Рішення № 7697727, 27.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.10 р.                     Справа № 22/193                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 33160566,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191129,

про стягнення 7100,82 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Табій А.В. – по довіреності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера”, м.Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 7100,82грн., у тому числі 4308,67 грн. основного боргу, 2422,33 грн. інфляційних витрат та 369,82 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку статті 181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення рахунку-фактури, видаткових накладних та довіреності, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії рахунку-фактури №15938 від 10.11.2006р., видаткових накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, претензії (вимоги) про оплату продукції №0308/06-04 від 03.01.2008р. та підтвердження її направлення Відповідачу, акту звірки розрахунків станом на 01.08.2008р. від 02.09.2008р., банківської виписки №215 за 13.11.2006р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує статтями 206, 525, 625, 655, ч.ч.1,3 ст.692 Цивільного кодексу України, ст.193, 222 господарського кодексу України та ст.ст.1, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.

12.01.2010р. через канцелярію суду Донецької області представником Позивача надано акт звірки станом на 01.12.2009р., виписку банку №236 за 16.12.2009р., акт звірки станом на 11.01.2010р., розрахунок суми боргу.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті справи, за змістом яких ним сплачено суму основного боргу у розмірі 4308,67 грн., а також представив суду копію статуту та документів, що підтверджують правовий статус підприємства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) в особі його структурного підрозділу агроцеху №8 не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару на підставі видаткових накладних, що відповідає статті 181 Господарського кодексу України.

10.11.2006р. сторони шляхом оформлення рахунку-фактури №15938 обумовили перелік товару, що повинен бути поставлений Покупцю на загальну суму 6690,64 грн. з урахуванням податку на додану вартість та визначили строк його оплати до 31.01.2007р.

У матеріалах справи містяться копії видаткових накладних №2881 від 10.11.2006р., №2882 від 10.11.2006р., №2885 від 13.11.2006р., №2890 від 14.11.2006р. підписані представниками обох сторін, відповідно до яких Лапщун Володимир Вікторович по довіреності серії ЯЛШ №988676 від 10.11.2006р. отримав товар на суму, яка відповідає визначеній вище загальній вартості товару.

Перелічені видаткові накладні містять суть умов правочину поставки – найменування сторін, асортимент та вартість товару. Крім того, перелік вказаного у них товару відповідає визначеному у рахунку-фактурі №15938 від 10.11.2006р.

Зі змісту довіреності серії ЯЛШ №988676 від 10.11.2006р. строком дії до 14.11.2006р. вбачається, що Відповідачем в особі структурного підрозділу агроцех №8 делеговані повноваження зазначеній особі на отримання матеріальних цінностей від Продавця відповідно рахунку-фактури №15938 від 10.11.2006р.

Згідно п.3.5 статуту Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” встановлено обмеження відповідальності за зобов’язаннями даної юридичної особи, яке визначено у відсутності відповідальності товариства лише за зобов’язаннями своїх акціонерів та держави. У інших випадках за власними зобов’язаннями товариство відповідає всім належним йому майном.

Як встановлено п.3.6 зазначеного статутного документу для досягнення своїх цілей товариство у порядку, визначеному чинним законодавством та цим статутом може створювати на території України та за її межами філії, представництва і дочірні підприємства.

Частина 1 ст.92 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Враховуючи наведені норми права, положення статуту та відомості, наявні у матеріалах справи, Відповідач у повному обсязі відповідає за виконання структурним підрозділом покладених на нього прав та зобов’язань.

За викладених обставин, дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між Позивачем та Відповідачем укладений правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить змісту видаткових накладних, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу ( статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткових накладних Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди з належністю виконання Постачальником своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Матеріали справи містять банківську виписку №215 за 13.11.2006р., відповідно до якої структурним підрозділом Відповідача (агроцех №8) здійснено внесення грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. з призначенням платежу „разова угода придбання запчастин рахунок №15938 від 10.11.2006р.”.

Таким чином, з наведеного вбачається здійснення часткової оплати поставленого товару за накладними №2881 від 10.11.2006р., №2882 від 10.11.2006р., №2885 від 13.11.2006р.

Одночасно матеріали справи містять акт звірки розрахунків станом на 01.08.2008р. від 02.09.2008р., за змістом якого структурний підрозділ Відповідача визнав заборгованість у розмірі 4308,83 грн., про що свідчить підпис особи та відповідний відбиток печатки.

Рахунок-фактура №15938 від 10.11.2006р. містить умову оплати обумовленого цим документом товару: в строк до 31.01.2007р.

Крім того, відповідно до листа №0309/08-02 від 03.09.2008р., Позивач звернувся до структурного підрозділу Відповідача з вимогою про сплату вартості товару, поставленого за накладними №2881 від 10.11.2006р. та №2890 від 14.11.2006р. на загальну суму 4889,32 грн. протягом 3-х робочих днів після отримання даного листа. Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром відправленої кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера”, що містить штам поштового відділення із визначенням дати відправлення 03.09.2008р.

Частиною 1 пункту 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено вище, вчинив правочин у відповідності до ст.181 Господарського кодексу України та оформив №15938 від 10.11.2006р. сторони визначили 31.01.2007р. як кінцеву дату строку, протягом якого Покупець повинен здійснити остаточний розрахунок.

Таким чином, строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за накладними у Відповідача відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України на дату подання даної позовної заяви є таким, що настав з 01.02.2007р.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем з оплати товару на момент заявлення позовних вимог – не виконане.

Як вбачається з виписки банку №236 за 16.12.2009р. в ході розгляду даної справи Відповідачем сплачена сума основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 4308,67грн.

Виходячи з наведеного, на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині стягнення 4308,67грн. основного боргу у зв’язку з їх добровільним погашенням слід припинити.

Разом з тим, прострочення Відповідачем грошового зобов’язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат становить 2422,33 грн. та 3% річних – 369,82 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, суд дійшов висновку щодо їх задоволення у визначеному Позивачем розмірі.

Приймаючи до уваги, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину поставки, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера”, м.Маріуполь Донецької області, до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 2422,33 грн. інфляційних витрат та 369,82 грн. 3% річних задовольнити.

2.В частині стягнення 4308,67 грн. основного боргу з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь Донецької області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера”, провадження по справі припинити.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, п/р 260023015100044 у філії „Іллічевського ГО ПІБ”, МФО 334442, ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера” (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 12, п/р 26009900177610 у філії Публічного акціонерного товариства „ПУМБ” м.Маріуполь, МФО 335742, ЄДРПОУ 33160566) 2792,15 грн., у тому числі 2422,33 грн. інфляційних витрат та 369,82 грн. 3% річних.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, п/р 260023015100044 у філії „Іллічевського ГО ПІБ”, МФО 334442, ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросфера” (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 12, п/р 26009900177610 у філії Публічного акціонерного товариства „ПУМБ” м.Маріуполь, МФО 335742, ЄДРПОУ 33160566) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 40,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 92,80 грн.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.У судовому засіданні 27.01.2010р. оголошено повний текст рішення.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя