Постанова № 76821114, 19.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2018 рокусправа № 808/803/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя, повний текст складено 26.01.2018 року) у справі № 808/803/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ТОВ «Невіс» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.12.2016 №0002781405, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 331 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2016 №0002771405, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ н загальну суму 634878 грн., з яких: за податковим зобовязанням 423252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211626 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 28.12.2016 №0001244000, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем «Акцизний податок з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» на загальну суму 236065,50 грн., з яких: за податковим зобовязанням 157377 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78688,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 28.12.2016 №0001254000, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем «пальне» на загальну суму 1 177,24 грн., з яких: за штрафними (фінансовими) санкціями 1 177,24 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 22.03.2017 №0000394000, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на загальну суму 510 грн., з яких: за штрафами (фінансовими) санкціями 510 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.12.2016 року №0002781405 форми «В4», яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 331,00 грн.; № НОМЕР_1 форми «Р» від 28.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 634878,00 грн., з яких за податковим зобовязанням 423252,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211626,00 грн.; №0001244000 форми «Р», від 28.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 236065,50 грн., з яких за податковим зобов’язанням 157377,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78688,50 грн.; №0001254000 форми «ПС» від 28.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем пальне на загальну суму 1177,24 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями 1177,24 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Запорізькій області, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яки в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій. Податкова інспекція вказувала, що позивач здійснював продаж нафтопродуктів через мережу АЗС, кінцевим споживачам, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком. Апелянт вказував, що позивачем подавалася заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, до якої було включено такий паливний склад, проте зазначену заяву не було прийнято до розгляду в електронному автоматичному режимі через наявність помилок. Для офіційної реєстрації паливного складу позивачу потрібно було подати заявку із зазначенням лише такого складу та поставити помітку про внесення зміни до попередньої заяви. Проте, таких дій позивачем вчинено не було. Вказує, що відповідач не надав документів на запит контролюючого органу, а тому висновки акту перевірки ґрунтувалися на даних фактичних перевірок АЗС позивача. Апелянт вказував, що штрафна санкція у розмірі 50% була застосована цілком правомірно, оскільки податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами попередньої перевірки, було скасовано за результатом адміністративного оскарження лише в частині визначення штрафної санкції, тому контролюючим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення про визначення тільки грошового зобов’язання за основним платежем.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковував операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, окремо вів облік податкових зобов’язань. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Невіс», під час відпуску нафтопродуктів на АЗС за укладеними договорами зберігання та іншими господарськими договорами із застосуванням безготівкової форми розрахунків не здійснюється розрахункова операція, та відповідно - не виникає зобов’язання зі сплати акцизного податку. Суд першої інтонації вказував на необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.12.2016 року №119/08-01-40-00/25223540, оскільки такі висновки зроблені без усебічного та усестороннього дослідження всіх обставин, що мають значення в ході проведення перевірки з згаданих питань. Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки від 09.12.2016 року №119/08-01-40-00/25223540, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цих висновків є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 28.11.2016 року по 02.12.2016 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Невіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при обчисленні, нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та акцизного податку при здійсненні операцій з пальним за період з 01.03.2016 року по 31.10.2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №119/08-01-40-00/25223540 від 09.12.2016 року. У висновку акту вказано, що ТОВ «Невіс» допустилось порушень п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 185.1 а) п. 185.1 ст. 185, пп. 186.1 а) п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 423252 грн.; встановлено порушення пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 217.1 ст. 217 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов’язання з акцизного податку всього на 157377 грн.; зафіксовано порушення п. 231.1, п. 231.3, п. 231.5, п. 231.6 ст. ПК України, а саме: не здійснення станом на день підписання акту перевірки реєстрації акцизних накладних на обсяг реалізованого палива в обсязі 150094 літрів.

Встановлено, що 28.12.2016 на підставі акту перевірки від 09.12.2016 року №119/08-01-40-00/25223540 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було прийнято у відношенні ТОВ «Невіс» податкові повідомлення-рішення: форми «В4» №0002781405, яким ТОВ «Невіс» зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 331 грн.; форми «Р» №0002771405, яким ТОВ «Невіс» збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 634878 грн., з яких: за податковим зобов’язанням 423252 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 211626 грн.; форми «Р» №0001244000, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» на загальну суму 236065,50 грн., з яких: за податковим зобов’язанням 157377 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78688,50 грн.; форми «ПС» №0001254000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «пальне» на загальну суму 1177,24 грн., з яких: за штрафними (фінансовими) санкціями 1177,24 грн.

Встановлено, що ТОВ «Невіс» не погодилось з прийнятими відносно себе податковими повідомленнями-рішеннями та звернулось з скаргою до ДФС України. Рішенням ДФС України від 13.03.2017 року №5012/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення-рішення Головного ДФС у Запорізькій області від 28.12.2016 року №0002781405, №0002771405, №0001244000 та №0001254000 залишено без змін, збільшено штрафну санкцію за ненадання скаржником до контролюючого органу оригіналів документів та їх копії на 510 грн., скаргу позивача залишено без задоволення.

Відповідно до матеріалів справи, 22.03.2017 року, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі та рішення ДФС України «Про результати розгляду скарги» від 13.03.2017 року №5012/6/99-99-11-01-02-25 прийнято у відношенні позивача податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0000394000, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було подано заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, в якій в графі «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального вказав: 1. АЗС за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Камянське, вул. Центральна, 35-А; 2. АЗС за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, перехрестя вул. Істоміна, вул. Цілинна, вул. Шмідта; 3. АЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дачна, 23-А; 4. Паливний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 березня, 190. Тобто реєструвалось чотири паливних склади.

Згідно з квитанцією №1, заяву ТОВ «Невіс» про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального доставлено до центрального рівня 18.03.2016 року, де документ збережено, а відповідно до квитанції №2, документ доставлено до районного рівня - Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 18.03.2016 року.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано до контролюючого органу за основним місцем обліку (Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) акт інвентаризації обсягів залишку пального на 01.03.2016 року, в якому також вказано наступні пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального: 1. АЗС за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Камянське, вул. Центральна, 35-А; 2. АЗС за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, перехрестя вул. Істоміна, вул. Цілинна, вул. Шмідта; 3. АЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дачна, 23-А; 4. Паливний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 березня, 190; та відповідно залишки пального на них. Зазначений акт було прийнято контролюючим органом, про що свідчить квитанція №2 від 20.03.2016 року.

Встановлено, що Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області у період з 10.08.2016 року по 19.08.2016 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Невіс» з питання визначення залишків палива в ємностях зберігання (сховища, балони, автомобілі та інше) та достовірності декларування заявлених в акті інвентаризації залишків пального станом на 01.03.2016 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2016 року №000005/08-03-12/25223540, в якому також підтверджено наявність чотирьох стаціонарних заправок у позивача. Недоліків у обліку пального, на які вказує Головне управління ДФС у Запорізькій області не виявлено.

Встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про заниження позивачем фактичного обсягу реалізації паливних матеріалів у кількості 125933,93 л. Зазначений залишок встановлено за результатами порівняння даних, відображених в СЕАРП (системи електронного адміністрування реалізації пального) (дані акту інвентаризації пального з урахуванням акту перевірки від 19.08.2016 №000005/08-03-12/25223540), даних ЄРПН (Єдиного реєстру податкових накладних) щодо придбання пального та щодо реалізації пального, фактичного залишку на 25.10.2016 (дані фактичних перевірок залишків пального на АЗС (1) м. Запоріжжя, вул. Дачна, 23-А; 2) Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, перехрестя вул. Істоміна, вул. Цілинна, вул. Шмідта; 3) Запорізька область, Василівський район, с. Камянське, вул. Центральна, 35-А). В акті перевірки від 09.12.2016 №119/08-01-40-00/25223540 також вказано, що інші місця зберігання палива ТОВ «Невіс» станом на 25.10.2016 не реєструвалися, будь-яких документів щодо іншого використання палива станом на 25.10.2016 року до перевірки надано не було, а отже паливо в зазначеній кількості було реалізовано у роздрібній торгівлі.

Згідно п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно п. 232.1 ст. 232 ПК України, облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Постановою №113 від 24.02.2016 року Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно пунктів 1, 6, 7 Порядку, Система електронного адміністрування реалізації пального запроваджується з 1 березня 2016 року. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном. Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою - підприємцем або його представником. Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція). У заяві в розрізі КОАТУУ надається інформація про всі введені в експлуатацію пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) з реалізації пального. Щодо кожного пункту у заяві зазначається код пункту реалізації пального (код згідно з ЄДРПОУ, якщо пункт є відокремленим підрозділом юридичної особи) або код за кодифікацією, прийнятою самою особою, назва, місцезнаходження та інші дані, встановлені формою заяви. Не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком. Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі засобами електронного зв'язку в електронному вигляді у другій квитанції.

Поряд з тим, відповідно до п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212, пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України, платниками податку є, зокрема, особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Об'єктами оподаткування є операції з: реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПК України датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Колегія суддів звертає увагу, що фактичною підставою для не взяття до уваги паливного складу за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 березня, 190, стало те, що для офіційної реєстрації паливного складу позивачу потрібно було подати заявку із зазначенням лише такого складу та поставити помітку про внесення зміни до попередньої заяви. Проте, таких дій позивачем вчинено не було. Відповідач не надав документів на запит контролюючого органу, а тому висновки акту перевірки ґрунтувалися на даних фактичних перевірок АЗС позивача.

Перевищення кількості наявного у позивача пального сталось через неврахування відповідачем одного з складу пального. Паливного складу, про який фактично, Головному управлінню у Запорізькій області відомо.

Колегія суддів зазначає, що відсутність палива в загальному обсязі 125933,93 літрів встановлена за результатами зняття фактичних залишків по трьом АЗС товариства, проте, відповідачем повинно було бути враховано, що позивач має паливний склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 березня, 190. В акті інвентаризації обсягів залишку пального на 01.03.2016 року, який було подано до податкового органу та який прийнятий Головним управлінням, було враховано залишки пального за всіма чотирма пунктами зберігання/реалізації палива, проте під час фактичних перевірок, проведених відповідачем та в ході яких ним складалися акти зняття фактичних залишків по трьом вищенаведеним АЗС, фактичні залишки на паливному складі не знімалися, тому такі залишки не були враховані відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що обраний відповідачем метод визначення звітного періоду (місяця), обсяги реалізації пального в якому, на думку відповідача, занижені, останнім місяцем періоду перевірки, не передбачений чинним податковим законодавством і є виключно наслідком неможливості достовірного визначення звітного періоду. Неможливість встановити дійсність кількості пального, призвела до хибних висновків під час податкової перевірки. Контролюючим органом визначено суму занижених зобов’язань за методом, що не передбачений Податковим кодексом України, а саме за середньою ціною реалізації палива станом на 25.10.2016 року, проте яким чином та на підставі яких даних відповідачем обраховано середню ціну реалізації палива в акті не зазначено.

У сукупності, дії Головного управління ДФС у Запорізькій області призвели до помилковості винесення податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб’єктом владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 808/803/17 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов