Рішення № 7698872, 14.10.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2008 Справа № 13/123-ПН-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву закритого акціонерного товариства "Херсонліфт" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства "Укрбілліфт"

до Закритого акціонерного товариства "Херсонліфт"

за участі:

3-ї особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1,

представників сторін:

від позивача Степанова О.Є. (представника за дорученням),

від відповідача Сердюка Е.А. (представника за дорученням),

від 3-ї особи не зявилась,

про зобовязання відповідача повернути складські приміщення під літерою „Г” площею 368,5 м2 та під літерою „Д” площею 63,5 м2, розташовані по вулиці Карбишева, 11 у м. Херсоні, а також не чинити перешкоди в користуванні ними та стягнення спричинених збитків в розмірі 46656 грн,

в с т а н о в и в:

10 квітня 2007 року за даною справою винесено рішення, яким зобовязано закрите акціонерне товариство „Херсонліфт” повернути закритому акціонерному товариству „Укрбілліфт” складські приміщення під літерою „Г” площею 368,5 м2 та під літерою „Д” площею 63,5 м2, розташовані по АДРЕСА_1, а також не чинити перешкоди в користуванні ними. Після апеляційного перегляду згідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 25 липня 2007 року воно набрало законної сили.

12 вересня 2008 року відповідачем у справі подано заяву про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, якими, на його думку, є факт визнання в судовому порядку недійсним свідоцтва про право власності на майно, видане 14 вересня 2004 року позивачеві в підтвердження права власності на спірне майно.

За змістом статей 112 та 113 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд рішення можливий за заявою сторони не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для такого перегляду.

В даному випадку факт визнання недійсним вказаного свідоцтва встановлено рішенням Суворовського районного суду м. Херсона у справі № 2-2066/08 від 4 липня 2007 року, яке набрало законної сили, згідно до відмітки суду на цьому рішенні, 15 липня поточного року, а заяву відповідачем подано 12 вересня 2008 року, тобто в період названого двохмісячного строку.

Поряд з викладеним, з матеріалів справи слідує, що рішення у справі від 10.04.2008 р. про зобовязання повернути приміщення та не чинити перешкоди в їх користуванні ґрунтується на наступних обставинах.

Зокрема, за змістом пункту 1.1. Статуту Закритого акціонерного товариства „Укрбілліфт” (т. 1 а.с. 7) ЗАТ „Укрбілліфт” засновано на базі Українсько-Білоруського товариства „УкрБілліфт”, у звязку з чим позивач є правонаступником останнього.

Згідно з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4762635 від 16 вересня 2004 року (т. 1 а.с. 35) на підставі свідоцтва про право власності САА 270149 від 14 вересня 2004 року, виданого на підставі рішення Херсонської міської ради № 349 від 6 вересня 2004 року, Українсько-Білоруське акціонерне товариство „УкрБілліфт” є власником частини складських приміщень (літери Г і Д), що розташовані по вулиці Карбишева, 11 у м. Херсоні.

В свою чергу, у відповідності до технічної документації, виготовленої Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, складські приміщення за літерою „Г” мають площу 368,5 м2 (а.с. 18, 20), а складські приміщення під літерою „Д” 207,1 м2. При цьому судом зазначено, що позивач, із врахуванням акту розподілу балансової вартості (т. 1 а.с. 17), вважає, що йому належить складські приміщення під літерою „Д” лише площею 63,5 м2, котрі в тому числі і є предметом спору.

Судом також констатовано, що згідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За змістом статті 202 того ж Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Крім цього, у відповідності до частини 2 статті 331 того ж Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту завершення будівництва, а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На підставі цих обставин судом зроблено висновок про набуття позивачем права власності на спірне майно.

В той же час, позивач не має можливості користуватися приміщеннями у звязку з вчиненням перепон у цьому з боку відповідача, котрий посилаючись на відсутність у позивача права власності на майно, не допускає його до приміщень. Зокрема, це вбачається власне з позиції відповідача, висловленої у відзиві на позов (т 1. а.с. 40), а також пояснень керівника, наданих прокурору міста Херсона (т. 1 а.с. 45) та начальнику Херсонського міського відділу УМВС України в Херсонській області (т. 1 а.с. 46-47, 48-49).

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині позову задоволені, а щодо стягнення суми збитків судом зазначено, що в її стягненні слід відмовити з наступних підстав.

В якості правової підстави стягнення позивач посилається на положення статті 390 ЦК України. Так, за змістом цієї статті власник має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісно набувача) передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння.

Проте, за змістом позовної заяви позивач вказує на інші обставини стягнення суми збитків, пояснюючи її виникнення упущеною вигодою, яку він мав би, здаючи спірні приміщення в оренду (в даному випадку відповідачу).

Отже, з цього слідує висновок про обовязкове доведення позивачем можливості одержання доходів у випадку відсутності перепон в користуванні майном з боку відповідача.

Однак, позивачем не доведено того факту, що ним приймалися заходи щодо одержання саме доходів від використання майна, тобто не вказано які саме особи зверталися з пропозицією про оренду майна, чим це підтверджується, не доведено безпосереднього укладення договірних відносин з іншими особами із зазначенням розміру доходів тощо. А пропозиція позивача про укладення договору оренди з відповідачем не може бути підставою для тверджень про таку оренду, оскільки між сторонами не існувало жодних правовідносин з оренди майна.

Як вбачається із зазначеного, основними підставами для задоволення позову про зобовязання звільнити приміщення були наявність підтвердженого документально на підставі свідоцтва про право власності факту права власності у позивача на спірне майно.

Разом з цим, за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона у справі № 2-2066/08 від 4 липня 2007 року свідоцтво про право власності позивача на спірне майно визнано недійсним.

Факт визнання недійсним названого свідоцтва є істотною обставиною у даній справі, оскільки за змістом статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, як зазначено вище, за положеннями статті 387 ЦК України витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, має право лише власник такого майна. В даному випадку доказом права власності позивача на спірне майно було свідоцтво про право власності, яке визнано недійсним, а тому за таких обставин виключається можливість задоволення позовних вимог щодо зобовязання відповідача повернути складські приміщення, а також не чинити перешкоди в користуванні ними.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що недійсність свідоцтва про право власності є нововиявленою обставиною для даної справи, а тому прийняте рішення від 10 квітня 2007 року підлягає скасуванню, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, так як, позивачем не доведено факту наявності права власності на спірне майно.

Оскільки подана відповідачем заява підлягає задоволенню, сплачене останнім державне мито в розмірі 294,13 грн покладається на позивача, виходячи з положень підпункту „г” пункту 2 статті 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85, 112-114 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Заяву про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами задовольнити.

2.Рішення від 10 квітня 2007 року скасувати.

3.В задоволенні позовних вимог відмовити.

4.Стягнути із закритого акціонерного товариства „Укрбілліфт” (розташованого за адресою: м. Херсон, проспект 200 років Херсону, 31, код 19360600, розрахунковий рахунок 26002166 в „Райфахзенг Банк „Аваль” м. Херсона, МФО 352093) на користь закритого акціонерного товариства „Херсонліфт” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул.. Карбишева, 115, код 03565866, розрахунковий рахунок 26004175 в „Райфахзенг Банк „Аваль”, МФО 352093) компенсації по сплаті державного мита в розмірі 294,13 грн. Видати наказ.

Суддя М.К. Закурін