Рішення № 76726771, 25.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року справа № 2340/2775/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні справу в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0109691-1307-2301-2016 від 12.04.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є власником нерухомого майна, розташованого в м. Черкаси та у травні 2018 року отримала податкове повідомлення-рішення №0109691-1307-2301-2016 від 12.04.2018, яким відповідач визначив їй суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 3327 грн. 64 коп. Позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідач при нарахуванні позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протиправно застосував ставку податку, передбачену рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 “Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси”, оскільки вказане рішення скасоване постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016 у справі №712/2617/16-а. Також зазначив, що рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 “Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси” не може бути застосоване відповідачем при визначенні ставок податку на нерухоме майно, оскільки у зв’язку із внесенням до нього змін рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 “Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси” анульовано його дію в попередній редакції, також вказане рішення не було оприлюднене в установленому законом порядку.

Відповідач проти позову заперечив. 06.09.2018 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач для проведення звірки здійсненого податковим органом розрахунку податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки до податкового органу не звертався. Щодо офіційного опублікування рішень міської ради зазначив, що 05.02.2016 в газеті «Місто» №1 оприлюднено повідомлення, що з положеннями та ставками місцевих податків та зборів на території м. Черкаси відповідно до рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 за №2-1312 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» можна ознайомитись на офіційному сайті Черкаської міської ради та сайті Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради. Рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» опубліковано в газеті «Місто» №5. Пунктом 2 рішення Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 визначено, що це рішення застосовується з дати набрання чинності Закону України від 24.12.2015 №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», тобто з 01.01.2016. Разом з цим, обов’язок щодо сплати податку на нежитлову нерухомість виник у позивача з наступного бюджетного року, а саме: з 2017 року за 2016 рік. Щодо застосування рішення Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.216 зазначив, що Черкаська міська рада приймаючи рішення від 28.01.2016 №2-136 внесла зміни (а не скасувала дію) до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 за №2-1312 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», тому воно є його невід?ємною частиною. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 у справі №К/800/33547/16, якою постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 залишено без змін, скасовано дію Положення не в цілому, а тільки в частині пункту 6.2. Таким чином, підлягає застосуванню попередня редакція нормативно-правового акту і платник не звільняється від обов’язку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік. Рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та затверджено відповідне Положення. Оскільки рішення Черкаської міської ради від 28.01.2016 №2-136 є невід?ємною частиною попереднього та скасоване тільки в частині, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0109691-1307-2301-2016 прийняте відповідно до вимог законодавства.

Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу зазначив, що для визначення розміру судових витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач до позовної заяви додав копію договору від 01.06.2018 про надання правничої допомоги та ордер. Відповідач вважає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Договором про надання правової допомоги від 18.07.2018 не визначено що саме по справі адвокат зобов’язаний надати правничу допомогу позивачу, не визначено в якому суді адвокат повинен здійснювати представництво інтересів позивача. Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання правничої допомоги у сумі 700 грн., проте позивачем не надано жодного доказу оплати послуг адвоката. Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2018 від 826/8107/16 для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів і витрат, затверджених наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481. Вказаних доказів позивач не надав.

Усною ухвалою від 11.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до 19.09.2018 без виклику сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 від 12.04.2018, остання є власником нежитлових приміщень за адресою: вул. Сумгаїтська, буд. 39, загальною площею 1448,90 кв.м. Право власності зареєстроване 17.11.2016.

12.04.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0109691-1307-2301-2016, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 3327 грн. 64 коп.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України).

Підпункт 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначає, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно підпункту 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Під час судового розгляду справи встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення відповідача №0109691-1307-2301-2016 від 12.04.2018 позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 3327 грн. 64 коп.

Доводи позовної заяви про протиправність вказаного рішення відповідача ґрунтуються на тому, що рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 не може бути застосоване відповідачем при визначенні ставок податку на нерухоме майно, оскільки у зв’язку із внесенням до нього змін рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 анульовано його дію в попередній редакції і воно не оприлюднене в установленому законом порядку та на тому, що відповідач застосував ставку податку, передбачену рішенням Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016, яке скасоване постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016 у справі №712/2617/16-а.

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до п.п. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1312 «Про затвердження положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що рішення Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015 опубліковано 30.06.2015 в газеті «Місто» №5.

28.01.2016 Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-136 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 року за № 2-1312 «Про затвердження Положення та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким внесено зміни до вказаного рішення Черкаської міської ради, зокрема Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси, викладено в новій редакції. Згідно з п. 6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси (нова редакція) ставка податку для об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.09.2016 у справі №712/2617/16-а, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017, визнано п.6.2 Положення «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Черкаси», затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28 січня 2016 року, недійсним та нечинним - таким, що не набрав чинності з 01.01.2016 року.

Таким чином, застосуванню підлягає ставка податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки на 2016 рік, визначена рішенням Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VІІІ встановлено, що в 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 1378 грн., тому ставка податку на нерухоме майно за 1 кв.м. бази оподаткування у 2016 році становить 6 грн. 89 коп. (1378 грн. х 0,5% = 6 грн. 89 коп.)

Враховуючи викладене, в 2016 році позивач повинен сплачувати податок на нерухоме майно виходячи зі ставки податку в розмірі 6 грн. 89 коп.

Таким чином, за період з листопада по грудень 2016 року позивач мав сплатити 1663 грн. 82 коп. (Розрахунок: 1448,90 кв.м. х 6 грн. 89 коп. / 12 місяців х 2 місяці).

Згідно розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з листопада по грудень 2016 року по об?єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1, сума податку за вказаний період складає 3327 грн. 64 коп. Із вказаного розрахунку вбачається, що сума податку обрахована за ставкою 13 грн. 78 коп., тобто 1% мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідач при нарахуванні позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протиправно застосував ставку 1% мінімальної заробітної плати, замість 0,5%.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, в частині визначення ставки податку у розмірі 0,5% мінімальної заробітної плати, що складає 1663 грн. 82 коп.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 700 грн. суд зазначає наступне.

Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У позовній заяві вказано розмір витрат на правничу допомогу у сумі 700 грн.

Згідно підпункту 1.2 договору про надання правової допомоги №15 від 01.06.2018 адвокат ОСОБА_2 надає позивачу ОСОБА_1 консультаційні та юридичні послуги та представляє позивача в судових установах. Згідно пункту 3.1 вказаного договору за правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 договору ОСОБА_1 сплачує адвокату ОСОБА_2 винагороду в розмірі згідно прайсу послуг адвоката.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що підготував позовну заяву та подав до суду адвокат ОСОБА_2, однак ціна саме вказаної послуги доказами не підтверджена.

Враховуючи викладене, вимога про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.

У зв’язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (вул. Котовського, буд. 15, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) №0109691-1307-2301-2016 від 12.04.2018 в частині визначення ОСОБА_1 (вул. Котовського, буд. 15, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 1663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) гривні 82 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул. Котовського, буд. 15, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко