Постанова № 7699252, 25.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2010                                                                                           № 34/425

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від Прокуратури м. Києва: Некрасов О.М. – прокурор відділу,

від позивача: представник не з’явився,

від відповідача1: представник – Прокопчук С.В. – за довіреністю,

від відповідача 2: представник – Прокопчук С.В. – за довіреністю,

від третьої особи: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ комерційний банк "Надра"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2009

у справі № 34/425 (суддя

за позовом                               ВАТ комерційний банк "Надра"

до                                                   ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп"

                                                  ТОВ "Молпром-Фактор"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Приватна фірма "Найт"

про                                                   стягнення 213381257,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Вест Ойл Груп та Товариства з обмеженою відповідальністю “Молпром-Фактор” про стягнення з кожного по 213381257,22 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К/65 від 15.10.2008 (далі –Кредитний договір) у межах вартості предмета іпотеки.

Поданою заявою про уточнення позовних вимог позивач просив господарський суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за Кредитним договором у сумі відповідно 173340846, 00 та 42087513,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, між позивачем та відповідачами 07.11.2008 були укладені договори іпотеки. У зв’язку з невиконанням умов Кредитного договору, у третьої особи виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 213 381 257,22 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів позичальника, з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначають, що третя особа була ліквідована та виключена з Єдиного державного реєстру, а отже, відповідно до ст. 609 ЦК України та ст. 205 ГК України її зобов’язання за Кредитним договором припинились. Таким чином, відповідно до статті 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека також вважається припиненою.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 р. у даній справі у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що в укладених договорах іпотеки сторони у їх пунктах 7.2 погодили, що у випадку припинення діяльності юридичної особи іпотекодавця та/чи позичальника (реорганізації або ліквідації), банк як іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмети іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов’язання чи ні.

Відповідачами не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Позивачем та третьою особою не використано наданих їм законом прав на участь своїх представників у судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

15 жовтня 2008 року між позивачем та третьою особою було укладено Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів у межах відкритої невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі – Кредитна лінія) на наступних умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 211000 000 гривень, або еквіваленту даної суми в гривні /доларах США / Євро по курсу НБУ на день розрахунку (підпункт 1.1.1); строк користування Кредитною лінією встановлюється з 15 жовтня 2008 року до 15 жовтня 2013 року (включно) (підпункт 1.1.2).

У підпункті 1.1.3 пункту 1.1 Кредитного договору сторонами були узгоджені розміри відсоткової ставки за користування кредитом.

В пункті 1.2 Кредитного договору встановлено, що видача банком коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами як у валюті ліміту, так і в доларах США та в євро за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату видачі траншу.

Транші в межах Кредитної лінії надаються на строк до 15 жовтня 2013 року (пункт 2.3 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього №1 від 04.11.2008, №2 від 06.11.2008, №3 від 12.11.2008 позивач надав третій особі кредитні кошти на загальну суму 211000000 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пунктів 2.1 та 3.2.2, між позивачем 07.11.2008 р. та відповідачем-1 був укладений договір іпотеки (надалі — Договір іпотеки 1), що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник М.О. та зареєстрований в реєстрі за №8082, відповідно до умов якого відповідач-1 передав в іпотеку позивачу земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 2,426 га, кадастровий номер 3222784700:03:003:0020; земельну ділянку, площею 2,452 га, кадастровий номер 3222784700:04:005:0002; земельну ділянку, площею 2,817 га, кадастровий номер 3222784700:04:007:0006; земельну ділянку, площею 4,835 га, кадастровий номер 3222784700:03:002:0015; земельну ділянку, площею 2,757 га, кадастровий номер 3222784700:04:003:0009; земельну ділянку, площею 2,679 га, кадастровий номер 3222784700:04:002:0035; земельну ділянку, площею 2,761 га, кадастровий номер 3222784700:04:002:0031; земельну ділянку, площею 2,874 га, кадастровий номер 3222784700:04:002:0033; земельну ділянку, площею 2,747 га, кадастровий номер 3222784700:04:002:0032; земельна ділянка, площею 2,3270 га, кадастровий номер 3222784700:04:007:0002; земельна ділянка, площею 2,4249 га, кадастровий номер 3222784700:03:003:0008; земельна ділянка, площею 2,3708 га, кадастровий номер 3222784700:04:007:0001; земельна ділянка, площею 3,4042 га, кадастровий номер 3222784700:04:002:0023; земельна ділянка, площею 2,9945 га, кадастровий номер 3222784700:04:003:0007; земельна ділянка, площею 4,7658 га, кадастровий номер 3222784700:03:002:0016; земельна ділянка, площею 5,5223 га, кадастровий номер 3222784700:03:002:0017; що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 173 340 846, 00 (сто сімдесят три мільйони триста сорок тисяч вісімсот сорок шість) грн. 00 коп.

Також, 07.11.2008р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір іпотеки (надалі — Договір іпотеки 2), що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрований в реєстрі за №8106, відповідно до умов якого відповідач 2 передав в іпотеку позивачу земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 2,9381 га, кадастровий номер 3222784700:04:003:0002; земельну ділянка, площею 3,4574 га, кадастровий номер 3222784700:04:004:0001; земельну ділянку, площею 2,7949 га, кадастровий номер 3222784700:04:002:0011; земельна ділянку, площею 2,9877га, кадастровий номер 3222784700:04:003:0004, що розташовані на території Мостищенської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 42 087 513, 00 (сорок два мільйони вісімдесят сім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 00 коп.

Судовою колегією встановлено, що зазначені Договори іпотеки були укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії N927/4/2008/980-K/65 від 15.10.2008 р. (надалі — Кредитний договір), відповідно до умов якого Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит в межах відкритої невідновлюваної кредитної лінії строком з 15.10.2008 р. по 15.10.2013 р. з лімітом заборгованості в сумі не більше ніж 211 000 000, 00 (двісті одинадцять мільйонів гривень) грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа своїх зобов’язань за Кредитним договором не виконала, згідно розрахунку заборгованості, що наявний в матеріалах справи, її заборгованість за Кредитним договором станом на 27.04.2009 р. становила 213381257,22 (двісті тринадцять мільйонів триста вісімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят сім) грн. 22 коп.

На підставі довідки позивача від 10.08.2009 за № 25-4-15714 станом на 09.06.2009 року загальна заборгованість третьої особи перед Банком за Кредитним договором склала 234522318,82 грн., з яких: за кредитом – 211000000 грн. (що підтверджується виписками з позичкового рахунку позичальника № 20734002699001 від 04.11.08, від 06.11.08, від 12.11.08); за процентами, які є простроченими – 21657 487,92 грн. (що підтверджується виписками позичкового рахунку позичальника № 20734002699001 від 10.03.09, 08.04.09, 07.05.09, 10.06.09, від 08.04.09, від 07.05.09, від 10.06.09, 10.07.09, від 07.05.09, від 07.05.09, від 10.06.09); нарахована за час прострочення сплати процентів пеня –1 277585 грн.; інфляційні нарахування –563 980,14 грн.; штраф за ненадання фінансової звітності –23 265,76 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно положень ст. 1 Закону "Про іпотеку" основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ст. 1050 Цивільного кодексу України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової шини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Сторони погодили та в п. 3.3.8. Кредитного договору зазначили, що банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за них у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення позичальником будь-яких інших умов цього Договору та порушення позичальником/ заставодавцем/ іпотекодавцем/поручителем договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим Договором.

У разі порушення позичальником зобов'язань, встановлених Кредитним договором та/чи обов'язків іпотекодавця за цими Договорами, а також інших обов'язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Таким чином, судова колегія вважає, що у зв’язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 213 381257,22 (двісті тринадцять мільйонів триста вісімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят сім) грн. 22 коп., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів позичальника з вимогами про стягнення предмету застави.

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що зв’язку із ліквідацією третьої особи внаслідок визнання його банкрутом та відсутністю у нього правонаступника, зобов’язання, які виникли з Кредитного договору є такими, що припинились, судова колегія вважає його помилковим з огляду на наступне.

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до частини 3 статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Під ліквідацією Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розуміє припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Дані положення кореспондуються з ч. 3 статті 205 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 ЦК України, частини 7 статті 59 ГК України юридична особа (суб’єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Дані положення кореспондуються з абзацом 2 частини 6 статті Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, згідно з якими дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 10.07.2009, до цього реєстру 18.05.2009 було внесено запис про припинення юридичної особи – Приватного підприємства “Найт” (ідентифікаційний код 21876133), у зв’язку з визнанням її банкрутом.

Згідно з абзацом першим статті 7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Підпунктами 5.1.6, 5.1.7 пункту 5.1 вказаних договорів іпотеки передбачено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.6 ст.21 Закону України "Про іпотеку" щодо форми і змісту заставної зазначено одною із обов'язкових умов заставної є спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо він передбачений іпотечним договором.

Як вбачається з пункту 7.2 Договору іпотеки-1 та Договору іпотеки-2, у випадку припинення діяльності юридичної особи іпотекодавця та/чи позичальника (реорганізації або ліквідації), іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні.

У зв'язку з тим, що Відповідачі, укладаючи вищенаведені договори іпотеки від 07 листопада 2008 року, прийняли на себе зобов'язання забезпечити виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем про повернення кредиту в розмірі 211 000 000, 00 (двісті одинадцять мільйонів гривень) грн. 00 коп. (відповідно до умов Кредитного договору) та враховуючи те, що відповідно до п. 2.1 Кредитного договору ці договори укладені в забезпечення кредитного договору, судова колегія дійшла до висновку, що відповідачі за порушення зобов’язань третьої особи перед позивачем несуть відповідальність встановлену договорами, незалежно від того, чи визнано дану особу у встановленому порядку банкрутом.

Відповідачами не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 р. у даній справі – скасуванню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року у справі 34/425 – скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Вест Ойл Груп” (01000, м. Київ, шевченківський р-н, бул. Тараса Шевченка, буд.. 35, гр. нежил. прим. № 7, код ЄДРПОУ 34765283) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, Б. 15, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 173340846 (сто сімдесят три мільйони триста сорок тисяч вісімсот сорок шість) грн. 00 коп., державного мита в сумі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят ) грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 25 коп. та державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 6375 грн. (шість тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Молпром-Фактор” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 143/2, код ЄДРПОУ 33919287) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄРДПОУ 20025456) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 42087513,00 (сорок два мільйони вісімдесят сім тисяч п’ятсот тринадцять) грн.. 00 коп., державного мита в сумі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят ) грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 156 (сто п’ятдесят шість) грн.. 25 коп. та державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 6375 грн. (шість тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 00 коп.

3. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №34/425 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді