
Кримінальне провадження № 1-кс/428/5753/2018
Справа № 428/12130/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохов І.С., за участю секретаря судового засідання Циганок А.В., старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області майора поліції Суркової М.В., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинської О.Я., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області майора поліції Суркової М.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинською О.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130370002150 від 03.08.2018 року у відношенні:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, українця, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, перебуває на обліку у лікаря нарколога, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
27.09.2018 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області майора поліції Суркової М.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинською О.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3.
У клопотанні слідчого зазначено, що 02.08.2018, приблизно о 17-00 год., більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебував на першому поверсі недобудованої покинутої будівлі, яка розташована на перехресті пр. Центрального та вул. Новікова м. Сєвєродонецька, де побачив неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які, перебуваючи на другому поверсі зазначеної будівлі, для розваги скидали цеглини з другого поверху будівлі на перший, що падали поблизу місця, де знаходився ОСОБА_3 Побачивши це, ОСОБА_3 побіг за зазначеними неповнолітніми хлопцями, які стали від нього втікати у різних напрямках. ОСОБА_4, вибігши із недобудованої будівлі, через проїзну частину вул. Новікова м. Сєвєродонецька, побіг у розташований там лісовий масив. ОСОБА_3, який побіг за ОСОБА_4, зміг наздогнати його у зазначеному лісовому масиві, в районі автозаправки «ОККО». В цей самий час, у ОСОБА_3, який побачив на шиї неповнолітнього ОСОБА_4 золотий ланцюжок з хрестиком, раптово виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, повторно, реалізуючи який ОСОБА_3 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4 та руками зняв з його шиї вищевказаний ланцюжок із золотого лігатурного сплаву 585 проби, вагою 2,21 грама, з хрестиком із золотого лігатурного сплаву 585 проби, вагою 1,36 грама, які забрав собі, а неповнолітньому ОСОБА_4 наказав йти до зупинки громадського транспорту, щоб нібито їхати у «штаб» для проведення з ним профілактичної бесіди. ОСОБА_4, слухаючись ОСОБА_3, якого боявся, пішов з ним на зупинку громадського транспорту, що розташована на вул. Новікова м. Сєвєродонецька, де, сівши у тролейбус, що рухався по маршруту № 5, вони проїхали на вул. Курчатова м. Сєвєродонецька, де ОСОБА_3 наказав ОСОБА_4 вийти на зупинці «Поліклініка СПЗ», після чого відвів потерпілого до 3-го під'їзду буд. 19-а по вул. Курчатова м. Сєвєродонецька, де, наказавши неповнолітньому ОСОБА_4 підніматися на другий поверх, із викраденими золотими виробами втік, розпорядившись ними на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 було завдано майнову шкоду на загальну суму 2169,59 грн.
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-1149е від 25.09.2018 вартість хрестика із золотого лігатурного сплаву 585 проби, вагою 1,36 грама, на момент скоєння кримінального правопорушення, складає 826, 51 грн., а вартість ланцюжка із золотого лігатурного сплаву 585 проби, вагою 2,21 грама, на момент скоєння кримінального правопорушення, складає 1343,08 грн.
У клопотанні слідчого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
- заявою від законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 від 02.08.2018, в якій вона виклала обставини скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, відносно її сина ОСОБА_4;
- протоколом допиту законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 від 16.08.2018;
- протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 від 16.08.2018;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 22.08.2018;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 22.08.2018;
- протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_5 від 22.08.2018;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.08.2018;
- протоколом огляду місця події від 17.08.2018;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 17.08.2018;
- довідкою ПТ «Донкредит» від 28.08.2018 № 5362;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 23.08.2018;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.09.2018;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.08.2018.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
В судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 03.08.2018 року до ЄРДР за № 120181303700002150 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
27.09.2018 року, відповідно до вимог ст. 276-278 КПК України, слідчим, за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з яким факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як видно з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, а саме:
- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, оскільки ОСОБА_3 розуміє, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі у разі визнання його винним у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, а санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, відсутність у ОСОБА_3 міцних соціальних зв'язків, те, що він у теперішній час не працює, не навчається, за місцем проживання характеризується негативно;
- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_3 неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, крім того, на даний час Сєвєродонецьким міським судом розглядаються два обвинувальних акти стосовно нього, за вчинення корисливих злочинів, ОСОБА_3 знову підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке вчинив відносно неповнолітньої особи.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, також свідчить те, що з пояснень підозрюваного, наданих у судовому засіданні, вбачається, що у м. Сєвєродонецьку у нього родичів немає, його батьки, з якими він проживав, померли, однак у нього є сестра, яка проживає у м. Харкові, з якою він підтримує стосунки. Вказана обставина дає обґрунтовані підстави сумніватися, що підозрюваний не буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду за наявності підозри у тяжкому злочині.
На думку слідчого судді, окрім наведених прокурором обставин про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, також свідчить те, що цей злочин підозрюваний вчинив не під впливом алкоголю, наркотиків або будь-яких життєвих обставин, а вчинив саме під впливом важкого матеріального становища, оскільки з пояснень підозрюваного, наданих у судовому засіданні, вбачається, що на момент вчинення злочину він ніде не працював, власного джерела доходу та коштів для свого існування не мав, а гроші, які він отримав від продажу золотих прикрас, він витратив на їжу, що також дає обґрунтовані підстави сумніватися, що підозрюваний, перебуваючи на волі, знову не опиниться у такому ж матеріальному становищі і знову не вчинить нового умисного злочину проти власності.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років; вік та стан здоров'я підозрюваного, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров'я ОСОБА_3, який би унеможливлював застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або необхідності надання йому кваліфікованої медичної допомоги; репутацію підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, зокрема і за умисні злочини проти власності, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на теперішній час на розгляді Сєвєродонецького міського суду перебуває 2 обвинувальних акта у відношенні підозрюваного за вчинення злочинів проти власності, і знову повторно вчинив новий умисний злочин проти власності; незадовільний майновий стан підозрюваного, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 визначити розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 70 480 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області майора поліції Суркової М.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Лещинською О.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 27 вересня 2018 року по 25 листопада 2018 року включно.
Встановити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування, за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Сєвєродонецька та с. Щедрищеве Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 строком на 60 днів, який починається з моменту внесення застави.
У разі невиконання вищеперелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя І. С. Посохов
Судове рішення № 76975419, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 27.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/12130/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: