Ухвала суду № 76717057, 06.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4262/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: П'ятничук І.В.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.,

при секретарі судового засідання Сердюк Ю.С.,

з участю:

прокурора Мороза М.Ю.,

захисника Лапутька С.О.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Лапутька С.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві Телепенька О.А., яке погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Паламарчуком Я.А., та продовжено строк тримання під вартою до 14 вересня 2018 року включно, без визначення розміру застави, щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року в місті Вараш Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, учасник бойових дій під час антитерористичної операції, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 128 КК України.

Згідно з ухвалою суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 зазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Лапутько С.О. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Зокрема, захисник вважає, що прокурором не було доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого. Також автор апеляції зазначає, що, в порушення вимог ч. 3 ст. 295 КПК України, захисник підозрюваного ОСОБА_2 взагалі не отримав клопотання про продовженням строку досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника Лапутька С.О. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12018100080004820, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 128 КК України.

14 червня 2018 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

15 червня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 128 КК України.

16 червня 2018 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 серпня 2018 року включно, без визначення розміру застави.

07 серпня 2018 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Ярошовця В.М. було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців.

08 серпня 2018 року (клопотання датоване 07 серпня 2018 року) слідчий СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві Телепенько О.А., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Паламарчуком Я.А., звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою. Це клопотання мотивовано тим, що у провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 128 КК України, і, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

09 серпня 2018 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого було задоволено та продовжено ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 14 вересня 2018 року включно, без визначення розміру застави.

Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 128КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 128 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри.

Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер і суспільну небезпечність самих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч ствердженням апелянта, може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними, не зменшилися з часу застосування щодоОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та існують на теперішній час. Тому слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Таким чином, доводи захисника про відсутність у цьому кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, слід визнати непереконливими.

В сукупності із вищенаведеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, слідчий суддя не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, а, згідно з ч. 4. ст. 199 КПК України, і припродовженні строку тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Не визначати такий альтернативний запобіжний захід слідчий суддя вправі, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, лише у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або щодо злочину, який спричинив загибель людини, або щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Жодна із вищенаведених обставин у даному кримінальному провадженні не встановлена.

У зв'язку з цим слідчий суддя зобов'язаний був визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання останнім процесуальних обов'язків.

Тому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

До такого переконання колегія суддів дійшла як з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, так і на його майновий стан, що, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, дає підстави для визначення останньому застави у вказаному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника Лапутька С.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, а саме скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві Телепенька О.А.,продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 14 вересня 2018 року включно, і в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити цьому підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1 - 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Лапутька С.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві Телепенька О.А., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Паламарчуком Я.А., та продовжено строк тримання під вартою до 14 вересня 2018 року включно, без визначення розміру застави, щодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві Телепенька О.А., погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва Паламарчуком Я.А., про продовження до 14 вересня 2018 року строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 вересня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом строку дії даної ухвали.

У разі внесення застави в розмірі, визначеному в даній ухвалі, оригінал документу з відміткою банку, що підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має надати розпорядження про негайне звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти та повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому у даному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ______ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін Т.В. Росік