Рішення № 76985679, 17.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа № 911/1360/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК»

до фізичної особи-підприємця Шумського Вячеслава Дмитровича

про стягнення 282 656,42 грн.

за участю представників сторін:

позивач: Кучерявий С.В. - предст. за дов. № 270 від 08.06.2018;

відповідач: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі - ПАТ КБ «УКРГАЗБАНК», позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця Шумського Вячеслава Дмитровича (далі - ФОП Шумський В.Д., відповідач) про стягнення 282 656,42 грн., з яких: 108 333,30 грн. заборгованості по кредиту простроченої, 1 519,63 грн. заборгованості по процентах поточної, 78 350,98 грн. заборгованості по процентах простроченої за період з 21.06.2015 по 20.06.2018, 28 801,88 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 43 717,03 грн. інфляційних втрат простроченої заборгованості по кредиту, 16 683,60 грн. інфляційних втрат простроченої заборгованості по нарахованим процентам, 5 250,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 69/2013 від 14.05.2013 щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, а також за договором іпотеки від 14.05.2013 щодо забезпечення страхування предмета іпотеки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06.08.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 підготовче засідання відкладено на 20.08.2018.

В підготовчому засіданні 06.08.2018 суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження, внаслідок чого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2018.

Ухвалою суду від 06.08.2018 розгляд справи по суті відкладено на 17.09.2018.

Присутній в судовому засіданні 17.09.2018 представник позивача обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати відзив на позовну заяву, в судові засідання не з'являвся.

Оскільки місцезнаходженням ФОП Шумського В.Д. є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом розміщення на сайті господарського суду Київської області відповідного інформаційного повідомлення.

Положеннями ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 17.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

14.05.2013 між ПАТ «Укргазбанк» (банк) та ФОП Шумським В.Д. (позичальник) укладено Кредитний договір № 69/2013 (далі - Договір), за умовами якого банк, у межах співпраці з Німецько-Українським фондом за договором № 008/2-01 від « 02» січня 2013 р., на умовах цього Договору надає позичальнику кредит у сумі 150 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього Договору, в розмірі 20,6% річних.

Відповідно до п. 1.2. Договору цільове використання (мета) кредиту: на проведення ремонту магазину.

Строк кредитування: кредит надається з 14.05.2013 по 13.05.2016; позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до цього Договору) (п. 1.3. Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № 26001174107.980, відкритий в АБ «Укргазбанк», код банку 320478.

Відповідно до п. 3.2 Договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 3739401174107.980 в відділенні № 332/11 АБ «Укргазбанк», код банку 320478, відповідно до Графіку погашення кредиту, який наведено в Додатку № 1 до цього Договору.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Згідно з п. 3.3. договору нарахування процентів по Договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1. цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього Договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що проценти сплачуються відповідачем щомісячно не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору на рахунок № 3739401174107.980, відкритий в відділенні № 332/11 АБ «Укргазбанк», код банку 320478.

Відповідно до п. 3.7. Договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 25,6% річних. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної а першому абзаці цього пункту договору. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.

Згідно з п. 3.8. Договору у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені по дату припинення цих обставин включно.

Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки (пп. 5.2.2. Договору).

Згідно з пп. 5.2.14. Договору позичальник зобов'язався одночасно з укладенням цього Договору здійснити укладення договору(ів) страхування позичальника від нещасного випадку та заставного майна, що передається в заставу (іпотеку), у відповідності до вимог банку та надати банку копію(ї) укладеного(их) договору(ів) страхування та доказів сплати страхових платежів, які підтверджують дію договору(ів) страхування на строк, не менший, ніж один рік.

Пунктом 5.2.15. Договору передбачено, що позичальник зобов'язався здійснювати страхування заставного майна та позичальника від нещасного випадку на весь строк кредитування. При цьому у випадку укладення договору страхування терміном на 1 рік, забезпечити укладення наступних договорів страхування заставного майна таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 5.2.16. Договору позичальник зобов'язався забезпечувати чинність договорів страхування, визначених у п. 5.2.14. цього Договору, зокрема забезпечити вчасну сплату всіх чергових платежів, на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за цим договором та забезпечувати надання позивачу доказів таких сплат.

Згідно з п. 6.3. Договору за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.9. Договору сторони обумовили, що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

Відповідно до п. 9.13. Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Додатком № 1 до Кредитного договору № 69/2013 від 14.05.2013 сторони визначили графік погашення кредиту.

21.06.2013 між сторонами укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Кузнецовою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 798 (далі - Договір іпотеки), який забезпечує всі вимоги позивача, які випливають з Кредитного договору № 69/2013 від 14.05.2013, укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 2.1. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира загальною площею 46,4 кв. м, житловою - 28,6 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 03.08.2012 Кудіновою О.А., приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим, зареєстрованого в реєстрі за № 794 (далі - предмет іпотеки).

Пунктом 2.2. Договору іпотеки визначено, що згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено СОД ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» ринкова вартість предмету іпотеки визначено в розмірі 500 000,00 грн. (далі - заставна вартість), в тому числі - вартість нерухомого майна (будівлі, споруди) 500 000,00 грн.

Відповідно до пп. 3.3.11. Договору іпотеки відповідач зобов'язаний: на період дії цього Договору застрахувати предмет іпотеки за власний рахунок у відповідності до внутрішніх нормативних актів банку та виконувати всі умови кредитного та цього Договору при здійсненні страхування; вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого відповідач виконає свої зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на 1 (один) рік; не пізніше, ніж за 3 робочі дні до граничного строку внесення чергового страхового платежу,визначеного договором страхування, сплачувати такий черговий страховий платіж та не пізніше, ніж за 1 (один) робочий день до граничного строку сплати, визначеного договором страхування, надавати до банку підтвердження внесення страхового платежу.

Згідно з п. 4.3. Договору іпотеки за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.6. цього Договору відповідач сплачує на користь позивача штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку, протягом якого відповідач порушував вимоги п. 3.3.6. цього Договору та становить 0,5 % від заставної вартості предмета застави, визначеної в п. 2.2. цього Договору, який збільшується на 0,05 процентних пункти, щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць, у якому будуть виконані зобов'язання зі страхування). При цьому, сплата штрафу не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань за вказаними пунктами.

Пунктом 7.1 Договору іпотеки обумовлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим Договором.

На виконання умов Кредитного договору № 69/2013 від 14.05.2013 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку № 3739401174107.980 та меморіальним ордером № TR.610165.2917.3212 від 14.05.2013.

Проте, відповідач свої зобов'язання по своєчасному погашенню кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем, а саме: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 108 333,30 грн., поточна заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 1 519,63 грн. та прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 21.06.2015 по 20.06.2018у розмірі 78 350,98 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінивши надані позивачем документальні докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення кодексу, що регулюють позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

В силу ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з положеннями ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за Кредитним договором № 69/2013 від 14.05.2013 суду не надав.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що відповідач у встановлений договором строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за його користування, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений та відповідачем не спростований, розмір заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 108 333,30 грн. - простроченої заборгованості по кредиту, 1 519,63 грн. поточної заборгованості по процентам та 78 350,98 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 21.06.2015 по 20.06.2018 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, на підставі п. 6.3. Договору, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 28 801,88 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.8. договору у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені по дату припинення цих обставин включно.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3. Договору сторони домовились, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, який додано до позовної заяви, інфляційні втрати з простроченої суми сплати кредиту за період з 21.06.2015 по 20.06.2018 складають 43 717,03 грн., а інфляційні втрати з простроченої суми сплати процентів за користування кредитом за аналогічний період складають 16 683,60 грн.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме: 38 748,37 грн. - інфляційні втрати з простроченої суми сплати кредиту та 16 282,75 грн. - інфляційні втрати з простроченої суми сплати процентів за користування кредитом.

Крім того, позивач, на підставі п. 4.3 Договору іпотеки, просить суд стягнути з відповідача штраф за невиконання ним протягом останніх трьох років зобов'язань, визначених у пунктах 5.2.14.-5.2.17. Кредитного договору та п. 3.3.6. Договору іпотеки, який за розрахунком позивача складає 5 250,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення: 108 333,33 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1 519,63 грн. поточної заборгованості по процентах, 78 350,98 грн. простроченої заборгованості по процентах, 28 801,88 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 38 748,37 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 16 282,75 грн., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 5 250,00 грн. штрафу за порушення умов Договору іпотеки від 14.05.2013 № 798.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шумського Вячеслава Дмитровича (98612, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280): 108 333 (сто вісім тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 1 519 (одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 63 коп. поточної заборгованості по процентах, 78 350 (сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят) грн. 98 коп. простроченої заборгованості по процентах, 28 801 (двадцять вісім тисяч вісімсот одну) грн. 88 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 38 748 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 37 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 16 282 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 75 коп., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 5 250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу за порушення умов договору іпотеки від 14.05.2013 № 798 та 4 159 (чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.10.2018.

Суддя О.В. Щоткін