Ухвала суду № 76828580, 26.09.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/410/18

Провадження № 1-кс/206/957/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., за участю секретаря судового засідання Мороза К.Т., прокурора Двойнічної Л.М., старшого слідчого Ільїна І.Д., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого, погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, дітей не маючої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: м. Дніпро,

вул. ОСОБА_3 (колишня назва Дзержинського)АДРЕСА_1, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 4 ст. 358 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчим було зазначено, що впровадженні слідчого відділення Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене 06.05.2016 до ЄРДР під № 12016040700000570. В ході досудового слідства стороною обвинувачення було встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у привласненні чужого майна, яке перебувало у її віданні, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, складанні працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, та використанні завідомо підробленого документа. Підозра у вчиненні особою кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого та свідків, актами перевірок, висновками експертів, речовими доказами та іншими матеріалами в їх сукупності. Окрім того, під час досудового розслідування стороною обвинувачення було встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та інших учасників в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Керуючись викладеним, а також враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, слідчий просив слідчого суддю застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати в період часу з 20.00 години до 08.00 години житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з покладанням відповідних обов’язків.

В судовому засіданні слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав та просив задовольнити, на питання слідчого судді зазначив, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 не переховувалась, з 2016 року злочинів не вчиняла, інформацією про відчуження нерухомості та/або оформлення паспорту для виїзду за кордон підозрюваною слідчий не володіє.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого щодо мотивів застосування до підозрюваної такого запобіжного заходу як домашній арешт.

Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні обґрунтованість підозри заперечувала, щодо застосування відносно неї запобіжного заходу залишила на розсуд слідчого судді.

Захисник у судовому засіданні, вважав, що відносно підозрюваної необхідно застосувати ч. 3 ст. 194 КПК України, оскільки ризики передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення в суді доведено не було.

Вислухавши пояснення підозрюваної, думку прокурора, слідчого та доводи захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого частково та обрати відносно підозрюваної більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання виходячи з наступного.

17.09.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 4 ст. 358 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із доданими матеріалами ОСОБА_1 було вручено 24.09.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та інше).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28.10.94, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Крім того, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Виходячи із вищевикладеного вважаю, що клопотання та додані матеріали, надані слідчим, свідчать про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 3, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 4 ст. 358 КК України, що підтверджується дослідженими копіями документів, а саме: протоколами допиту свідків, актами перевірок, висновками експертів та іншими матеріалами в їх сукупності.

Окрім того, клопотання та матеріали, надані слідчим, не виключають існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливих спроб підозрюваної незаконно впливати на представників потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом їх вмовляння, погроз, і т.і., оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також виходячи із ч. 4 ст. 95 КПК України зі змісту якої, суд під час судового розгляду кримінального провадження у суді, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу (в особливих випадках: існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, тощо), та те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Що ж до наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчому судді не зазначено про наявність даних, які свідчили б про обґрунтовану ймовірність вчинення, у даному випадку, підозрюваною таких дій, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наприклад, у зв’язку із зняттям останньої з реєстраційного обліку за місцем проживання, придбання проїзних квитків, відчуження нерухомого майна, тощо, як і не конкретизовано як саме підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, одного лише посилання слідчого на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною, враховуючи відсутність доказів наявності вказаних ризиків (п.п. 1, 4) на які посилається слідчий, відповідно до частин 3 та 5 ст. 132 КПК України, не доведення стороною обвинувачення, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, за наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, для застосування до підозрюваної більш м’якого запобіжного заходу, а саме у вигляді особистого зобов’язання, з покладенням на неї обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти наявному ризику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 205, 369-372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Покласти на ОСОБА_1, строком до 26.11.2018 включно, наступні обов’язки, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Дніпра, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з представниками потерпілого, цивільного позивача, а також, свідками по даному кримінальному провадженню;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов’язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов’язання здійснює старший слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_4

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: К.С. Маштак