Постанова № 7699250, 25.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2010                                                                                           № 34/424

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від Прокуратури м. Києва: Некрасов О.М. – прокурор відділу,

від позивача: представник не з’явився,

від відповідача1: представник – Прокопчук С.В. – за довіреністю,

від відповідача 2: представник – Прокопчук С.В. – за довіреністю,

від третьої особи: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ комерційний банк "Надра"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2009

у справі № 34/424 (суддя

за позовом                               ВАТ комерційний банк "Надра"

до                                                   ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп"

                                                  ТОВ "Молпром-Фактор"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           ТОВ "К-Л-О"

про                                                   стягнення 188505702,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Вест Ойл Груп” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Молпром-Фактор” про стягнення з кожного по 188505702,77 грн. заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К/64 від 08.10.2008 р.(далі –Кредитний договір) у межах вартості предмета іпотеки.

Поданою заявою про уточнення позовних вимог позивач просив господарський суд стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за Кредитним договором у сумі відповідно 42577920,00 грн. та 156819456,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, між позивачем та відповідачами 07.11.2008 були укладені договори іпотеки. У зв’язку з невиконанням умов Кредитного договору, у третьої особи виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 188505702,77 грн., що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів позичальника, з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідачі зазначають, що третя особа була ліквідована та виключена з Єдиного державного реєстру, а отже, відповідно до ст. 609 ЦК України та ст. 205 ГК України її зобов’язання за Кредитним договором припинились. Таким чином, відповідно до статті 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека також вважається припиненою.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 р. у даній справі у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що в укладених договорах іпотеки сторони у їх пунктах 7.2 погодили, що у випадку припинення діяльності юридичної особи іпотекодавця та/чи позичальника (реорганізації або ліквідації), банк як іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмети іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов’язання чи ні.

Відповідачами не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Позивачем та третьою особою не використано наданих їм законом прав на участь своїх представників у судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

08.10.2008 року між позивачем та третьою особою було укладено Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів у межах відкритої невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі – Кредитна лінія) на наступних умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 173000000 грн.; строк користування Кредитною лінією встановлюється з 8 жовтня 2008 року до 8 жовтня 2013 року (включно) (підпункт 1.1.2).

У підпункті 1.1.3 пункту 1.1 Кредитного договору сторонами були узгоджені розміри відсоткової ставки за користування кредитом 21% річних.

В п. 2.1. Кредитного договору визначено, що в забезпечення виконання зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні траншів межах кредитної лінії, сплаті відсотків за користування ними, комісійної винагороди, а також можливої сплати наустойки.

Відповідно до підпункту 2.1.1.1. п. 2.1. Кредитного договору позичальник забезпечує в строк до 07.11.2008 р. (включно) надання в іпотеку земельних ділянок, загальною площею 45,376 га, що належать поручителю - відповідачу-2.

Також, за умовами підпункту 2.1.1.2. п. 2.1. Кредитного договору позичальник в строк до 07.11.2008 р. (включно) забезпечує надання в іпотеку земельних ділянок загальною площею 12,32 га, що належать майновому поручителю – відповідачу-1 по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пунктів 2.1 та 3.2.2, між позивачем 07.11.2008 р. та відповідачем-1 був укладений договір іпотеки (надалі — Договір іпотеки 1), що був посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за N° 8099, відповідно до умов якого Відповідач 1 передав в іпотеку Банку земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 1,63 га, кадастровий номер 3222786100:03:029:0008; земельну ділянку, площею 2,19 га, кадастровий номер 3222786100:03:017:0013; земельну ділянку, площею 2,47 га, кадастровий номер 3222786100:03:009:0040; земельну ділянку, площею 2,30 га, кадастровий номер 3222786100:03:016:0002; земельну ділянку, площею 2,19 га, кадастровий номер 3222786100:03:017:0014; земельну ділянку, площею 1,54 га, кадастровий номер 3222786100:03:007:0008, що розташовані на території Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області, узгодженою вартістю 42 577 920,00 (сорок два мільйони п'ятсот сімдесят сім дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.

07.11.2008р. між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір іпотеки (надалі — Договір іпотеки 2), що був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за № 8187, відповідно до умові якого відповідач-2 передав в іпотеку Банку земельні ділянки, а саме: земельну ділянку, площею 1,5598 га, кадастровий номер 3222786100:03:020:0008; земельну ділянку, площею 2,498 га, кадастровий номер 3222786100:03:019:0005, земельну ділянку, площею 1,02 га, кадастровий номер 3222786100:03:013:0013; земельну ділянку, площею 2,5000 га, кадастровий номер 3222786100:03:019:0004; земельну ділянку, площею 2,519 га, кадастровий номер 3222786100:03:009:0031, земельну ділянку, площею 1,59 га, кадастровий номер 3222786100:03:034:0004; земельну ділянку, площею 1,58 га, кадастровий номер 3222786100:03:008:0010; земельну ділянку, площею 1,58 га, кадастровий номер 3222786100:03:008:0015, земельну ділянку, площею 2,05 га, кадастровий номер 3222786100:03:022:0003; земельну ділянку, площею 2,000 га, кадастровий номер 3222786100:03:028:0006; земельну ділянку, площею 1,54 га, кадастровий номер 3222786100:03:007:0006; земельну ділянку, площею 1,1800 га, кадастровий номер 3222786100:03:030:0004; земельну ділянку, площею 0,6600 га, кадастровий номер 3222786100:03:029:0001; земельну ділянку, площею 0,5000 га кадастровий номер 3222786100:03:027:0003; земельну ділянку, площею 1,64 га, кадастровий номер 3222786100:03:030:0045; земельну ділянку, площею 1,62 га, кадастровий номер 3222786100:03:027:0029, земельну ділянку, площею 4,8700 га, кадастровий номер 3222786100:03:027:0022; земельну ділянку, площею 1,64 га, кадастровий номер 3222786100:03:030:0032; земельну ділянку, площею 2,19 га, кадастровий номер 3222786100:03:017:0005; земельну ділянку, площею 2,5292 га, кадастровий номер 3222786100:05:009:0033, земельну ділянку, площею 2,6817 га, кадастровий номер 3222786100:05:009:0032; земельну ділянку, площею 1,62 га, кадастровий номер 3222786100:03:027:0023; земельну ділянку, площею 1,6183 га, кадастровий номер 3222786100:03:020:0010; земельну ділянку, площею 2,19 га, кадастровий номер 3222786100:03:017:0004, що розташовані на території Новосілківської сільської ради Макарі області, узгодженою вартістю 156 819 456,00 (сто п'ятдесят дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Судовою колегією встановлено, що зазначені Договори іпотеки були укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К/64 від 08.10.2008р., відповідно до умов якого позичальник взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит в межах відкритої строком з 08.10.2008р. по 08.10.2013р. невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі не більш ніж 173 000 000,00 (сто сімдесят три мільйони) грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа своїх зобов’язань за Кредитним договором не виконала, згідно розрахунку заборгованості, що наявний в матеріалах справи, її заборгованість за Кредитним договором станом на 27.04.2009 р. становила 188505702,77 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом – 173000000 грн., за процентами – 15015949,67 грн., пеня за порушення строку сплати процентів – 459527,29 грн., сума індексації простроченої заборгованості за відсотками – 12019,62 грн., штраф за ненадання звітності – 18206,19 грн.

На підставі розрахунку заборгованості позивача станом на 09.06. 2009 року загальна заборгованість третьої особи перед позивачем за Кредитним договором склала 192598451,45 грн. з яких: за кредитом – 173000000 грн. (що підтверджується випискою з позичкового рахунку третьої особи № 20731002700001/980 від 03.11.2008 р.); за процентами, які є простроченими – 18043449,67 грн. (що підтверджується виписками з зазначеного рахунку від 10.03.2009 р., від 08.04.2009 р., від 07.05.2009 р., від 10.06.2009 р., від 10.06.09, від 10.07.09, 10.07.09 ); нарахована за час прострочення сплати процентів пеня –1065386,44 грн.; інфляційні нарахування –470 511 грн.; штраф за ненадання фінансової звітності –19104,34 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно положень ст. 1 Закону "Про іпотеку" основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

В ст. 1050 Цивільного кодексу України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової шини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Глава 71 Позика. Кредит. Банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Сторони погодили та в п. 3.3.8. Кредитного договору зазначили, що банк має право вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за них у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення позичальником будь-яких інших умов цього Договору та порушення позичальником/ заставодавцем/ іпотекодавцем/поручителем договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим Договором.

У разі порушення позичальником зобов'язань, встановлених Кредитним договором та/чи обов'язків іпотекодавця за цими Договорами, а також інших обов'язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Таким чином, судова колегія вважає, що у зв’язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору, у позичальника виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 188505702,77, що є підставою для звернення до відповідачів, як до майнових поручителів позичальника з вимогами про стягнення предмету застави.

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що зв’язку із ліквідацією третьої особи внаслідок визнання його банкрутом та відсутністю у нього правонаступника, зобов’язання, які виникли з Кредитного договору є такими, що припинились, судова колегія вважає його помилковим з огляду на наступне.

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до частини 3 статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Під ліквідацією Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розуміє припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Дані положення кореспондуються з ч. 3 статті 205 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 ЦК України, частини 7 статті 59 ГК України юридична особа (суб’єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Дані положення кореспондуються з абзацом 2 частини 6 статті Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, згідно з якими дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.07.2009 р., зафіксована державна реєстрація припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „К-Л-О” з 15.05.2009 р. у зв’язку з визнанням її банкрутом.

Судова колегія зазначає, що позивачем було подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.09 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.09 про банкрутство третьої особи.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.09 у справі № Б15/63-09 встановлено, що справа про банкрутство третьої особи порушена безпідставно та підлягає передачі на розгляд господарського суду Дніпропетровської області, на підставі чого касаційна скарга позивача була задоволена, зазначені рішення скасовані.

Таким чином, враховуючи наведене вище, судова колегія прийшла до висновку, що третя особа на момент розгляду даної справи не визнана банкрутом у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з абзацом першим статті 7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Підпунктами 5.1.6, 5.1.7 пункту 5.1 вказаних договорів іпотеки передбачено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.6 ст.21 Закону України "Про іпотеку" щодо форми і змісту заставної зазначено одною із обов'язкових умов заставної є спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо він передбачений іпотечним договором.

Як вбачається з пункту 7.2 Договору іпотеки-1 та Договору іпотеки-2, у випадку припинення діяльності юридичної особи іпотекодавця та/чи позичальника (реорганізації або ліквідації), іпотекодержатель має право на звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того, настав строк виконання зобов'язання чи ні.

У зв'язку з тим, що Відповідачі, укладаючи вищенаведені договори іпотеки від 07 листопада 2008 року, прийняли на себе зобов'язання забезпечити виконання зобов'язань третьої особи перед позивачем про повернення кредиту в розмірі 173 000 000, 00 (відповідно до умов Кредитного договору) та враховуючи те, що відповідно до п. 2.1 Кредитного договору ці договори укладені в забезпечення кредитного договору, судова колегія вважає, що відповідачі за порушення зобов’язань третьої особи перед позивачем несуть відповідальність встановлену договорами, незалежно від того, чи визнано дану особу у встановленому порядку банкрутом.

Відповідачами не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 р. у даній справі – скасуванню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року у справі 34/424 – скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Вест Ойл Груп” (01001, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 35, гр.. Нежиле, прим. № 7, код ЄДРПОУ 34765283) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄРДПОУ 200225458) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К64 від 08.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 42577920,00 (сорок два мільйони п’ятсот сімдесят сім тисяч дев’ятсот двадцять) грн. 00 коп., державного мита в сумі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят ) грн.. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 156 (сто п’ятдесят шість) грн.. 25 коп. та державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 6375 грн. (шість тисяч триста сімдесят п’ять) грн.. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Молпром-Фактор” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 33919287) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄРДПОУ 200225458) заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К64 від 08.10.2008 р. в межах вартості предмета іпотеки в розмірі 156819 456 (сто п’ятдесят шість мільйонів вісімсот дев’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят шість) грн.. 00 коп., державного мита в сумі 12750,00 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят ) грн. 00 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 25 коп. та державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 6375 (шість тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 00 коп.

3. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №34/424 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді