Ухвала суду № 76785679, 28.09.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5024/18

Номер провадження: 1-кс/225/914/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Ткач Г.В., за участю секретаря судового засідання – Пузиревської Ю.О., прокурора- Бабарика О.М., представника заявника - адвоката ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016050000000045 від 27.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року заявник звернувся до з клопотанням до Дзержинського міського суду Донецької областіпро скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №42016050000000045 від 27.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.07.2016 у кримінальному провадженні №42016050000000045 від 27.01.2016 за ч.5 ст. 191 КК України, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904):

- №26005053713014 у гривні України, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50;

-№26003620599552 у гривні України, відкритому в ПАТ «Промінвестбанк» (ЄДРПОУ 00039002), адреса: м. Київ, провулок Шевченка, 12;

- №26003000108412 у гривні України, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019), адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29.

Вважає арешт грошових коштів підприємства необгрунтованим з тих підстав, що

грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904) отримані підприємством правомірно шляхом здійснення законної господарської діяльності. На сьогоднішній день органом досудового розслідування не виявлені та не зафіксовані будь-які відомості, які би свідчили про те, що гроші, які знаходяться на арештованих банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904), набуті кримінально - протиправним шляхом. Вказує, що матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904) відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема є предметом злочину або набуті кримінально - протиправним шляхом, що свідчить про необґрунтованість накладення арешту та відсутність підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту.

Крім того, кримінальне провадження №42016050000000045 від 27.01.2016, в рамках якого накладався арешт на грошові кошти ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904) безпосередньо відносно підприємства не здійснюється. Відомості про вчинення злочину саме посадовими особами ТОВ «ПРОМТЕКС», стороною кримінального провадження до ЄРДР не внесені. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку ст.ст. 276-279 КПК України, посадові особи підприємства не повідомлялись. При цьому, в порушення ч.5 ст.132 КПК України не доведено (не підтверджено доказами) обставини щодо необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно підприємства.

З моменту накладення ухвалою слідчого судді від 23.07.2016 арешту на майно ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904) підприємство та його посадові особи не повідомлялись про процесуальний статус в кримінальному провадженні, в рамках якого накладався арешт на майно підприємства. Не повідомлялись у зв'язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження і яке відношення до нього має ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904). Жодних копії процесуальних документів чи письмових повідомлень від слідчого, прокурора, слідчого судді підприємство не отримувало. До теперішнього часу посадові особи ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904) слідчим або прокурором не були опитані та не викликались ні для участі у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, ні для надання пояснень з приводу кримінального правопорушення, що розслідується або надання доказів непричетності до кримінального правопорушення.

Оскільки ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904) не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного або обвинуваченого, вважає, що тому арешт на грошові кошти підприємства накладено необгрунтовано, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є обов'язковою підставою для скасування арешту майна.

Про дату, час та місце розгляду клопотань про арешт майна ТОВ «ПРОМТЕКС» (код ЄДРПОУ 31805904) не повідомлялось, тобто ухвали про накладення арешту на грошові кошти постановлені без належного повідомлення власника майна та без його присутності.

Про арешт грошових коштів ТОВ «ПРОМТЕКС» (код ЄДРПОУ 31805904) довідалось від працівників банківських установ, в зв'язку з неможливістю здійснювати операції з рахунками.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна, було порушено право ТОВ «ПРОМТЕКС» (код ЄДРПОУ 31805904) на справедливий розгляд справи та право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлені статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В порушення норм ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею застосовано найбільш обтяжливий спосіб - арешт грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (код ЄДРПОУ 31805904), що призводить до неможливості користуватись вказаними рахунками та здійснювати банківські операції.

Потреби досудового розслідування ні в якому разі не виправдовують такий ступінь втручання у господарську діяльність ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904), а тримання коштів підприємства під арештом є нерозумним та не відповідає завданням кримінального провадження, має негативні наслідки та порушує права, передбачені ст. 41 Конституції України - вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, згідно якого право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений такого права.

З вказаних підстав, просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні представника заявника, який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_1 клопотання підтримав з викладених підстав, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Вивчив матеріали клопотання, вислухав заявника, думку прокурора, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається судом за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.07.2016 у кримінальному провадженні №42016050000000045 від 27.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904):

- №26005053713014 у гривні України, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50;

-№26003620599552 у гривні України, відкритому в ПАТ «Промінвестбанк»(ЄДРПОУ 00039002), адреса: м. Київ, провулок Шевченка, 12;

- №26003000108412 у гривні України, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019), адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29.

Зазначені ухвали мотивовані тим, що гроші, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС», набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них, або на які було спрямовано кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення можливо заявленого у майбутньому цивільного позов та з метою запобігання можливості розпорядження та відчуження винними особами майном, на яке було спрямовано кримінальне правопорушення.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено те, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються, під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд має певну свободу у здійсненні своїх повноважень, що надані йому статтею 41 Конвенції, що підтверджується у тексті прикметником «справедливий» та словосполученням «у разі необхідності» (див. рішення від 06 листопада 1980 року у справі «Гуццарді проти Італії», п. 114 Series A № 39).

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що доводи клопотання про скасування арешту на грошові кошти на вказаних банківських рахунках є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для їх арешту відповідно до ч.2 ст.173 КПК України з метою запобігання можливості розпорядження та відчуження винними особами майном, на яке було спрямовано кримінальне правопорушення.

За таких обставин, керуючись ст. 174 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016050000000045 від 27.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.07.2016 у кримінальному провадженні №42016050000000045 від 27.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України, на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПРОМТЕКС» (ЄДРПОУ 31805904):

- №26005053713014 у гривні України, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570), адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50;

-№26003620599552 у гривні України, відкритому в ПАТ «Промінвестбанк»(ЄДРПОУ 00039002), адреса: м. Київ, провулок Шевченка, 12;

- №26003000108412 у гривні України, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019), адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: