р. по 29.04.2009р.. становить 6596172, 83 грн.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 у сумі 6 596 172,83 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути солідарно з відповідачів пеню за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008р. по 29.04.2009р. у сумі 823169, 45 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008р. по 29.04.2009р. у сумі 86523,60 грн.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією, позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченного платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачуєтсья пеня за кожний день прострочення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008р. по 29.04.2009р. у сумі 823169, 45 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008р. по 29.04.2009р. у сумі 86523,60 грн.

Також позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як вбачається із змісту договору поруки № 6527-20/6-5 від 20.04.2006р. сторонами договору було встановлено вичерпний перелік зобов»язань поручителя, який не містить відповідальності за сплату індексу інфляції та трьох процентів річних, які не є в розумінні ст. 230, 224 ГК України ні штрафними санкціями ані збитками.

Пунктом 5.1. договору поруки встановлено, що сторони за договором несуть передбачену чинним законодавством України відповідальність за збитки (пряму шкоду та упущену вигоду), спричинені невиконанням або неналежним виконанням сторонами своїх обов»язків за договором.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст.16 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа, зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Аналіз змісту правових норм ст. 22 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України дає підстави вважати, що упущеною вигодою є ті витрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Як вбачаєтсья з матералів справи, позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача-2 збитків, судом не встановлювався склад цивільного правопорушення та вини відповідача-2 у заподіянні збитків.

На підставі вищевикладенеого колегія приходить до висновку, що місцевий суд припустився помилки стягнувши з відповідачів солідарно індекс інфляції за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6 658 062 грн. 00 коп., індекс інфляції за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 1 836 686 грн. 21 коп., три проценти річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1 001 308 грн. 28 коп., оскільки таку відповідальність за прострочення виконання грошового зобов»язання несе лише відповідач-1.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м.Києва підлягає зміні.

В зв’язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2009р. у справі № 33/296 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Никифор-Рода" (02125, м.Київ, вул.Воскресенська, 7, кімн. 401; п/р 2600323022001 в АБ „Київська Русь" МФО 319092, код ЄДРПОУ 33345714) та з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01023, м.Київ, вул.Мечнікова, 16-А; п/р 2650417454001 в АБ „Київська Русь", МФО 319092, код ЄДРПОУ 30401456) на користь Акціонерного банку "Київська Русь" (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11-А, МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.10.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 6 596 172 (шість мільйонів п'ятсот дев'яносто шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 83 коп., пені за прострочення повернення кредитних коштів за період з 26.12.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 823 169 (вісімсот двадцять три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 45 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2008 року по 29.04.2009 року у сумі 86 523 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 60 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Никифор-Рода" (02125, м.Київ, вул. Воскресенська, 7, кімн. 401; п/р 2600323022001 в АБ „Київська Русь" МФО 319092, код ЄДРПОУ 33345714) на користь Акціонерного банку "Київська Русь" (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11-А, МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) індекс інфляції за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 6 658 062 (шість мільйонів шістсот п'ятдесят вісім тисяч шістдесят дві) грн. 00коп., індекс інфляції за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.11.2006 року по 31.03.2009 року у сумі 1 836 686 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 21 коп., три проценти річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.09.2006 року по 29.04.2009 року у сумі 1 001 308 (один мільйон одна тисяча триста вісім) грн. 28 коп., 14280 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 174,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01023, м.Київ, вул.Мечнікова, 16-А; п/р 2650417454001 в АБ „Київська Русь", МФО 319092, код ЄДРПОУ 30401456) на користь Акціонерного банку "Київська Русь" (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11-А, МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) 11220, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 137,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути Акціонерного банку "Київська Русь" (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11-А, МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (01023, м.Київ, вул.Мечнікова, 16-А; п/р 2650417454001 в АБ „Київська Русь", МФО 319092, код ЄДРПОУ 30401456) 5610,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 33/296 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді