
Лебединський районний суд Сумської області
Справа № 580/2058/18
Номер провадження 2/580/733/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" жовтня 2018 р. м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Сумигаз» про визнання неправомірними, недійсними листа-вимоги від 13.07.2018 року Роменського відділення ПАТ «Сумигаз» і повідомлення про припинення розподілу природного газу від 08.08.2018 року Роменського відділення ПАТ «Сумигаз».
Одночасно з пред'явленням вказаного позову ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд до закінчення розгляду справи заборонити Лебединській газотранспортній дільниці відключати належний йому будинок, що розташований в АДРЕСА_1, від газопостачання, оскільки в даному будинку немає альтернативного опалення та пристроїв для приготування їжі, крім газової плити.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом встановлення обов'язку вчиняти певні дії.
Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.
Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що незастосування судом заходів, спрямованих на заборону Лебединській газотранспортній дільниці, а також будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відключення належного ОСОБА_1 будинку, що розташований в АДРЕСА_1, від газопостачання призведе до того, що вказаний будинок стане абсолютно непридатним для проживання, що поставить заявника у вкрай скрутне становище, внаслідок чого винесення судового рішення втратить сенс. Тому суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити, оскільки невжиття цього заходу може істотно ускладнити ефективний захист його прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
До вирішення спору у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Сумигаз» про визнання неправомірними, недійсними листа-вимоги від 13.07.2018 року Роменського відділення ПАТ «Сумигаз» і повідомлення про припинення розподілу природного газу від 08.08.2018 року Роменського відділення ПАТ «Сумигаз» - заборонити Лебединській газотранспортній дільниці, а також будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відключення належного ОСОБА_1 будинку, що розташований в АДРЕСА_1, від газопостачання
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.
Копію ухвали суду для виконання направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. В. Чхайло
Судове рішення № 76979193, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 03.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/2058/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: