Рішення № 7698190, 26.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10                                                                                           Справа№ 4/138

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Корольчука Ю.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фермерського господарства „Волиньагроком Слуцького Валентина Даниловича” до товариства з обмеженою відповідальністю „Трембіта-Інвест” про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство „Волиньагроком Слуцького Валентина Даниловича” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Трембіта-Інвест”, просить суд стягнути на його користь з відповідача 27758,32 грн. заборгованості, з якої 23974,79 грн становить сума основного боргу, 2838,69 грн. –пеня, 671,29 грн. –інфляційні нарахування, 273,55 грн. –3% річних. Підставою позовних вимог називає неналежне виконання відповідачем умов договору №01/07/09-СГ, укладеного сторонами 01 липня 2009 року.

Відповідач у судове засідання не з”явився, заперечень чи спростувань позовних вимог не надав. Про причини суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Тому суд на підставі ст..75 ГПК України ухвалює розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За приписами ст. ст. 546, 549 виконання зобов”язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст.ст.230, 231 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з матеріалами справи сторони 01 липня 2009 року уклали договір №01/07/09-СГ за умовами якого позивач зобов»язався постачати і передати за накладною у власність відповідачу товар ( свині, ВРХ живою вагою –продукт власного виробництва), а відповідач зобов»ячався прийняти та оплатити товар (п.1.1.). Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в готівковій та/або безготівковій формі шляхом оплати протягом 3-х банківських днів з дня отримання цієї партії товару на складі покупця (п.5.1.). Сторони домовились, що у випадку прострочення оплати сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (п.6.2.).

На виконання договірних зобов»язань позивач 13 липня 2009 року передав відповідачу 20 голів свиней живою вагою в кількості 1988,50 кг., за ціною 17,00 грн. на загальну суму 33804,50 грн., що підтверджується накладною від 13 липня 2009 року та довіреністю від 13 липня 2009 року №24, виданою Герасимовичу В.І.

Відповідач повинен був впродовж трьох банківських днів з дати отримання цієї партії товару (13 липня 2009 року), оплатити позивачу вартість отриманого товару в сумі 33804,50 грн. Тобто, строк виконання грошового зобов»язання настав 16 липня 2009 року. Відповідач частково оплатив вартість товару в сумі 9829, 21 грн., а саме:

- 13 липня 2009 року - 5 000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 13 липня 2009 року;

- 31 липня 2009 року - 4829,21 грн. дотації сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року № 291 в рахунок виконання договору від 01 липня 2009 року №01/07/09-СГ, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 13 липня 2009 року .

Заборгованість відповідача за договором №01/07/09-СГ становить 23974,79 грн. Звернення позивача від 14 листопада 2009 року оплатити борг або запропонувати альтернативний порядок ліквідації заборгованості відповідач не відреагував.

За невиконання грошового зобов»язання за період з 16 липня 2009 року 01 грудня 2009 року на підставі п. 6.2. договору №01/07/09-СГ на суму боргу нараховано 2 836,34 грн. пені, що відповідає вимогам п.6 статті 232 Господарського Кодексу України щодо нарахування пені в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Крім того на підставі ч.2. ст.625 ЦК України на суму боргу нараховано 671,29 грн. інфляційних втрат і 273,55 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ст.ст.22,33,34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, проте не скористався наданими йому процесуальними правами –не надав суду витребуваних доказів, не заперечив і не спростував позовних вимог, в судове засідання не з»явився. Про причини неявки суд не повідомив. Відтак, суд вважає неповажними причини невиконання відповідачем вимог суду.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 27758,32 грн. заборгованості.

Судові витрати суд покладає на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Трембіта-Інвест” (80463, Львівська обл., Кам’янка-Бузький р-н., с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143, ідентифікаційний код 25232473) на користь фермерського господарства „Волиньагроком Слуцького Валентина Даниловича” (45733, Волинська обл., Горохівський р-н., с. Піпванче, ідентифікаційний код 32630875) - 23974,79 грн. основного боргу, 2838,69 грн. пені, 671,29 грн. інфляційних нарахувань, 273,55 грн. –3% річних та судові витрати: 277,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя