Ухвала суду № 76733192, 26.09.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/997/18

Провадження № 1-кп/459/203/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Рудакова Д.І.,

з участю: секретаря судового засідання Сиванич У.М.,

прокурора Буцького Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого Левицького І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді кримінальне провадження № 12018140150000467 про обвинувачення ОСОБА_1 в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

14.03.2018 року слідчим суддею Червоноградського міського суду Львівської області до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.

Востаннє ОСОБА_1 на підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 01.08.2018 року, продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, тобто по 30.09.2018 року включно.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення поданого прокурором клопотання, просять змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Крім того, як зазначено у п. 219 рішення Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

З огляду на наведене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується в учиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, ураховуючи особу обвинуваченого, який не працює, немає постійного місця проживання, може ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, раніше судимий, може вчиняти нові злочини, суд дійшов висновку, що ризики, які послужили підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися, а тому немає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, наведених вище, судом враховано обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого. За таких обставин суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків буде розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 820,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 діб, тобто по 25.11.2018 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 36 820,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). (одержувач коштів: ТУ ДСА України у Львівській області, код ЄДРПОУ: 26306742, МФО: 820172, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р: 37315022000757).

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, має бути наданий прокурору. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, прокурор має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Червоноградський міський суд Львівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д. І. Рудаков