Постанова № 76989829, 04.10.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8872/18

Провадження № 22-ц/772/1962/2018

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 рокуСправа № 127/8872/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М.,

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.

секретар судового засідання Куленко О. В.,

учасники справи:

позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_3,

відповідач КП «Вінницька транспортна компанія»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2018 року, ухвалене в складі судді Бойка В. М. в м. Вінниці, дата складення повного тексту судового рішення 1 серпня 2018 року,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся з позовом до комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» (надалі КП «ВТК») про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Позов мотивував тим, що 14.04.2017 року близько 18 год. 55 хв. Він перебував в міському трамваї № 286, зачепився за цвях що виступав на подвійному сидінні з тильної сторони, отримав болісне пошкодження ноги та розірвав одяг, про що було складено акт за участі ревізора безпеки руху. В цей же день в зв'язку із зазначеною подією він звернувся до КП «Вінницька транспортна компанія» зі скаргою, в якій просив провести обстеження вагону, відшкодувати матеріальний та моральний збиток, а також викликати його на розгляд скарги, завчасно повідомивши. Однак 26.04.2017 року він отримав поштою лист за підписом генерального директора КП «ВТК» з повідомленням результатів розгляду скарги. На розгляд скарги його не викликали, не повідомляли коли він відбудеться, що є прямим порушенням його прав, закріплених в ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», скарга розглянута з порушенням без дотримання вимог ст.ст. 18, 19 Закону. В зв'язку з цим він просив зобов'язати відповідача розглянути його скаргу у законний спосіб, а також стягнути 20 116 грн. спричиненої йому моральної шкоди, яка полягала в тому, що він страждав через протиправні дії КП «ВТК» , відчував безпорадність в досягненні справедливості, негативні спогади, тривогу, необхідність захищати свої права в судовому порядку, що призвело до значної втрати зусиль та часу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що скарга позивача від 14.04.2017 року була розглянута відповідачем, невідповідності салону трамваю при обстеженні не виявлено, не доведеним є і факт пошкодження одягу позивача і хоча розгляд скарги відбувся без повідомлення ОСОБА_3 та без його участі, такого способу захисту як повторний розгляд скарги законом не передбачено, тому неправомірності в діях відповідача суд не вбачає. Немає підстав і для стягнення моральної шкоди, так як позивач не довів факту її спричинення діями відповідача та факту понесення таких страждань, причинно-наслідкового зв'язку між переживаннями позивача та діями відповідача.

На таке рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати постановлене у справі рішення та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тому факту, що скарга була розглянута без його участі, йому не повідомляли коли відбудеться такий розгляд, хоча це обов'язок відповідача повідомити його про розгляд, що позбавило можливості дати особисті пояснення. Суд безпідставно зазначив що такого способу захисту як повторний розгляд скарги не передбачено, не мотивував такого свого висновку, безпідставно відмовив в стягненні моральної шкоди: суд навіть не намагався встановити чи тапка шкода була спричинена.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу КП «Вінницька транспортна компанія» не скористалась.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з п. 8 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Тому справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.

По справі встановлено наступні обставини:

- відповідно до акту від 14 квітня 2017 р. о 19:20 год. в м. Вінниця, в салоні трамваю №286, а саме біля 3- третьої площадки на подвійному сидінні з тильної сторони виступає болт, за який можна зачепити одяг ( без шляпки) ( а. с. 7);

- 14.04.2017 позивачем подано скаргу до Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія», в якій позивач просив скласти відповідний акт обстеження вагону, відшкодувати йому матеріальний та моральний збиток, а також викликати його на розгляд цієї скарги. ( а.с. 8)

- листом від 26.04.2017р. №423 Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія», ОСОБА_3 повідомлено про результати розгляду його скарги та зазначено, що в результаті обстеження салону трамвая вказана в скарзі деталь кріплення сидіння є заводським болтом М6 з гайкою, на якому відсутні будь- які дефекти, що унеможливлює завдання пасажирам травм. ( а.с. 9)

Спір виник з приводу правомірності дій по розгляду скарги позивача ОСОБА_3 відповідачем КП «Вінницька транспортна компанія» з огляду на положення закону України «Про звернення громадян», а саме: розгляд скарги без повідомлення ОСОБА_3 та без його присутності.

Право громадянина, який подав скаргу, бути присутнім при її розгляді закріплено в статті 18 Закону України «Про звернення громадян».

У відповідності до частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян», органи (особи) які розглядають заяви чи скарги, зобов'язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Отже, КП «ВТК» не було виконано обов'язок запросити ОСОБА_3 на розгляд його скарги, що в свою чергу, з огляду на те, що це є обов'язком а не правом органу який розглядає скаргу, - свідчить про порушення порядку розгляду відповідачем скарги позивача. Суд першої інстанції не дав належної оцінки цьому факту та помилково вважав достатнім те, що скарга була розглянута. Таким чином, позовна вимога про визнання дій відповідача неправомірними, є підставною та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України, однак він не є вичерпним. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Суд першої інстанції, встановивши, що розгляд скарги відбувся з порушенням, однак відповідь він отримав, безпідставно послався на те, що позивачем обрано спосіб захисту своїх прав, який не передбачений законом, не звернувши уваги на те, що способи захисту, закріплені в статті 16 ЦК України, не є вичерпними.

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду за захистом свого права бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, закріпленого в частині 1 статті 18 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідач порушив таке його право, не виконавши обов'язок запросити ОСОБА_3 на розгляд скарги уповноваженим органом.

Відтак, оскільки скарга була розглянута з порушенням порядку, закріпленого спеціальним законом, апеляційний суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту щодо розгляду його скарги з дотриманням вимог закону є вірним. Разом з тим, це не може бути повторний розгляд як про те просить позивач, виходячи з наступного: оскільки скарга ОСОБА_3 була розглянута з порушенням його прав через невиконання обов'язку відповідачем запросити позивача на розгляд скарги, тому такий розгляд не можна вважати належним та таким що відбувся, а тому в цій частині вимоги позивача слід задовольнити частково і зобов'язати відповідача розглянути подану позивачем скаргу із запрошенням його на засідання відповідного органу, що розглядає скаргу.

Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд вважає, що ця вимога не підлягає до задоволення, так як з огляду на суть інциденту, який стався в вагоні трамваю, на те, що КП «ВТК» надав відповідь, яка хоча й не може братися до уваги як результат розгляду скарги, однак все ж таки вона була, - суд вважає недоведеним наявність факту страждань позивача через неповідомлення його про розгляд скарги та ще й понесення ним моральних страждань на протязі одного року (як він зазначає в позові). Суд вважає достатньою сатисфакцією порушеного права те, що дії відповідача підлягають визнанню судом протиправними та зобов'язання відповідача розглянути подану скаргу з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян». Не зважаючи на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди, однак з огляду на те, що вимога не підлягає до задоволення з інших підстав, оскаржуване рішення підлягає скасуванню і в цій частині також, а загалом в цілому.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення скасуванню як таке що постановлене з невірним застосуваннями норм матеріального права та через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, з постановленням нового: про часткове задоволення позовних вимог.

В порядку статті 141 ЦПКУ України апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат: оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позову (Ухвала Вінницького міського суду від 18 квітня 2018 року на а.с. 22) та від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (Ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року на а.с. 117-118), з урахуванням того, що позов підлягає до частково задоволення в частині вимог немайнового характеру, з відповідача слід стягнути в дохід держави 1 480 грн. 08 коп. судового збору.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. За правилом частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи: - у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. Справа що розглядається не відноситься до справ, які можуть бути розглянуті лише за правилами загального позовного провадження, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, справа не є складною, містить мінімум доказів, вона не становить значного суспільного інтересу. Отже, з огляду на вищевикладене, відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України цю справу слід віднести до малозначних, а тому постановлене в ній рішення апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 с. 389 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2018 року скасувати та постановити нове:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дії Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» по розгляду скарги ОСОБА_3 від 14 квітня 2017 року протиправними.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія» розглянути скаргу ОСОБА_3 від 14 квітня 2017 року із його запрошенням на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу.

В задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія»(код ЄДРПОУ 03327925) 1 480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 08 копійок судового збору в дохід держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис О. С. Панасюк

підпис А. Ю. Зайцев

Згідно з оригіналом

головуючий суддя Т. М. Шемета

Повний текст постанови виготовлено 9 жовтня 2018 року.