Рішення № 7698035, 26.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.10                                                                                 Справа № 19/307

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м.Київ

до Фермерського господарства „Колос”, м.Северодонецьк Луганської області

про стягнення 161913 грн. 57 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Ізмайлов Д.Л., довіреність № 9 від 24.07.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням курсової різниці в розмірі 139306,46 грн.; штраф у розмірі 17324,82 грн.; пеню у розмірі 8437,34; інфляційні нарахування у розмірі 2610,22 грн., 3% річних у розмірі 1234,73 грн.

В судовому засіданні 17.12.2009 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог № 1080 від 15.12.2009, в якій повідомив, що відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 7000,00 грн. та просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням курсової різниці у розмірі 132306,46 грн.; штраф у розмірі 17324,82 грн.; пеню у розмірі 8437,34 грн.; інфляційні нарахування у розмірі 2610,22 грн.; 3% річних у розмірі 1234,73 грн.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні та прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить діючому законодавству. Тобто справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

26.01.2010 у судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 06223211 та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна” і Фермерським господарством „Колос” 23.04.2009 був укладений договір купівлі-продажу насіння № 9 НК0001_/ЛГСО, за умовами якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупця належні продавцю товари згідно специфікацій, визначених у додатках до договору, які є невід’ємною частиною цього договору, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти товар та оплатити його згідно умов договору.

Відповідно п.2.1 договору ціна, загальна вартість, найменування товару, вид обробки, одиниця виміру зазначаються у додатках.

На виконання умов договору, згідно з укладеними між сторонами додатками № 1 від 23.04.2009, № 2 від 08.05.2009 (а.с.20-21), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 173248,20 грн.: на суму 153998,40 грн. згідно видаткової накладної від 05.05.2009 № ЧЕР-000119 (а.с.25), товар одержаний відповідачем по довіреності серія ЯОЕ № 763778/11 від 29.04.2009 (а.с.26); на суму 19249,80 грн. згідно видаткової накладної від 18.05.2009 № ЧЕР-000297 (а.с.27), товар одержаний відповідачем по довіреності серія ЯОЕ № 763782/15 від 18.05.2009 (а.с.28).

Згідно п.2.3 оплата товару здійснюється наступним чином: до 20.08.2009 100% вартості партії товару отриманого покупцем. Тобто повний розрахунок за товар здійснюється не пізніше 20.08.2009.

Відповідач в порушення договірних зобов’язань у встановлений строк здійснив лише часткову оплату отриманого товару у розмірі 41000,00 грн. (а.с.29-50), у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 132248,20 грн.

Після звернення позивача до суду відповідач сплатив ще 7000,00 грн., про що зазначено в заяві позивача про зменшення позовних вимог № 1080 від 15.12.2009 та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.12.2009, який затверджений обома сторонами.

Тобто сума заборгованості складає 125248,20 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків (господарських зобов’язань).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст.533 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається з п.2.2 договору сторони домовились, що ціна товару може бути змінена продавцем в односторонньому порядку у випадку зростання міжбанківського курсу придбання долара США до валюти України, діючого на дату кожного платежу, вказаного в договорі або додатках, відносно міжбанківського курсу придбання долара США до валюти України, що діяв на дату укладення договору. У цьому випадку вартість товару розраховується за формулою: Х2=(У2/У1)*Х1, де Х1 –вартість товару у національній валюті України на момент підписання договору та додатків; У1 –міжбанківський курс придбання долара США до валюти України на дату підписання договору та додатків; У2 –міжбанківський курс придбання долара США до валюти України, який визначається на час закриття валютних торгів дня на міжбанківському валютному ринку, що передує дню розрахунків по даному договору; Х2 –кінцева вартість товару у національній валюті України до сплати.

При цьому, загальна ціна товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на товар на дату здійснення кожного платежу, передбаченого договором або додатками –є фактичною загальною ціною товару по цьому договору, яку покупець зобов’язаний оплатити. У випадку несвоєчасної оплати, покупець оплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням умов п.2.2 договору. При цьому ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу.

Позивач подаючи позов, скористався своїм правом, передбаченим п.2.2 договору та керуючись ст.533 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що зазначені в даних нормах підстави відбулись, відповідно перерахував вартість поставленого товару з урахуванням зростання курсу долара США по відношенню до гривні на момент повного розрахунку за отриманий товар, а тому сума основного боргу змінилася та становить 139306,46 грн., що підтверджується матеріалами справи. Тобто розмір курсової різниці становить 7058,26 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар згідно договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором (п.6.4).

Виходячи з викладеного позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 17324,82 грн. з урахуванням того, що на встановлену договором дату (20.08.2009) відповідач отриманий товар не оплатив та сума боргу складала 173248,20 грн.

Також покупець за несвоєчасний або неповний розрахунок за придбаний товар (у тому числі у випадку не оплати або несвоєчасної оплати грошових коштів, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від неоплаченої суми за кожний день прострочення до моменту повної оплати (п.6.5).

Відповідно до п.6.7 договору сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання по цьому договору не припиняється через шість місяців (або в інший строк) від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Нарахування штрафних санкцій здійснюється до моменту повного погашення заборгованості покупця перед продавцем.

Тобто позивачем обґрунтовано нарахована пеня за період з 21.08.2009 по 23.11.2009 у розмірі 8437,34 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих 3% річних за період з 21.08.2009 по 23.11.2009 становить 1234,73 грн., а розмір інфляційних нарахувань за період з 01.09.2009 по 31.10.2009 складає 2610,22 грн.

Сторони уклали договір купівлі-продажу насіння № 9 НК0001_/ЛГСО від 23.04.2009, тобто вони дійшли згоди по всім істотним умовам договору. Даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань та є дійсним. Відповідач підписавши даний договір погодився на відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, зазначену у п.п.6.4, 6.5 та п.6.7 договору.

Як встановлено ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обігу, вимог розумності і справедливості.

Господарську діяльність відповідач здійснює на власний ризик з метою отримання прибутку.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення з віднесенням судових витрат, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 60 грн. 86 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 26.01.2009 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Колос”, Луганська область, м.Свердловськ, пров.Больничний, б.27, код 19072700 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна”, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, б.55, код 32154038 суму боргу з урахуванням курсової різниці за договором № 9 НК0001_/ЛГСО від 23.04.2009 у сумі 132306,46 грн., штраф у сумі 17324,82 грн., пеню у сумі 8437,34 грн., інфляційні нарахування у сумі 2610,22 грн., 3% річних у сумі 1234,73 грн., державне мито у сумі 1619,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 226,22 грн., видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна”, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, б.55, код 32154038 зайве сплачене за платіжним дорученням № 4256 від 23.11.2009 державне мито в сумі 60 грн. 86 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.02.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова