Постанова № 76694634, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6278/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Ігнатищ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківськ судом у складі головуючого судді Микитюка Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати заборгованості по пенсії позивачу згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 №2а-4818/11 за період з 01.01.2012 по 17.04.2018 в сумі 417885,76 грн. протиправними та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплатити заборгованість по пенсії позивачу згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 №2а-4818/11 за період з 01.01.2012 по 17.04.2018 в сумі 417885,76 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він є пенсіонером, з 15.07.2008 по 30.03.2013 являвся інвалідом 3-ї групи, з 01.04.2013 є інвалідом 2-ї групи, а отже, на його думку відповідачем повинна виплачуватись йому пенсія з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію у розмірі п`ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком, з 01.04.2013 по 17.04.2018 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду здоров'ю у розмірі сімдесят п'ять відсотків мінімальної пенсії за віком що передбачено ст.ст. 49, 50, 51,54, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також на його думку відповідачем повинна виплачуватись йому пенсія як інваліду війни з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, з 01.04.2013 по 17.04.2018 у розмірі сорока відсотків мінімальної пенсії за віком що передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Крім того, на думку позивача відповідачем повинна виплачуватись цільова грошова допомога у розмірі п`ятдесят гривень та підвищення за проживання в гірському населеному пункті в розмірі 20 відсотків. Зазначає, що рішеннями судів різних інстанцій йому була призначена і виплачувалась пенсія згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, рішення не виконуються відповідачем з 01.01.2012 посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011р. Просив позов задоволити.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2011 року у справі №2а-4818/11 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області в невиплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.08.2011 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум пенсії за період з 01 серпня 2011 року (а.с.35-36).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2011 року у справі №2а-4818/11 - без змін.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2013 року у справі №338/1846/13-а роз`яснено, що постанова Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2011 року у справі №2а-4818/2011повинна виконуватись протягом усього часу виплати пенсії ОСОБА_1 до внесення змін у законодавчі акти, які регулюють підстави призначення та виплати вказаної пенсії.

Ухвалами Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2013 року у справі №338/2106/13-а та від 27.05.2014 у справі №2а-4818/11 відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Богородчаснькому районі та старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції в івано-Франківській області відповідно у роз`ясенні рішення Богородчанського районного суду від 09.11.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

17.04.2018 ОСОБА_1 звернувся в Тисменицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про нарахування та виплату заборгованості по рішенню суду, в якій просив згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-франківської області від 09.11.2011 №2а-4818/11 нарахувати і виплатити йому заборгованість, яка утворилась в зв`язку з невиконанням даного рішення суду, з 01.01.2012 по 01.04.2013, як інваліду 3 групи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а з 01.04.2013 по 17.04.2018, як інваліду 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з усіма доплатами, згідно механізму нарахування, яке відповідачем проводилось попередньо до 01.01.2012, з урахуванням виплачених сум пенсії, за матеріалами пенсійної справи позивача, згідно вищевказаного рішення суду. А також надати довідку про пенсійні виплати, за весь час його перебування на обліку в Тисменицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 2010 по даний час 17.04.2018 по місяцях.

Як вбачається з відповідача відповіді, що виконано дану постанову та проведено перерахунок пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Про нараховані, але не виплачені кошти в сумі 24698,13 грн. в управління ДВС надано довідку від 12.02.2015 №272. Дану заборгованість знято з обліку в управлінні Пенсійного фонду. Погашення заборгованості здійснюється в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік через органи державного казначейства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 статті 54 Закону №796-ХІІ передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі Закон №3491-VI), який набрав чинності 19.06.2011, доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік.

На виконання вимог вказаного закону КМУ 06.07.2011 прийнято Постанову №745, яка набула чинності 23.07.2011 та якою встановлено мінімальні розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Згідно Постанови №745 з 01.11.2011 і здійснювалось нарахування пенсії позивачу у розмірах, що у ній встановлені.

Пунктом 3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2012 рік.

Положеннями Законів України про Державний бюджет України на 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки відповідно також передбачалося застосування перелічених вище статей Закону №796-ХІІ у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України, бюджету ПФУ, бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, місцевого бюджетів, бюджету Фонду соціального страхування України у відповідні роки.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 (далі Закон №76-VIII) внесено зміни, зокрема, і до статей 50 та 54 Закону №796-XII. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань.

Постановою №1210 затверджений "Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Порядок).

Відповідно до пункту 11 вказаного Порядку мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ групи інвалідності - 160% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 13 цього ж Порядку в редакції, що діяла у спірний період, встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону №796-ХІІ виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам IІ групи - 379,6 грн.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі №809/908/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді Р. М. Гулид І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 26.09.2018 року