Постанова № 76727211, 26.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/17827/17 Номер провадження 22-ц/775/1340/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Санікової О.С., Будулуци М.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в залі судових засідань №4 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 червня 2018 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Марченко Л.М., у місті Краматорську Донецької області, в справі номер 234/17827/17, за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08.06.2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк», який в подальшому перейменовано в ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №258і/2007, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит та зобов'язався в порядку та на умовах визначених договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 08.06.2007 року між вказаним банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки №П 258і/2007, відповідно до якого поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов Договору утворилась заборгованість, що станом на 01.11.2017 рік складає 19116,82 доларів США та заборгованість за відсотками - 11437,36 доларів США, які позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22 червня 2018 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ПАТ «Укрсоцбанк», подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводами апеляційної скарги наведено, що судом не з'ясовано усіх обставин, що мають

істотне значення для справи та не надано їм належної оцінки, у зв'язку з чим прийнято невірне рішення.

Звертає увагу суду на те, що кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, тому сума заборгованості за кредитом підлягає стягненню з відповідачів у межах строку позовної давності. Термін позовної давності не сплив, оскільки такий строк розраховується з моменту настання строку погашення чергового платежу. При цьому позивач посилається на практику Верховного суду України з розгляду аналогічних спорів у справах №6-20цс14 від 19.03.2014 року, №6-522цс17 від 05.04.2017 року, №6-116цс13 від 06.11.2013 року, №6-61цс14 від 19.03.2014 року, 6-1188цс16 від 19.06.2016 року, №6-1412цс16 від 07.09.2016 року, №6-157цс16 від 25.05.2016 року, №6-1047цс16 від 06.07.2016 року, №6-224цс17 від 13.03.2017 року.

Судом неправильно кваліфіковано правовідносини між сторонами, які випливають із встановлених обставин, тому було порушено норми матеріального права, що унеможливлює по суті встановлення фактичних обставин справи відповідно до підстав та змісту позову, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів, адвокат ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідачі в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю (а.с. 214).

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України (а.с. 203).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів та представника позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 8 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії

№258і/2007 (а.с. 6-9).

Згідно додаткової угоди від 13 травня 2011 року сторони кредитного договору про надання відновлювальної кредитної лінії №258і/2007 від 08.06.2007 року підтвердили, що залишок заборгованості за кредитним договором складає 19881,46 доларів США та дійшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, а саме до графіку погашення кредиту, тобто погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з листопада 2010 року укладання договору, здійснюється до 20 числа кожного місяця за графіком та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 7 червня 2017 року (а.с. 10).

Відповідно до договору поруки №П 258і/2007, укладеного 8 червня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник), ОСОБА_3 (поручитель), поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позивальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором про надання відновлюваної кредитної лінії №258і/2007 від 8 червня 2007 року (а.с. 12-13).

Згідно з додатковою угодою від 13 травня 2011 року сторони договору поруки №П 258і/2007 від 08.06.2007 року підтвердили, що залишок заборгованості за кредитним договором складає 19881,46 доларів США та дійшли до взаємної згоди внести зміни до умов кредитування, а саме до графіку погашення кредиту, тобто погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з листопада 2010 року укладання договору, здійснюється до 20 числа кожного місяця за графіком та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 7 червня 2017 року (а.с. 14-15).

Відповідно до довідки ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 01.11.2017 року ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за період з 31.10.2008 року по 31.10.2017 рік сплачено 14459,32 доларів США, в тому числі основна заборгованість - 1607,74 доларів США, відсотки за кредитом - 12851,61 доларів США (а.с. 22-23).

З розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №258і/2007 від 08.06.2007 року вбачається, що станом на 01.11.2017 року заборгованість за кредитом становить 19116,82 доларів США, заборгованість за відсотками - 11437,36 доларів США (а.с. 24-27).

З вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про усунення порушення, направленої на адресу відповідачів, вбачається, що банком запропоновано сплатити загальну суму заборгованості за договором №258і/2007 від 08.06.2007 року в сумі 38127,61 доларів США (а.с. 28).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з пропуску строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦПК України.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 Закону банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1048, 1049, 1052 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Частиною п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

За змістом частини першої статті 264 ЦК України підставою вважати, що перебіг позовної давності перервався, є вчинення особою саме дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, зокрема, надіслання позивачу певного листа, самостійного зарахування на рахунок позивача певної частини заборгованості.

Судом встановлено, що 8 червня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (який в подальшому перейменовано в ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №258і/2007, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування зі сплатою 13% річних та комісій в розмірі та в порядку визначену Тарифами на послуги по наданню кредитів, в межах максимального ліміту заборгованості до 30000,00 доларів США та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 7 червня 2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника 8 червня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки №П 258і/2007, відповідно до якого у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 3.3.7. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1.1. цього договору та комісію в розмірах, визначених в додатку №1 до договору в порядку, визначеному п.п. 2.6., 2.8., 2.9. договору та тарифами.

Пунктом 4.5. кредитного договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків визначених п.п. 3.3.7., 3.3.8. цього договору протягом більш ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Згідно з п. 7.4. договору у разі настання обставин, визначених п.п. 2.13.3, 3.2.3., 4.4., 5.4., цього договору, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився і, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

13.05.2011 року між кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» та позичальником ОСОБА_2 укладена додаткова угода №1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №258і/2007 від 08.06.2007 року, відповідно до якої сторони підтвердили станом на дату укладення додаткової угоди залишок заборгованості за кредитом в розмірі 19881,46 доларів США. Внесли зміни до графіку погашення кредиту, у зв'язку з чим починаючи з листопада 2010 року погашення залишку кредитної заборгованості здійснюється до 20 числа включно кожного місяця, згідно з графіком, шляхом щомісячної оплати позичальником 355,02 доларів США на користь кредитора, починаючи з 20.11.2012 року і по червень 2017 року, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 07.06.2017 року на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

У даній справі сторони договору погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.

Останній платіж за кредитним договором позичальник ОСОБА_2 здійснив 01.07.2013 року, наступний платіж він мав здійснити до 20.08.2013 року (до 20 числа включно кожного місяця відповідно умов договору), чого зроблено не було.

Тому, враховуючи умови п. 4.5. кредитного договору, строк користування кредитом сплив через 60 днів, тобто 21.10.2013 року.

За таких обставин, починаючи з 22.10.2013 року у позивача виникло право на звернення до суду до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості, проте банк звернувся до суду із цим позовом лише в листопаді 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Клопотання про поновлення строку позовної давності позивач не заявляв.

Відтак, висновок суду першої інстанції про сплив позовної давності, що було підставою для відмови у позові, є правильним.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Отже, доводи апеляційної скарги, що зводяться до неправильної кваліфікації правовідносин

між сторонами, які випливають із встановлених обставин, та зверненню до суду з зазначеним

позовом в межах строку позовної давності є безпідставними.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відтак, підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 22 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.

Суддя: