Ухвала суду № 76809021, 28.09.2018, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/3298/18

Справа № 754/13397/18

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2018 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А.,

за участю секретаря - Дмитрієвої А.А.

прокурора - Апарін І.В.

в присутності підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Деснянського УП ГУНП в м. Києві Боброва С.В. про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030008281 від 27 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Скадовськ Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

?17.08.2006 року Скадовським районним судом Херсонської області за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений постановою суду від 14.03.2010 року по відбуттю покарання;

?09.07.2010 року Броварським районним судом Київської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

?31.07.2012 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Броварського районного суду Київської області від 09.07.2010 року призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

?20.04.2016 р. Деснянським райсудом м. Києва за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.2012 року призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2018 року слідчий СВ ВП №1 Деснянського УП ГУНП України в м. Києві Бобров С.В. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Іщенко П.О. про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в межах проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030008281 від 27.09.2018 р. за ч.2 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.09.2018, приблизно о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, знаходячись за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 11/1, побачив в руках ОСОБА_4 мобільний телефон, через який остання слухала музику в навушниках приєднаних до нього та у подальшому поклала мобільний телефон до правої кишені своєї куртки, в яку вона була одягнена, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, наблизився до ОСОБА_4 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії є таємними для оточуючих та потерпілої, ОСОБА_1 рукою потягнув за дріт навушників, які були приєднані до мобільного телефону Samsung Galaxy J3, після чого повторно, таємно викрав мобільний телефон Samsung Galaxy J3 вартістю 5000 грн., чохол до телефону вартістю 100 грн., сім-карти мобільного оператора Лайф НОМЕР_1, без залишку на рахунку та сім- карта МТС НОМЕР_2 із залишком на рахунку 21 грн. 88 коп. карту пам'яті «SP Micro SD HCI 16 GB» вартістю 200 грн.

У подальшому, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а повторно викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 5321 грн. 88 коп.

В діях ОСОБА_1, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Згідно з ст. 12 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5, ч. 1 ст. 177КПК України, і в обґрунтування застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що останній постійного місця роботи немає, а таким чином відсутнє постійне джерело доходу, що свідчить про антигромадський спосіб життя підозрюваного, має непогашені судимості за корисливі злочини, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, у разі доведення вини ОСОБА_1 в суді йому може загрожувати реальне покарання у вигляді позбавлення волі, а тому підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

28.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, виходячи із обставин, якими воно обґрунтовується. Додатково пояснив про неможливість застосування іншого запобіжного заходу виходячи з особливостей вчиненого правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив причетність до вказаного кримінального правопорушення, але просить застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема просив застосувати відносно нього домашній арешт.

Вислухавши думки прокурора, який просив клопотання задовольнити, підозрюваного, який просили клопотання відхилити і застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу ВП №1 Деснянського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100030008281від 27.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.

У відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2018 року, фактичний час затримання ОСОБА_1 - 27.09.2018 року о 18 год. 20 хв.

28.09.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у скоєні кримінального правопорушення, злочину визнає.

Відповідно до клопотанням, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

?протоколом огляду місця події від 27.09.2018 року;

?протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 27.09.2018 року;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.09.2018 року;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 27.09.2018 року;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.09.2018 року;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.09.2018 року;

?речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, враховуючи особу підозрюваного, який неодноразово судимий, втому числі, і за вчинення аналогічних корисних злочинів, не працює, не має стабільного доходу, не має постійного місця проживання, не має міцних соціальних зв'язків, у зв'язку з чим існують ризики, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1П кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із інших -альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Так, враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1, його майновий стан, дані про його особу, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов'язки - прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 395 КПК України, - слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Деснянського УП ГУНП в м. Києві Боброва С.В. про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030008281 від 27 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк дії ухвали до 24.11.2018 року включно.

Визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 35240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок № 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО 899998, ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, ЄДРПОУ 37993783.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом дії ухвали суду.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя -