Ухвала суду № 76980949, 17.09.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1194/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця, -

в с т а н о в и в:

До Чорнобаїського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_1 (далі – скаржник) на рішення та дії приватного виконавця у виконавчому провадженні щодо проведення оцінки об'єкта нерухомого майна.

В обґрунтування скарги зазначалося, що на виконанні у приватного виконавця

ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 6 березня 2018 року у справі № 709/1194/13-ц, де скаржник є боржником. Від приватного виконавця ОСОБА_3 на адресу скаржника надійшов висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення, підготовлений ТБ «Універсальна», з яким останній не погодився по причині заниження вартості об’єкта оцінки. Стверджував, що приватний виконавець ОСОБА_3 формально підійшов до процедури проведення оцінки, оскільки під час її проведення об’єкт нерухомості не оглядався всередині, не враховувалися територія, огорожа, вартість матеріалів та невід’ємного обладнання. Крім того, оцінку проведено суб’єктом, який здійснює реалізацію оціненого майна, а тому така оцінка має упереджений характер. За вказаних обставин скаржник просив визнати дії приватного виконавця ОСОБА_3 неправомірними; визнати недійсним і скасувати висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення; зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_3 провести нову об’єктивну, незалежну та неупереджену оцінку майна.

В доповненні до скарги скаржник зазначав, що під час проведення оцінки порушено її процедуру, зокрема не здійснено огляд об’єкту оцінки; приватним виконавцем ОСОБА_3 договір з оцінювачем не укладено; відповідно до змісту оцінки її метою є «визначення ринкової вартості об’єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати», а не реалізація майна з прилюдних торгів.

У судові засідання скаржник не з’являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомленявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Боржник ОСОБА_4 в одному з судових засідань скаргу підтримала, просила врахувати доповнення до скарги та задовольнити їх. Водночас в останнє судове засідання боржник

ОСОБА_4, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце його проведення, також не з'явилася.

Приватний виконавець ОСОБА_2 та представник стягувача ПАТ "Укрсоцбанк" у судові засідання не з’являлися. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином, процесуальним правом на подання заперечень на скаргу не скористалися.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 450 ЦПК України, згідно з якими неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд ухвалив розглянути скаргу за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою приватного виконавця ОСОБА_3 від 3 квітня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56106320 з виконання виконавчого листа Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 6 березня 2018 року у справі № 709/1194/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ПП «Іркліївське виробничо-спеціалізоване підприємство «Інтерспецназ»,

ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 895/03-021-045 від 21 травня 2007 року у розмірі 116611,93 гривень та з ОСОБА_4 на користь

ПАТ «Укрсоцбанк» судового збору у розмірі 1166,12 гривень (а.с. 64-65).

Іншою постановою приватного виконавця ОСОБА_3 від 4 квітня 2018 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме комплекс за адресою: вул. Леніна, 10-А, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, що належить боржнику ОСОБА_1, тобто скаржнику (а.с. 55-56).

Згідно з постановою приватного виконавця ОСОБА_3 від 19 квітня 2018 року вказане нерухоме майно описано та на нього накладено арешт (а.с. 50-52).

Відповідно до постанови приватного виконавця ОСОБА_3 від 23 квітня 2018 року, яка міститься в автоматизованій системі виконавчих проваджень, призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ТБ «Універсальна», який має сертифікат від 21 листопада 2016 року № 908/16, виданий Фондом державного майна України (строк дії до 21 листопада

2019 року) та доручено визначити вартість комплексу за адресою: вул. Леніна, 10-А, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область.

Згідно з висновком з незалежної оцінки нежитлового приміщення, підготовленим

ТБ «Універсальна», ринкова вартість об’єкта оцінки станом на 27 квітня 2018 року становила 270000,00 гривень (а.с. 48).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності – суб'єкт господарювання (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна – суб'єктів оціночної діяльності – суб'єктів господарювання.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

У ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання – письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності, зокрема зобов'язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі – майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна (п. 1 Національного стандарту № 1).

У п. 51 Національного стандарту № 1 зазначено, що незалежна оцінка майна передбачає складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки. Пункти 56 та 57 Національного стандарту № 1 передбачають, що висновок про вартість об'єкта є складовою частиною такого звіту.

Для оцінки майна (майнових прав) під час здійснення виконавчого провадження виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою суб'єктів оціночної діяльності – суб'єктів господарювання. У постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання зазначаються вид та характеристика майна, яке необхідно оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій. У постанові обов'язково зазначається попередження про відповідальність суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання (оцінювача) за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час виконавчого провадження (п. 8 Розділу ІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5).

При цьому відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 необ'єктивною оцінкою є така оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісною (недостовірною) оцінкою є оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Водночас скаржником не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що проведена оцінка є необ’єктивною та/або неякісною (недостовірною), чим не виконано вимоги ч. 3 ст. 12 і ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість доводи скаржника, викладені ним у скарзі, не можуть слугувати достатньою підставою для визнання дій приватного виконавця ОСОБА_3 щодо оцінки майна неправомірними, а тми більше для визнання недійсним і скасування висновку з незалежної оцінки нежитлового приміщення.

Зі змісту ст. 451 ЦПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі з огляду на її необґрунтованість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 259-261, 447, 450, 451 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця – відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай