Ухвала суду № 7693513, 19.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Смагар С.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2010 року Справа № 2-а-12390/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А., суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Чуріковій Я.О.,

з участю представників позивача Ковальова С.А., Токарчука О.В.,

представника відповідача Ларченко С.М.

розглянула апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі №2а-12390/09 за позовом Державного вищого навчального закладу «Донецький інститут залізничного транспорту» Української державної академії залізничного транспорту та звязку України до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним припису та рішення від 22 червня 2009 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року позовні вимоги Державного вищого навчального закладу «Донецький інститут залізничного транспорту» Української державної академії залізничного транспорту та звязку України до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним припису від 22 червня 2009 року №224-177, рішення від 22 червня 2009 року №177 в частині накладення стягнення в доход бюджету безпідставно отриманої виручки у розмірі 828041,20грн., а також штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 1656082,40грн. задоволені в повному обсязі, а саме, визнані недійсними зазначені припис та рішення відповідача.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, дали пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі.

Державний вищий навчальний заклад «Донецький інститут залізничного транспорту» «Украшської державної академії залізничного транспорту та зв'язку України є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 01116176.

В період з 4 до 15 червня 2009 року відповідачем була проведена перевірка позивача з питань ціноутворення за період - 2008 рік, 1 квартал 2009 року, за наслідками якої складений акт від 15 червня 2009 року № 402.

За висновками даного акту, відповідачем під час перевірки встановлено, що розподіл загальних витрат (крім витрат на заробітну плату та нарахування на фонд заробігної плати) відбувався без урахування студентів, які навчаються за рахунок бюджетного фінансування; розподіл витрат між студентами різного кваліфікаційно-освітнього рівня та формою навчання здійснювався у вільному режимі, що призвело як до завищення в окремих випадках, так і до заниження витрат у порівнянні з пропорційно розподіленими, чим були порушені вимоги підпункту 3.3.3 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27 жовтня 1997 року №383/239/131 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 1997 року за № 596/2400).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 22 червня 2009 року були прийняті спірний припис № 224-177 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та рішення №177 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а сааме, в період з вересня 2008 року до червня 2009 року застосування позивачем плати за навчання з порушенням інших запроваджених методів регулювання, а саме розподіл загальних витрат (крім витрат на оплату праці з нарахуваннями) проведено без урахування студентів, які навчаються за рахунок бюджетного фінансування; розподіл витрат між студентами різного кваліфікаційно-освітнього рівня та формою навчання у вільному режимі внаслідок чого порушені вимоги підпункту 3.3.3 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27 жовтня 1997 року №383/239/131. Спірним рішенням №177 до позивача відповідачем застосовано суму економічної санкції у загальному розмірі 2484123,60 грн., в тому числі безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 828041,20грн.. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 1656082,40 грн.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, письмові заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Вищезазначені, обставини, встановлені судом першої інстанції, знайшли своє підтвердження при розгляді справи апеляційним судом.

В спірних припису №224-177 від 22.06.2009р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (а.с.29) та рішенні про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №177 від 22 червня 2009 року (а.с.31) зазначено, що вони застосовані до позивача за порушення пункту 3.3.3 Порядку надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27 жовтня 1997 року №383/239/131 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 грудня 1997 року за № 596/2400) (далі за текстом Порядок).

Пункт 3 Порядку регулює питання визначення вартості послуг, повязаних з навчанням громадян. Підпунктом 3.3. пункту 3 цього Порядку регулюється питання визначення вартості господарських та канцелярських витрат. Підпункти 3.1-3.2 визначають, що найбільш поширеними в практиці надання платних послуг з навчання громадян є господарські витрати на оренду приміщень, а також оплату опалення, водопостачання, каналізаційних стоків, електроенергії для проведення навчального процесу. Вартість господарських витрат обчислюється прямим розрахунком на основі: встановлених чинним законодавством ставок орендної плати, термінів навчання, площ, зайнятих для навчання та проживання; інших потреб з обслуговування учнів, студентів, курсантів, слухачів; норм витрат відповідно до БНіПів, діючих тарифів, порядку розрахунків за комуналыні послуги (за сезон або протягом року).

Згідно з підпунктом 3.3.3 пункту 3 Порядку в окремих випадках, коли прямий розрахунок не є можливим, вартість господарських витрат (як вищенаведених, так і інших) визначається виходячи із середніх фактичних витрат на одну особу, що навчаеться (учня, студента, курсанта, слухача) в місяць, що склалися в закладі за минулий звітний період (рік, квартал тощо).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені норми Порядку не визначають форми навчання та не регулюють методи розподілу видатків між формами навчання, що унеможливлює допущения позивачем порушення, встановленого відповідачем під час перевірки.

Відповідно до підпункту 4.2 Порядку доходи, одержат від надання платних послуг, спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, оплату податків, обов'язкових внесків, відрахувань, зборів, платежів.

Відповідно до акту перевірки та додатків до нього, відповідач здійснив розрахунок перевищення витрат при розрахунку позивачем вартості навчання та розрахунок витрат на одного студента шляхом зменшення відповідних витрат по студентах в десять разів. Ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач не навів правових підстав здійснення розрахунку обраним ним методом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що здійснення розрахунку за методом, застосованим відповідачем Порядком не передбачений, а інші нормативно-правові акти, якими б було врегульоване зазначене питання відсутні. Відповідач при розгляді справи не довів правомірність своїх дій при прийнятті спірних припису та рішення.

Ухвала в повному обсязі складена 22 січня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі №2а-12390/09 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі №2а-12390/09 за позовом Державного вищого навчального закладу «Донецький інститут залізничного транспорту» Української державної академії залізничного транспорту та звязку України до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним припису та рішення від 22 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: Л.А.Василенко

Судді: Р.Ф.Ханова

М.І.Старосуд