Рішення № 7698971, 28.07.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2009 Справа № 3/106-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шепель І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК КОРДА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтара", м. Херсон

про стягнення 2700 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Гассан А.В. –Довіреність №15/07/09 від 15.07.09. - юрисконсульт;

від відповідача: Дорожинський В.М. –Довіреність №133 від 28.07.09. - представник.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК КОРДА»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтара»(відповідач) 2700,00 грн. боргу та судових витрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги, несплату пояснює тяжким фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК КОРДА»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонтара»(відповідач) укладено заявку-договір б/н від 17 грудня 2008 року про надання послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом (далі –Договір).

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором транспортного експедирування, правовідносини, які витікають із нього, регулюються главою 65 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ч.1 ст.931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування.

За умовами п.1.2. Договору оплата послуг здійснюється на розрахунковий рахунок експедитора протягом трьох банківських днів з моменту отриамання належним чином оформлених документів (рахунку, акту виконаних робіт та товарно-транспортної накладної).

          В акті здачі-прийняття робіт від 22 грудня 2008 року (а.с.13) сторони узгодили вартість вантажоперевезення в сумі 2700,00 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000217 від 22 грудня 2008 року, узгодженого та підписаного сторонами, загальна вартість робіт дорівнює 2700,00 грн. В акті також зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. На думку суду, вищевказаний акт є підтвердженням отримання послуг з боку відповідача.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання щодо надання відповідачеві транспортно-експедиційних послуг виконав в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Суд констатує, що відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 2700,00 грн.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.929, ч.1 ст.931 ЦК України, ст.ст.173, 175, 193 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонтара»(73036, м.Херсон, пер.Янтарний, 2, р/р 26006007588301 в «Сведбанк», м.Херсон, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32125520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК КОРДА»(04201, м.Київ, вул.Майорова, 5, р/р 26002501308450 в ОТП Банк м.Київ, МФО 300937, код ЄДРПОУ 300528) основного боргу в сумі 2700,00 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29.07.2009 р.