Постанова № 76732038, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5439/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

представника позивачів ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_3,

час ухвалення рішення: 12:35:53,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 21.05.2018 р.,

ВСТАНОВИВ:

Стрийський міський комбінат комунальних підприємств і ТзОВ «Комунальник 1» звернулися до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2, яким просили визнати протиправним і скасування рішення відповідача № 39172785 від 12.01.2018 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень» та зобов'язати відповідача відновити право позивачів на реєстрацію права власності на будівлю № 48А по вул. Нижанківського в м. Стрию Львівської області, шляхом державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради ОСОБА_2 № 39172785 від 12.01.2018 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень»; зобов’язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради ОСОБА_2 повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.11.2017 № 25398160 за суб’єктом Стрийський міський комбінат комунальних підприємств та прийняти відповідне рішення; у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради ОСОБА_2 відновити право Стрийського міського комбінату комунальних підприємств та ТзОВ «Комунальник 1» на реєстрацію права власності на будівлю № 48а по вул. Нижанківського в м. Стрию Львівської області – відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що системний аналіз ст. ст. 18, 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 41 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дає підстави для висновків про те, що законодавець не передбачає виключного переліку документів, які підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Суд встановив, що складське приміщення, яке знаходиться по вул. Нижанківського, 48А у м. Стрий Львівської області, є об’єктом комунальної власності, передане Стрийському МККП на праві господарського віддання та перебуває на його балансі. У зв’язку з аварійним станом вказаного приміщення рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради воно передане позивачам для проведення реконструкції, яка була проведена силами і за кошти позивачів, а факт завершення реконструкції цього об’єкта підтверджується декларацією про готовність до експлуатації, зареєстрованою Департаментом ДАБІ у Львівській області. Також згідно з укладеними між позивачами договорами підряду на виконання будівельних робіт і про визначення часток у справі спільної часткової власності між співвласниками, сторони визначили, що право власності на будівлю належить Стрийському МККП (17/100 часток) та ТзОВ «Комунальник 1» (83/100 часток). При цьому, суд зазначив, що відповідач не надала жодної оцінки поясненням позивача від 07.12.2017 та доданим до них документам на виконання рішення від 29.11.2017 про зупинення розгляду заяви позивачів. А без оцінки вказаних обставин у відповідача, на думку суду, не було підстав для прийняття оскарженого рішення. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача № 39172785 від 12.01.2018 «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень» прийняте передчасно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання відповідача відновити право позивачів на реєстрацію права власності на вказану будівлю, оскільки суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень та давати йому вказівки щодо конкретного рішення. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд вийшов за межі позовних вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачів та зобов’язав державного реєстратора повторно розглянути заяву позивачів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.11.2017 року та прийняти відповідне рішення.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що воно є незаконним і необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а також суд неповно з'ясував обставини, що мали значення для вирішення клопотання. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 25.12.2015 року № 1127, для здійснення такої реєстрації необхідно, зокрема, подати документ, що посвідчує право власності, рішення про закріплення нерухомого майна на підставі оперативного управління чи господарського відання. Позивачі вказаних документів для проведення державної реєстрації права власності не надали, у зв’язку з чим відповідач правомірно відмовила їм в такій реєстрації.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 23.11.2017 року Стрийський міський комбінат комунальних підприємств і ТзОВ «Комунальник 1» звернулися до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 із заявою № 25398160 про реєстрацію права спільної власності на будівлю № 48А по вул. Нижанківського в м. Стрию Львівської області.

Рішенням державного реєстратора № 38404788 від 29.11.2017 року розгляд заяви було зупинено у зв’язку з ненаданням ними документів, які підтверджують право власності на дане приміщення.

На виконання рішення про зупинення розгляду заяви позивачі надали відповідачу пояснення від 07.12.2017 року, в яких зазначили, що складське приміщення за адресою: вул. Нижанківського, № 48А, м. Стрий, Львівська область, до реконструкції у 2009 році перебувало у комунальній власності та передане на праві господарського відання Стрийскому МККП. Після цього Стрийске МККП разом із ТзОВ «Комунальник 1» провели реконструкцію вказаного складського приміщення з добудовою під гараж для спецмашин з офісними приміщеннями.

До вказаних пояснень позивачі додали такі документи: акт від 12.06.2008 року про обстеження складського приміщення про необхідність реконструкції приміщення, акт від 18.06.2009 року про необхідність реконструкції приміщення, акт від 11.11.2009 року передачі складського приміщення, рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області № 245 від 18.06.2009, дозвіл Інспеції ДАБІ у Львівській області від 30.12.2009 року на виконання будівельних робіт, декларація про готовність до експлуатації об’єкта від 05.05.2017 року, довідка Стрийского МККП № 691 від 27.11.2017 року про знаходження приміщення на його балансі на праві господарського відання, довідка Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області № 3.14/1777 від 13.10.2017 року, довідка ТзОВ «Комунальник 1» від 16.08.2017 року.

Однак рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 № 39172785 від 12.01.2018 року «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень» позивачам відмовлено в державній реєстрації права власності на будівлю № 48А по вул. Нижанківського в м. Стрию Львівської області. Зазначене рішення мотивоване тим, що не усунені обставини, які були підставою для зупинення розгляду заяви, а саме відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявники не надали рішення про закріплення нерухомого майна на підставі оперативного управління чи господарського відання та відповідно до п. 45 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 25.12.2015 року № 1127, не подали документ, що посвідчує право власності на приміщення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженого рішення відповідача, враховуючи таке.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягає право власності.

Згідно з ст. 18 цього Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ст. 23 цього Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав. Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Як зазначено вище, державний реєстратор рішенням від 29.11.2017 року зупинила розгляд заяви у зв’язку з поданням документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, а саме у зв’язку з ненаданням документів, які підтверджують право власності чи право господарського відання на зазначене приміщення.

Відповідно до ст. 27 вказаного Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Також відповідно до п. 45 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 25.12.2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта; 3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності). У разі зміни відомостей про об’єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав. Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. (Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції помилково послався на п. 41 цього Порядку, яким визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна).

Нормами ст. 27 вказаного Закону визначено перелік документів, які є підставою (кожен самостійно) для державної реєстрації права власності на нерухоме майно. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, системний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновків про те, що ними не встановлено виключного переліку документів, які підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

А п. 45 зазначеного Порядку визначено перелік документів, яких необхідно подати для державної реєстрації права власності у зв’язку із, зокрема, реконструкцією об’єкта нерухомого майна (як у спірному випадку).

Так, Стрийський міський комбінат комунальних підприємств і ТзОВ «Комунальник 1» разом із заявою подали державному реєстратору документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (декларацію про готовність об’єкта), технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна та укладений між ними договір про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна.

Водночас позивачі не надали документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції.

Державний реєстратор в рішенні № 38404788 від 29.11.2017 року про зупинення розгляду заяви вказала про необхідність надання відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення про закріплення нерухомого майна на підставі оперативного управління чи господарського відання та відповідно до п. 45 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», документ, що посвідчує право власності на приміщення.

Надаючи оцінку наданим позивачем державному реєстратору документам (як під час подання заяви, так і наданим на виконання зазначеного рішення відповідача), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з актів обстеження складського приміщення від 12.06.2008 року та 18.06.2009 року приміщення, яке знаходиться по вул. Нижанківського, № 48А в м. Стрий Львівської області, знаходиться в аварійному стані, не придатне для подальшого використання, в подальшому необхідно провести його реконструкцію.

Рішенням Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 18.06.2009 року № 245 було надано дозвіл на переведення житлових приміщень в нежитлові; проведення проектно-пошукових робіт; по будівництву, реконструкції приміщень, будівель, надбудови, продовження дії дозволу на проектно-пошукові роботи; внесення змін та доповнень до раніше прийнятих рішень; надання поштової адреси щодо об’єкта: нежитлового приміщення за адресою: вул. Нижанківського, № 48А, м. Стрий Львівської області.

На виконання вказаного рішення відповідно до акта від 11.11.2009 року казаний об’єкт нерухомості переданий для виконання робіт Стрийському МККП і ТзОВ «Комунальник 1».

20.10.2009 року Стрийський МККП (замовник) і ТзОВ «Комунальник 1» (підрядник) уклали договір № 16 підряду на виконання будівельних робіт на об’єкті: реконструкція складського приміщення з добудовою під гараж для спецмашин з офісними приміщеннями за адресою: вул. Нижанківського, № 48А, м. Стрий, Львівська область.

10.09.2014 року до вказаного договору внесено зміни і доповнено його такими положеннями: будівництво за даним договором здійснюється сторонами своїми коштами і новостворене майно належить сторонам в договорі на праві спільної часткової власності і розмір часток в об’єкті визначається даним договором в залежності від вкладу кожної зі сторін в спорудження об’єкту.

Реконструкція складського приміщення з добудовою під гараж для спецмашин з офісними приміщеннями за адресою: вул. Нижанківського, № 48А, м. Стрий, Львівська область, була завершена у 2017 році, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації, зареєстрованою Департаментом ДАБІ у Львівській області 05.05.2017 року за № ЛВ № 142171250521.

Також 02.08.2017 Стрийський МККП і ТзОВ «Комунальник 1» уклали договір про визначення часток спільної часткової власності між співвласниками по вказаному об’єкту, згідно з яким право власності на будівлю належить Стрийському МККП в розмірі 17/100 часток і ТзОВ «Комунальник 1» в розмірі 83/100 часток.

Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ№188687 від 24.01.2012 року Стрийський МККП є постійним користувачем земельної ділянки площею 3,8213га за адресою: вул. Нижанківського, № 48А, м. Стрий, Львівська область.

Також згідно з довідкою Стрийського МККП від 27.11.2017 року № 691 зазначене складське приміщення перебувало на балансі Стрийського МККП на праві господарського відання і реєстрація права власності на вказане приміщення не здійснювалась через його аварійний стан.

А згідно з довідкою Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 13.10.2017 № 3.13/1777 фінансування реконструкції зазначеного приміщення здійснювалось за кошти Стрийського МККП.

При цьому, як встановив суд, як до часу проведення реконструкції, так і на день подання позивачами заяви про державну реєстрацію за ними права власності на вказане приміщення, воно перебувало у комунальній власності.

Водночас, на думку колегії суддів, надані позивачами документи, реквізити та зміст яких описано вище, є належними та достатніми доказами на підтвердження факту перебування зазначеного вище приміщення на балансі Стрийського МККП на праві господарського відання. Зокрема, колегія суддів враховує, що дане приміщення було у встановленому порядку передане Стрийському МККП і ТзОВ «Комунальник 1» Стрийською міською радою Львівської області, міська рада не заявляла жодних претензій та вимог щодо права власності на нього, реконструкція приміщення була проведена позивачами відповідно до вимог законодавства. Також колегія суддів зазначає, що про перебування приміщення № 48А по вул. Нижанківського в м. Стрию Львівської області на балансі Стрийського МККП на праві господарського відання безпосередньо підтверджується довідкою останнього від 27.11.2017 року № 691, що вимагала документально підтвердити державний реєстратор. Дана довідка, як і інші описані вище документи, була надана державному реєстратору, однак відповідач не врахував їх і не вказав у оскарженому рішенні про відмову в державній реєстрації прав причин неприйняття цих документів чи зауважень до них.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не надала жодної оцінки поясненням позивача від 07.12.2017 року та доданим до них документам на виконання рішення № 38404788 від 29.11.2017 про зупинення розгляду заяви позивачів. А без оцінки вказаних обставин у відповідача не було підстав для прийняття оскарженого рішення.

Тому, на думку колегії суддів, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 № 39172785 від 12.01.2018 року «Про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень» прийняте передчасно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, з врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду, що не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов’язання відповідача відновити право позивачів на реєстрацію права власності на будівлю № 48А по вул. Нижанківського в м. Стрию Львівської області, шляхом державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки такі дії належать до дискреційних повноважень державного реєстратора і суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень та давати йому вказівки щодо конкретного рішення, яке він має прийняти в межах своїх повноважень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, на думку колегії суддів, у випадку, коли суб'єкт владних повноважень наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши протиправність оскарженого рішення відповідача, правомірно та обґрунтовано зобов'язав державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради ОСОБА_2 повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.11.2017 року № 25398160 за суб’єктом Стрийський міський комбінат комунальних підприємств та прийняти відповідне рішення.

При цьому, на думку колегії суддів, суд правомірно та обґрунтовано відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийшов за межі позовних вимог, оскільки таке рішення необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачів.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 813/1112/18 за адміністративним позовом Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Моршинської міської ради Львівської області ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 27.09.2018 р.