Рішення № 76979201, 25.09.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1388/17

Номер провадження 2-а/580/9/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайла О. В.,

при секретарі - Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до землевпорядника Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.05.2017 року він звернувся до землевпорядника Будильської сільської ради із заявою № 219, в якій просив надати йому відповіді на ряд поставлених питань. У відповідь відповідач написав лист № 02-20/631 від 21.06.2017 року в якому: - не надав відповідь на питання 1.1 зазначеної заяви, про те чи приймав землевпорядник участь у розгляді питань 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 року та питань 2.4, 2.5, 2.6, 5.1, 5.2, 5.3, 12, 14 заяви № 192 від 17.06.2016 року; - не надав відповідь на питання 2.1, а саме не назвав причини за яких землевпорядник не надав повну і обґрунтовану відповідь на питання його попередньої заяви № 168; - не надав відповідь на питання 2.2 про те чи є конфіденційною інформація про прізвища, імена, та по батькові фізичних осіб, які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території БСР та про площу цих земельних ділянок, в тому числі прізвища, імена, та по батькові громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих Будильською сільською радою в оренду ТОВ «Будильське» та ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 і 221,909 га.

Позивач вважає, що його право на отримання відповіді на звернення було обмежено і порушено відповідачем. Крім цього, відповідь надана з порушенням строків, встановлених законом.

Тому ОСОБА_1 просив: визнати неправомірною бездіяльність землевпорядника Будильської сільської ради ОСОБА_2 щодо не надання відповіді на питання 1.1, 2.1 і 2.2 його заяви № 219 від 22.05.2017 року; зобов'язати відповідача надати йому відповідь на питання 1.1 вказаної заяви та надати суду звіт про виконання рішення суду; визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного надання відповіді; вирішити питання розподілу судових витрат на підставі наданого розрахунку.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити, пославшись на те, що відповідь позивачеві надана в порядку, визначеному Закону України «Про звернення громадян», з дотриманням відповідних строків та на усі поставлені ОСОБА_1 питання.

Вислухавши позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.05.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 219 (а.с. 4), в якій зазначив про те, що землевпорядник Будильської сільської ради не надав йому відповідь на питання його заяви № 168 від 19.04.2017 року, а саме не повідомив чи приймав землевпорядник участь у розгляді питань 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 року та питань 2.4, 2.5, 2.6, 5.1, 5.2, 5.3, 12, 14 заяви № 192 від 17.06.2016 року та в пункті 1.1 повторно просив надати відповідь на зазначене питання.

В другому блоці запитань ОСОБА_1 зазначив, що відповідач не надав йому відповідь на питання 2 його заяви № 168 від 19.04.2017 року, а саме чи є конфіденційною інформація про прізвища, імена, та по батькові фізичних осіб, які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території Будильської сільської ради та про площу цих земельних ділянок, в тому числі прізвища, імена, та по батькові громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих Будильською сільською радою в оренду ТОВ «Будильське» та ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 га і 221,909 га.

В питанні 2.1 просив назвати причини за яких відповідач не надав йому повну і обґрунтовану відповідь на зазначені питання.

В питанні 2.2 просив конкретно повідомити чи є конфіденційною інформація про прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території Будильської сільської ради та про площу цих земельних ділянок, в тому числі прізвища, імена, по батькові фізичних осіб громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих Будильською сільською радою в оренду ТОВ «Будильське» та ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 га і 221,909 га.

Листом № 02-20/631 від 21.06.2017 року на зазначену заяву позивачеві надана відповідь (а.с. 5), яка була направлена ОСОБА_1 23.06.2017 року, що вбачається з фіскального чеку (а.с. 23).

ОСОБА_1 вважає, що відповідь землевпорядника Будильської сільської ради є неповною, а саме вона не містить відповіді на питання 1.1, 2.1 і 2.2 і така відповідь йому була надана несвоєчасно, чим порушено його права.

Ухвалюючи рішення, суд частково погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про звернення громадян», оскільки за своїм змістом заява ОСОБА_1 від 22.05.2017 року № 219 є зверненням.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Частиною 1 ст. 15 даного Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За змістом статті 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані в тому числі об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення …

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

В частині вимог про порушення строків надання відповіді, суд знаходить обґрунтованими доводи позивача, оскільки встановлено, що відповідь ОСОБА_1 на його заяву була надана з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян». Так, в судовому засіданні встановлено, що з заявою він звернувся до відповідача 22.05.2017 року, а відповідь йому була надана лише 23.06.2017 року, тобто більш ніж через один місяць з дня надходження заяви. При цьому суд також враховує й те, що звернення позивача не потребувало додаткового вивчення, а тому підлягало вирішенню у п'ятнадцятиденний термін.

З огляду на викладене, суд вважає, що такі дії відповідача не узгоджуються з вимогами ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а тому їх слід визнати протиправними.

Щодо не надання відповіді на питання 1.1, 2.1 і 2.2 його заяви № 219 від 22.05.2017 року та зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на питання 1.1 вказаної заяви, а саме повідомити чи приймав землевпорядник участь у розгляді питань 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 року та питань 2.4, 2.5, 2.6, 5.1, 5.2, 5.3, 12, 14 заяви № 192 від 17.06.2016 року, то у задоволенні даних вимог суд вважає необхідним позивачеві відмовити, оскільки встановлено, що 21.07.2017 року Лебединським райсудом ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до землевпорядника Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 (а.с. 32-33), яким визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано надати ОСОБА_1 відповідь на аналогічне питання. Тобто, спірне питання уже вирішено судовим рішенням у іншій справі, яке набрало законної сили.

Оскільки суд дійшов висновку, що заявлені вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненадання ОСОБА_1 відповіді на його заяву, та зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими, то відповідно не підлягають задоволенню і вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР, ст. ст. 2, 3, 5, 6, 7, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії землевпорядника Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 щодо несвоєчасного надання відповіді ОСОБА_1 на його заяву № 219 від 22.05.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (код платника податків НОМЕР_1) на відшкодування судових витрат кошти в розмірі 427,87 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.