Ухвала суду № 76787268, 06.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/1619/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Вотьканича Ф.А., Кожух О.А., за участі: секретаря судового засідання Костюк Л.А., прокурора Сити Ю.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Сити Ю.Ю. на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.07.2018 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Слідчий СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Чонтош Є.А. звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.01.2018 за № 12018070080000116 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Просить накласти арешт на автомобіль «Mercedes Benz Sprinter», реєстраційний номер Польщі НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, за адресою: м. Виноградів, вул. Миру,57, посилаючись на наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2018 до Виноградівського відділення поліції поступили матеріали Державної фіскальної служби по факту підробки доручення на право користування автомобілем марки «Мерседес», реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_2, яке 23.11.2017 пред'явлене працівникам митниці на контрольно-пропускному пункті «Вилок» громадянином Угорщини ОСОБА_1.

Управлінням протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці ДФС направлявся запит до нотаріуса Польської Республіки ОСОБА_2 з метою підтвердження або спростування факту легалізації доручення від 26.09.2016, пред'явленого для пропуску транспортного засобу. Від нотаріуса Польської Республіки отримано відповідь, що довіреність підроблена.

Таким чином, громадянин Угорщини ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України вказаний вище автомобіль з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу підробленого документа - доручення на право користування транспортним засобом. Автомобіль вилучено та він зберігався на складі Закарпатської митниці.

06.07.2018 на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2018 про тимчасовий доступ до автомобіля його вилучено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Під час розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль, який є речовим доказом та містить на собі сліди кримінального правопорушення, для подальшого проведення судово-трасологічної експертизи.

Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.07.2017 вказане клопотання слідчого залишено без задоволення з таких підстав.

З викладеного в клопотанні слідує, що його подано задля збереження речового доказу - транспортного засобу. Транспортний засіб було вилучено слідчим Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУ НП в Закарпатській області 06.07.2018 року в порядку тимчасового доступу, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2018 року, про що складено протокол тимчасового доступу до речей і документів (а.с. 4-7).

У ч.1 ст.100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Статті 160-166 КПК України регламентують питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей і документів.

Транспортний засіб, вилучений в результаті тимчасового доступу, зберігається у сторони обвинувачення.

Відтак, підстави вважати, що можливим є настання наслідків, для запобігання яким пропонується застосувати арешт майна, відсутні.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя визнав, що у зв'язку з недоведеністю необхідності арешту майна, наявності передбачених законом ризиків, клопотання задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Сита Ю.Ю. просить скасувати ухвалу слідчого судді від 13.07.2018 та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого, накласти арешт на майно: автомобіль «Mercedes Benz Sprinter», реєстраційний номер Польщі НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є громадянин Республіки Польща ОСОБА_1, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018070080000116, яке зареєстровано 26.01.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує на те, що громадянин Угорщини Pekarovics Csaba перемістив через митний кордон України автомобіль «Mercedes Benz Sprinter», 1996 року випуску, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення підроблених документів, а саме доручення на право користування транспортним засобом «Mercedes Benz Sprinter», реєстраційний номер Польської Республіки НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, нотаріуса ОСОБА_2.

Безпосереднім предметом дослідження є доручення № 4240/2016 від 26.09.2016, на підставі якого автомобіль «Mercedes Benz Sprinter», реєстраційний номер Польші НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, 1996 року випуску, загальною вартістю 156 630 грн ввезено на територію України,

Метою використання ймовірно підробленого доручення є безперешкодне ввезення вказаного автомобіля на територію України та користування ним нібито на законних підставах.

Судом не звернуто уваги на положення ст.169 КПК України, яка педбачає, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Автомобіль «Mercedes Benz Sprinter», реєстраційний номер Польші НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 постановою слідчого СВ Виноградівського ВП Чонтоша Є.А. від 10.04.2018 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12018070080000116.

Метою використання ймовірно підробленого доручення є безперешкодне ввезення вказаного автомобіля на територію України та користування ним нібито на законних підставах, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що він є доказом злочину, на підставі якого можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Щодо автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний номер Польші НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, слідчим заплановано проведення судової трасологічної експертизи з метою встановлення відповідності номерних агрегатів транспортного засобу до тих, які містяться у дорученні на право користування, про що зазначено в клопотанні про накладення арешту на майно.

Арешт на майно дасть змогу також забезпечити збереження речових доказів та унеможливить їх приховування і втрату інформації про фактичні обставини вчинення злочину, незастосування арешту може призвести до відчуження, зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, що може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вказаної апеляційної скарги у повному обсязі, обговоривши доводи, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не врахував правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.

На виконання вимог ст.ст. 170,171 КПК України слідчим у вказаному вище клопотанні про арешт майна обґрунтовано необхідність такого арешту, конкретизовано підстави та мету накладення арешту на вказане майно, яке є речовим доказом.

Слідчий у своєму клопотанні довів необхідність арешту зазначеного вище майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК - приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у зв'язку з чим оскаржена ухвала слідчого судді Виноградівського районного суду від 13.07.2018 про відмову у задоволенні вказаного вище клопотання слідчого підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про арешт вказаного вище майна.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404,407,418,419,422, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.07.2018 про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Задовольнити клопотання слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Чонтоша Є.А. та накласти арешт наавтомобіль «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак Польської Республіки НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, поміщений на штрафмайданчик тимчасового утримання транспортних засобів вказаного ВП - м. Виноградів, вул. Миру,57 Закарпатської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: