Ухвала суду № 76811075, 24.09.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кифлюка В.Ф.,

суддів Колотила О.О., Дембіцької О.О.

з участю секретаря Дзюбака М.І.

учасників судового провадження: прокурора Руснака Т.Я., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.09.2018р., постановлену в порядку ст.199 КПК України щодо ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №42018260000000199, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника СВ Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області та продовжено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, проживаючому ІНФОРМАЦІЯ_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.ст. 14 ч.1, 187 ч.3 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 44 дні, тобто до 04листопада 2018 року включно.

На цю ухвалу адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нову ухвалу, якою продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 на два тижні з визначенням раніше внесеної за нього в іншому кримінальному провадженні застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960грн.

При цьому апелянт посилався на те, що ОСОБА_2 після обрання йому запобіжного заходу та сплати застави, добровільно виконував усі покладені на нього обов’язки, а 29.05.2018 року після пред’явлення йому нового обвинувачення, добровільно з’явився в судове засіданні, де розглядалось клопотання слідчого про обрання йому нового запобіжного заходу. Це, на думку апелянта, спростовує ризики переховування його підзахисного від органів досудового розслідування чи суду. Внесена за ОСОБА_2 застава не повернута

провадження №11сс/794/197/18 головуючий у 1 інстанції Мінів О.І.

заставодавцю і не звернута в дохід держави. Також адвокат вказував, що за два останні місяці досудовим слідством не було проведено жодної слідчої дії, які раніше зазначались в клопотанні про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, що свідчить про бездіяльність органу досудового слідства. Ще зазначав, що слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу його підзахисному було розглянуто формально, слідчим та прокурором будь-які докази додатково не подавались і в судовому засіданні не досліджувались.

Апелянт також вказував, що слідчим суддею безпідставно було відхилено клопотання сторони захисту про визначення розміру застави ОСОБА_2, оскільки потерпілий дізнався про готування злочину щодо нього від правоохоронних органів, коли ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід і ніяких погроз потерпілий від ОСОБА_2 не отримував. Оскільки ОСОБА_2 має постійне місце проживання в м.Тернопіль, є приватним підприємцем, а пред’явлена підозра на час продовження запобіжного заходу не є обґрунтована та підтверджена доказами, вважає подальше тримання ОСОБА_2 під вартою ще на 44 дні незаконним.

Заслухавши доповідь судді, захисника, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, який просив відмовити в задоволенні заявлених вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 04.05.2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263ч.1 КК України, а саме за незаконне придбання і зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, а 29.05.2018 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 14 ч.1, 187 ч.3 КК України, а саме: у готуванні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення. 04.06.2018 року кримінальні провадження щодо ОСОБА_2 об’єднані в одне провадження.

В матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинених злочинів та обґрунтованість пред’явленої йому підозри.

Зокрема, в матеріалах кримінального провадження містяться роздруківки телефонних розмов ОСОБА_2, з яких вбачається, що він разом з іншими особами готував вчинення розбійного нападу на жителя Вижницького району із застосуванням зброї та з проникненням в інше приміщення. Непрямим доказом цього є також показання самого підозрюваного ОСОБА_2 А виявлений у ОСОБА_2 пістолет є вогнепальною нарізною зброєю. Враховуючи обставини затримання ОСОБА_2 і те, що саме в нього була вилучена вогнепальна зброя, можна припустити, що ця зброя могла ним бути застосована під час вчинення розбою.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Підозрюваному ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, і покарання за їх вчинення є безальтернативним у виді позбавлення волі.

А тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що з урахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, тяжкості можливого призначення покарання в разі визнання його винуватим та даних про його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких корисливих злочинів, є жителем іншої області, існують ризики того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. І ці ризики за час тримання підозрюваного під вартою не зменшилися.

Також слідчий суддя, керуючись ст.183ч.4 КПК України, обґрунтовано не визначив ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки один з інкримінованих підозрюваному злочинів відноситься до тих, які вчиняються із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Слідчим суддею також встановлено, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_2 під вартою досудове розслідування завершено не може бути, оскільки слідчому необхідно провести ряд слідчих дій в цьому кримінальному провадженні та ознайомити учасників провадження з матеріалами провадження.

Слідчий суддя з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість та необхідність продовження строків тримання підозрюваного під вартою та прийняв законне і обґрунтоване рішення, продовживши запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_2 на 44 дні.

Вимоги апелянта про скасування оскаржуваної постанови та постановлення нової і необхідності продовження строків тримання під вартою його підзахисному на менший строк з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, також є підтвердженням того, що існують ризики, передбачені ст.177ч.1 КПК України, про які вказував слідчий в своєму клопотання та про наявність яких зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.

Доводи, які наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи підозрюваного, тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не дають підстав для задоволення вимог захисника та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 199, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.09.2018 р. щодо підозрюваного ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12018260110000284 – без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Ф.Кифлюк

Судді О.О.Дембіцька

ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: суддя