Рішення № 76864390, 21.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5605/18

Справа №754/9524/18

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2018 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного Договору № 185 від 12.03.2003 року у вигляді заяви про приєднання № 1516022 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу відповідачу позивач відкрив картковий рахунок № НОМЕР_2 в гривнах за тарифним пакетом «Зарплатний», видав платіжну картку типу Маestro 12 грн. та персональний ідентифікаційний код. Відповідно до Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 236,00 грн. Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, яка є складовою Заяви на приєднання, відповідачка просила Банк надати їй кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на її картковий рахунок, Банк встановив кредит у сумі 3 035,07 грн. Процента ставка за Кредитом є фіксованою і складає 36 % річних за користування кредитними коштами, плата за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт) становить 40 % річних. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідачка кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв'язку з чим Банк звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість у розмірі 20 119,93 грн. та судові витрати по справі.

Відповідно до вимог ст. 19, 274 ЦПК України справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного Договору № 185 від 12.03.2003 року у вигляді заяви про приєднання № 1516022 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу відповідачу позивач відкрив картковий рахунок № НОМЕР_2 в гривнах за тарифним пакетом «Зарплатний», видав платіжну картку типу Маestro 12 грн. та персональний ідентифікаційний код.

Відповідно до Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 236,00 грн. Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, яка є складовою Заяви на приєднання, відповідачка просила Банк надати їй кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на її картковий рахунок, Банк встановив кредит у сумі 3 035,07 грн. Процента ставка за Кредитом є фіксованою і складає 36 % річних за користування кредитними коштами, плата за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт) становить 40 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до змісту п. 6.1 Договору послуги, які надаються Банком згідно пп. 1 п. 3.2 ІІІ розділу цього Договору, оплачуються Клієнтом згідно з Тарифами, чинними на момент здійснення відповідної операції, отримання послуги, якщо інше не передбачено умовами Договору.

Згідно із п. 9.1 Договору за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом будь-якого грошового зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, банк має право нарахувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено Договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов'язання за вказаним вище договором не виконала.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань за Договором станом на 07.09.2017 року у неї виникла заборгованість перед Банком у розмірі 20 119,93 грн., з яких:

- 12 405,74 грн. - заборгованість за кредитом (прострочена);

- 379,31 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом (строкові);

- 4 594,96 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом

(прострочені);

- 1 741,23 грн. - заборгованість за пенею;

- 06,00 грн. - комісія за розрахунково-касове обслуговування (прострочена);

- 727,27 грн. - сума інфляційних втрат від прострочення сум заборгованості за кредитом;

- 220, 42 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитним

договором.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за Договором не погашає.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.21 Договору банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та інших платежів за цим договором та застосувати процедуру звернення стягнення на майно клієнта згідно вимог чинного законодавства України.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідачка умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідачки на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за Договором на загальну суму 20 119,93 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за Договором № 185 від 12.03.2003 року на загальну суму 20 119,93 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач -Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129; в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 09322277; МФО: 322669; місцезнаходження: м.Київ, вул. Володимирська, 27.

Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення був виготовлений 24 вересня 2018 року.

Головуючий: