Ухвала суду № 76887552, 03.10.2018, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/764/18

УХВАЛА

03 жовтня 2018 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді в цивільній справі № 373/764/18 за позовом ОСОБА_3 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та судових витрат,—

встановив:

Позивач звернувся до суду даним позовом.

В судовому засіданні 18.09.2018р., представник відповідача ОСОБА_2 заявив про відвід судді Керекезі Я.І. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

18 вересня 2018 року на виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, судом зупинено провадження у справі, та передано справу для визначення судді в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

В судове засідання відповідач та представник відповідача не з’явились, відповідач надіслав до суду пояснення, в яких підтримав дане клопотання, просив його задовольнити, розглядати питання про відвід судді Керекези Я.І. без його участі та без участі представника.

В обґрунтування необхідності відводу судді Керекези Я.І. в даній цивільній справі, представник відповідача – генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4, вказав в поясненнях, що в ході судового засідання 18.09.2018р., було відмовлено суддею Керекезою Я.І. в задоволенні його клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На його думку, суд вийшов за межі повноважень, передбачених ст. 257 ЦПК України, надавши позивачеві строк для сплати судового збору, не маючи на це права. Тому він, як представник відповідача, не довіряє судді та на його думку, ця обставина є підставою визначеною п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, тобто інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді. Наголосив на занадто тривалому розгляді даної справи, що на його думку є порушенням його прав в контексті розгляду його справи впродовж розумного строку гарантованому ст. 6 ЕКПЛ.

Позивач заперечив проти задоволення даного клопотання, вважає, що підстави для відводу судді відсутні.

Судом встановлено наступне.

Під час судового засідання в цивільній справі № 373/764/18, 18.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 заявив ряд клопотань, зокрема, про залишення позову без розгляду.

Головуюча суддя в даній цивільній справі ухвалою від 18.09.2018 року відмовила в задоволенні даного клопотання, та це стало підставою для звернення із клопотанням про відвід судді.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Керекези Я.І. у цивільній справі № 373/764/18 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Підстави відводу (самовідводу) судді передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України. Перелік підстав є вичерпним.

Статтею 353 ЦПК України, визначені ухвали які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Серед них, п.16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України зазначена і ухвала про залишення позовної заяви без розгляду. Вказані ухвали суду першої інстанції оскаржуються до суду апеляційної інстанції окремо від рішення.

Згідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов’язковими на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку, або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Відтак, оцінку ухвалі Переяслав – Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18.09.18. у цивільній справі № 373/764/18 про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з питань її законності та обґрунтованості вправі надавати суди вищої інстанції. Суд першої інстанції такого права позбавлений відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 ЄКПЛ повинна визначатись за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об’єктивного критерію, визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь якого сумніву у його безсторонності.

Стосовно суб’єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» пункт 43.

За відсутності доказів ознак особистої упередженості судді, суд що розглядає справу дійшов висновку про відсутність суб’єктивного критерію при розгляді цивільній справі № 373/764/18 суддею Керекезою Я.І.

Стосовно об’єктивного критерію, слід визначити, окремо від поведінки судді Керекези Я.І., чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про її безсторонність.

Поза межами особистої поведінки судді Керекези Я.І., суду, що розглядає справу не надано підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. Рішення ЄСПЛ у справі «Клейн та інші проти Нідерландів».

За таких обставин суд, що розглядає заяву про відвід судді Керекези Я.І. цивільній справі № 373/764/18 дійшов висновку, що право заявника на розгляд його справи справедливо і відкрито безстороннім і незалежним судом в сенсі статті 6 п. 1 Конвенції у світлі принципів верховенства права та правової певності не було порушено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Керекези Я.І. цивільній справі № 373/764/18 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Опанасюк