Рішення № 76987320, 08.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. № 1440/1745/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2017 № 1986-13,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 31.10.2017р. № 1986-13.

Позивач в огрунтування позовних вимог зазначив, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки дане рішення направлено позивачу після спливу строку, встановленого Податковим кодексом України (далі - ПК України), тобто після 1 липня 2017 року, однак відповідач лише 31.10.2017р. прийняв оскаржуване рішення. Також, позивач зазначає, що згіно ст. 266 ПК України, не є об'єктом оподаткування житлова нерухомість непридатна для проживання. У зв'язку з цим позивач вважає, нарахування податкових зобов'язань у даному випадку є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі вимог чинного законодавства та вказує, що єдиною підставою для звільнення від опдаткування житлової нерухомості згідно ст. 266 ПК України, є наявність рішення міської ради про непридатність житлової нерухомості для проживання, у тому числі у з'вязку із аварійним станом. Позивачем таке рішення відповідачу не надавалось, тому податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Відповідач просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.

Головним упралінням ДФС у Миколаївській області 31.10.2017р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 1986-13, яким зобов'язано позивача сплатити зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 43997,11грн.

У власності ОСОБА_1 знаходиться житловий будинок за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.03.2018р. (а.с.12).

Вказаний житловий будинок є непридатним для проживання, що підтверджується довідкою Центрального районного відділу ГУ МНС України в Миколаївській області від 07.09.2007р. про факт пожежі 25.08.2007р. та актом від 03.11.2017р., складеним Адміністрацією Центрального району м.Миколаєва від 03.11.2017р. (а.с.18-26).

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідачем насамперед порушено строки складання та надсилання рішення, передбачені ПК УКраїни. Зокрима, підпунком 266.7.2 пункту 266.7 ст. 266 ПК УКраїни передбачено, що податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Тобто, у даному випадку, як зазначає позивач, оскаржуване податкове повідомлення-рішення мало бути надіслано йому до 1 липня 2017 року, і, відповідно, раніше розраховано. Однак лише 31.10.2017 року воно було прийнято відповідачем.

Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 31.10.2017 року №1986-13 та враховуючи надані до матеріалів справи пояснення та докази, суд виходить з наступного.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIІI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України, було введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно п. "ґ" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Відповідно до листа Центрального районного відділу Головного управління МНС в Миколаївській області від 07.09.2007р. № 62/1521, підтверджується факт пожежі в житловому будинку по АДРЕСА_2, який стався 25.08.2007р.

Згідно листа Адміністрації Центрального району м. Миколаєва від 39.11.2017р. №Ш-1807 та технічного заключення № 0106.17-00-ТО, виконаним ТОВ "Ласкардо", житловий будинок по АДРЕСА_2 в цілому є непридатним для нормальної безпечної експлуатації, знаходиться в незадовільному технічному стані та потребує ремонтних робіт в два етапи.

Звітом експерта від лютого місяця 2018 року підтверджується необхідність виконання реконструкції будівлі, зокрема необхідно підвищити конструкцію фундаменту, замінити та провести ремонт несучих конструкцій будівлі (а.с. 40-52).

Отже, виходячи з матеріалів справи, суд приходить до висновку, що належний позивачу будинок є непридатним для проживання.

Таким чином, із наведеного слідує, що належний позивачу житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень п. "ґ" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено перед судом правомірність своїх дій щодо прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Разом із тим, жодних доказів, які б підтверджували придатність житлового будинку, розташованого за відповідною адресою, для проживання у 2017 році, відповідачем не надано.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 31.10.2017р. № 1986-13.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений квитанцією № 4465 від 24.07.2018р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов