Ухвала суду № 76989882, 04.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/1259/17

Провадження №11-кп/772/844/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Вінниця

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Ващук В.П., Нагорняка Є.П.

зі секретарем: Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020330000894 від 01.12.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Миколайчука Д.Г.

обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_2

В с т а н о в и в:

Прокурор Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року, просив вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м’якості.

Постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, несудимого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду в сумі 15 336,00 грн.

Стягнути у рівних долях з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судово-трасологічної експертизи № 197-Т від 09.02.2017 року у сумі 351,84 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу просив вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року скасувати, а кримінальне провадження закрити.

Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 3 КК України визнано невинуватим та виправдано в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Визнано винуватим ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 185 ч. 3 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 роки не вчинить нового злочину.

В силу ст. 76 КК України зобов'язано обвинуваченого ОСОБА_2 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцям. Шамановськ Амурської області Російської Федерації, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_8,паспорт серія ВН 482336 виданий романівським РВ УМВС України в Житомирській області 26.02.2010 року) на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду завдану внаслідок злочину в сумі 15336 грн..

В задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заподіяної матеріальної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 витрати по проведенню судової експертизи № 197 – т від 09.02.2017 року, вартість якої становить – 351, 84 грн. в дохід держави.

Знято арешт, який накладений ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08.06.2017 року із рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_4

Долю речових доказів вирішено.

У вироку суду першої інстанції зазначено, що 29.11.2016 року о 2:00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, приїхали автомобілем марки «ВАЗ 2114», державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, синього кольору, який зареєстрований за ОСОБА_6 та яким на підставі тимчасового реєстраційного талону серії ДАР № 033707 від 13.02.2015 року, має право керувати ОСОБА_2, проникли до гаражного приміщення розташованого по вул. Центральній, 15 в с. Великий Митник Хмільницького району Вінницької області, що належить ОСОБА_5, де діючи умисно, таємно, керуючись злочинним умислом, корисливим мотивом, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи, суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа до навісного замка вхідної брами, проникли в середину гаражного приміщення, звідки викрали 300 кг гарбузового насіння у 13 (тринадцяти) полімерних мішках та 190 кг очищеного волоського горіха в 7 (семи) полімерних мішках, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли і викраденим розпорядились на власний розсуд, а саме реалізували його шляхом продажу ОСОБА_7 за 24288, 00 грн. Відповідно до довідки вартості станом на 29.11.2016 року, вартість 1 кг гарбузового насіння становить 28 гривень, 1 кг волоського горіха становить 85 гривень. Таким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 24 550 гривень.

Вимоги апеляційної скарги прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 мотивовано тим, що ухвалений судом першої інстанції вирок не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, містить істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м’якості, у зв’язку з чим на підставі п.2, 3,4 ст. 409, ст. 411, ч.1 ст. 412, п.1 ч.1 ст. 413, ст. 414 КПК України підлягає скасуванню.

Всупереч вимогам п.1 ч.3 ст. 374 КПК України суд у мотивувальній частині вироку при визнанні ОСОБА_4 невинуватим та виправданні його за ч.3 ст. 185 КК України фактично зазначив, що у судовому засіданні були встановлені обставини, вказані в обвинувальному акті, тобто суд фактично визнав доведеним формулювання обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, що за змістом відповідає обвинувальному вироку.

Окрім того, суд вважаючи, що надані стороною обвинувачення докази доводять лише тільки факт вчинення ОСОБА_2 крадіжки майна належного ОСОБА_5 і не доводять факт вчинення крадіжки ОСОБА_4 у мотивувальній частині вироку не зазначив мотиви з яких відкидає докази обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України.

Вказані суперечності у змісті вироку є неприпустимими і свідчать про його незаконність, внаслідок чого вирок підлягає скасуванню.

Висновки суду про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_4 не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, встановленим під час судового розгляду.

Суд першої інстанції порушив передбачений ст. 7 КПК України принцип змагальності сторін в поданні до суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, що у свою чергу не сприяло всебічному й об’єктивному дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного та обгрунтованого рішення суду. 17.05.2018 року у зв’язку з неявкою 25.04.2018 року та 17.05.2018 року в судові засідання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, оскільки останні не були належим чином повідомлені про дату та час і місце проведення судового засідання, головуючий, обгрунтовуючи це необхідністю закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами, відмовив у повторному виклику свідків згідно попередньо задоволеного клопотання та оголосив перехід до судових дебатів чим однозначно допустив грубе порушення вимог ч.1 ст. 412 КПК України.

Призначаючи покарання за санкцією статті 185 КК України суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність не в повній мірі врахував тих обставин, що ОСОБА_2 ні під час досудового розслідування, ні в судовому засіданні не розкаявся, винним себе не визнав, стверджував, що діяв лише з метою надання допомоги невідомим особам та взагалі ніякого відношення до крадіжки немає, хоча всі надані ним покази спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами та суперечать показам свідків.

Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого ОСОБА_2 внаслідок м’якості та відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.409, ст. ст. 413, 414 КПК України, що є підставою для скасування вироку щодо нього.

Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 мотивовано тим, що вирок не містить конкретного формулювання обвинувачення щодо нього, яке визнане доведеним із зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів. Суд першої інстанції не зазначив з яких мотивів він вчинив злочин.

Суд першої інстанції не дотримався вимог закону щодо змісту вироку відносно ОСОБА_2, який передбачений ст. 374 КПК України.

Вирок не містить конкретного формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_2, яке визнано доведеним із зазначенням місця,часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, не наведено мотивів з яких він вчинив даний злочин.

Прокурором не доведено, що саме об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України виконана ним і він є суб’єктом злочину.

Звертає увагу на те, що є інвалідом 3-ої групи, має ряд захворювань нижніх кінцівок , тому за станом здоров’я не зміг викрасти 490 кг майна.

Вважає, що висновки суду не спростовують тих доводів та обставин на які він посилався на свій захист як на підставу невинуватості у вчиненні злочину. Його вина є недоведеною, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю, на підставі положень п.3 ч.1 ст. 284 КК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення його винуватості.

Вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого підлягає скасуванню з залишенням цивільного позову без розгляду на підставі положень ч.3 ст.129 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав частково доводи апеляційної скарги прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3, при цьому вказав на ряд порушень кримінального процесуального закону при винесенні вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року, зокрема на те, що суд виправдав ОСОБА_4, хоча формулюючи обвинувачення, визнане доведеним вказав про вчинення злочину ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, просив вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, проти апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував повністю, думку обвинуваченого ОСОБА_4, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг прокурора та обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив задоволити, щодо задоволення апеляційної скарги прокурора покладався на розсуд суду, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Ухвалений у справі вирок має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 374 КПК України.

Мотивувальна частина вироку повинна відповідати вимогам, викладеним у ч.3 ст. 374 КПК України та в положеннях постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом, доведеним, з обов’язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

У мотивувальній частині обвинувального вироку викладається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

У разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Зміст мотивувальної частини вироку визначається предметом доказування у кримінальному провадженні, також складом кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому і який визнано доведеним (або недоведеним) судом. У цій частині суд обґрунтовує рішення, яке буде викладене ним у резолютивній частині вироку, і воно повинно відповідати резолютивній частині.

Як убачається з вироку суд першої інстанції виклав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 та ОСОБА_2, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Також, у вироку зазначено, що суд дійшов висновку та прийняв рішення про визнання ОСОБА_4 невинуватим у пред’явленому обвинуваченні та виправдав його.

Зазначене вказує на те, що суд включив у вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

Суд першої інстанції не дотримався вимог кримінального процесуального закону, допустив суперечності у змісті вироку, що є неприпустимим.

Отже, вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року містить невідповідності, на які вказує прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 у апеляційних скаргах, мотивувальна та резолютивна частина вироку не узгоджуються між собою.

Згідно ч.3 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Недотримання судом вимог ст. 374 КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки вони не можуть бути усунені судом апеляційної інстанції, так як апеляційний суд не має права перебирати на себе функції суду першої інстанції, тобто підміняти суд першої інстанції.

За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню, наявні підстави для призначення нового судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, оскільки допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до ч.1 ст.412 КПК України, перешкодили суду ухвалити законне судове рішення.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції усунути допущені порушення, прийняти рішення щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з урахуванням доводів, викладених у апеляційних скаргах.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 415, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задоволити частково.

Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2018 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_2 скасувати через істотне порушення кримінального процесуального закону .

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України у суді першої інстанції.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Згідно оригіналу:

Суддя: