Вирок № 76975438, 02.10.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/543/2018

Справа № 428/12206/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Ісамаілова Е.Н.,

захисника Свистуна Г.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130000000232 від 20.08.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, який працює директором МПП «ТВВ», має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не є інвалідом, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, точного часу в ході досудового слідства встановити не представилося можливим, маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання виготовлення і зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, заздалегідь придбав при невстановлених слідством обставинах - речовину роду коноплі, яку ОСОБА_2, зберігав у приміщенні виробничої бази, яка йому належить, за адресою: АДРЕСА_2, для особистого вживання.

Далі реалізуючи свій злочинний намір направлений на виготовлення і зберігання наркотичного засобу, без мети збуту ОСОБА_2, взяв металевий предмет, зовні схожий на трубку для паління та горловину прозорої пластикової пляшки, за допомогою яких викурив невстановлену в ході досудового розслідування кількість речовини роду коноплі, таким чином шляхом екстрагування на внутрішніх поверхнях вищезазначених предметів ОСОБА_2, виготовив речовину темно-коричневого кольору у виді нашарування, яку останній залишив на трубці для паління та горловині прозорої пластикової пляшки, та продовжив зберігати у приміщенні виробничої бази, яка йому належить, за адресою: АДРЕСА_2, для особистого вживання.

15.05.2018 в період часу з 11 години 01 хвилин по 13 годин 15 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку у приміщенні виробничої бази, яка належить ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено: металевий предмет, зовні схожий на трубку для паління, горловину прозорої пластикової пляшки, на внутрішніх поверхнях яких наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору.

Згідно висновку експерта №19/113/8-2/660е від 26.07.2018, речовина на внутрішній поверхні металевого пристрою, наданої на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу. Маса екстракту канабісу у перерахунку на суху речовина складає 0,145 грама, та речовина на внутрішній поверхні горловини пляшки, наданої на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу. Маса екстракту канабісу у перерахунку на суху речовина складає 2,06 грама.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконенне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

27.09.2018 року, під час досудового розслідування кримінального провадження, між прокурором відділу прокуратури Луганської області Ісмаіловим Е.Н., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Свистуна Г.В., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і зобов'язався беззастережно визнати підозру, в обсязі вказаному у обвинувальному акті, у ході судового розгляду, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Ісмаілов Е.Н. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Свистун Г.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 27 вересня 2018 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області Ісмаіловим Е.Н. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 вересня 2018 року між прокурором відділу прокуратури Луганської області Ісмаіловим Е.Н. та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Свистуна Г.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130000000232 від 20.08.2018 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень (отримувач коштів: УК у м. Сєвєродонецьк, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37944909, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), код банку (МФО):899998, номер рахунку: 31114106012080, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8-2/660е від 26.07.2018 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/8-2/648д від 26.07.2018 року складає 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: трубку курильну, фрагмент пластикової пляшки, насіння, речовину сухо подрібнену, що перебуває на зберіганні в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова