Постанова № 76694662, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6129/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Гулида Р.М.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1.;

від відповідача - Дорош А.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2018р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску (суддя суду І інстанції: Москаль Р.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 25 хв. 26.06.2018р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 06.07.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

06.11.2017р. позивач Фізична особа - підприємець /ФОП/ ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати винесені 07.02.2018р. відповідачем Головним управлінням /ГУ/ ДФС у Львівській обл. наступні рішення:

податкове повідомлення-рішення № 0042641307 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб /ПДФО/, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, на 3235068 грн. 72 коп., з яких 2156712 грн. 48 коп. за податковими зобов'язаннями та 1078356 грн. 24 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0042701307, якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 149586 грн. 64 коп.;

рішення № 0042711307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органів доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22325 грн. 30 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 0042661307 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 212068 грн. 70 коп., з яких 169654 грн. 96 коп. за податковими зобов'язаннями та 42413 грн. 74 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0042791307 про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за грудень 2016 року на 78978 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39489 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0042731307 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 171825 грн. 50 коп., з яких 114437 грн. за податковими зобов'язаннями та 57388 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0042671307 про застосування адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 510 грн. (Т.1, а.с.4-18).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2018р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано винесені 07.02.2018р. відповідачем ГУ ДФС у Львівській обл. податкові повідомлення-рішення №№ 0042641307, 0042661307, 0042791307, 0042731307, 0042671307, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0042701307 та рішення № 0042711307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8810 грн. (Т.3, а.с.176-189).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДФС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до неправильного вирішення справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.195-199).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що під час оцінки представлених первинних документів судом не враховано, що позивачем не представлені інші документи, які підтверджують проведення господарських операцій (замовлення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні /ТТН/, сертифікати якості товару). Також відносно кожного контрагента судом не встановлено, які конкретні господарські операції мали місце, на підставі чого понесені позивачем витрати та не надана оцінка фактам неоплати придбаних товарів; не надано належної оцінки звітам про переміщення товарів на складах станом на 31.12.2016р. та актам інвентаризації від 22.11.2017р.

Окрім цього, частина представлених первинних документів не була підписана контрагентами з прикладенням їхніх печаток; інша частина документів не була представлена позивачем під час проведення перевірки, хоча за її результатами податковим органом враховані всі документально підтверджені позивачем витрати.

Також проведеними перевірками встановлено завищення позивачем понесених витрат у 2015-2016 роках, що стверджується виявленою відсутністю придбаних товарів, позивачем не здійснювалася реєстрація податкових накладних за результатами продажу цих товарів, при цьому взагалі не підтверджено придбання товарно-матеріальних цінностей /ТМЦ/ за готівкові кошти.

Водночас, контрагенти позивача ФОП ОСОБА_7 припинив діяльність в січні 2015 року, а ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 не задекларували отримання доходів за звітні періоди. Позивачем добровільно сплачено штраф в розмірі 510 грн., а відтак остання погодилася із виявленими відповідачем порушеннями.

Позивачем ФОП ОСОБА_5 (від імені якої діє уповноважений представник) скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.3, а.с.211-218).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, позивач ФОП ОСОБА_5 зареєстрована 30.03.2007р. як платник податків, з 18.03.2009р. є платником ПДВ; основним видом діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, код КВЕД 46.19; також 11.02.2013р. позивачу видана Державною митною службою України ліцензія серії АЕ № 190598 на здійснення митної брокерської діяльності (Т.1, а.с.85-87).

На підтвердження можливості та наявності ресурсів для здійснення господарської діяльності, позивачем представлені наступні договори оренди:

№ 1 від 08.02.2016р. та № 2 від 08.02.2016р., укладені з ФОП ОСОБА_8, предметом яких є транспортні засоби (вантажні автомобілі з причепами) (Т.1, а.с.88-89);

№ 1 від 25.09.2016р. та № 2 від 25.09.2016р., укладені з ФОП ОСОБА_10, предметом яких є транспортні засоби (вантажні автомобілі з причепами) (Т.1, а.с.90-91);

№ 03/15 від 31.12.2014р. та № 04/16 від 30.12.2015р. та акти прийому-передачі об'єкта оренди від 31.12.2014р. та від 30.12.2015р., укладені з ТзОВ «Ремсервіс», предметом яких є приміщення площею 400 кв.м, що розташовані за адресою: м.Яворів, вул.Січових Стрільців, 16Г (Т.1, а.с.92-97).

Упродовж 15.11.2017р.-05.12.2017р. (із продовженням перевірки на 5 робочих днів) відповідачем ГУ ДФС у Львівській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., за результатами проведення якої складено Акт перевірки № 2239/13-07/2323323769 від 12.12.2017р. (Т.1, а.с.21-43).

В зв'язку з поданням позивачем ФОП ОСОБА_5 заперечень до наведеного Акта перевірки відповідачем ГУ ДФС у Львівській обл. було призначено позапланову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р., з питань, порушених у запереченні від 26.12.2017р. (вх. № 2847/ФОП від 26.12.2017р.) на Акт документальної планової виїзної перевірки № 2239/13-07/2323323769 від 12.12.2017р., за результатами проведення якої складено Акт перевірки № 149/13-07/2323323769 від 25.01.2018р. (Т.1, а.с.49-72).

На підставі наведених Актів перевірок відповідачем прийнято наступні рішення (Т.1, а.с.74-84):

податкове повідомлення-рішення № 0042641307 від 07.02.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДФО, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, на 3235068 грн. 72 коп., з яких 2156712 грн. 48 коп. за податковими зобов'язаннями та 1078356 грн. 24 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0042701307 від 07.02.2018р., якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 149586 грн. 64 коп.;

рішення № 0042711307 від 07.02.2018р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органів доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, яким застосовані штрафні санкції зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22325 грн. 30 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 0042661307 від 07.02.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 212068 грн. 70 коп., з яких 169654 грн. 96 коп. за податковими зобов'язаннями та 42413 грн. 74 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0042791307 від 07.02.2018р. про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2016 року на 78978 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39489 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0042731307 від 07.02.2018р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 171825 грн. 50 коп., з яких 114437 грн. за податковими зобов'язаннями та 57388 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0042671307 від 07.02.2018р. про застосування адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 510 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення прийняті внаслідок порушення позивачем наступних вимог закону:

п.167.1 ст.167, п.п.177.1, 177.2, 177.4, 177.6 ст.177 Податкового кодексу /ПК/ України, внаслідок чого донараховано ПДФО на загальну суму 2156712 грн. 48 коп., в тому числі за 2015 рік - 1238066 грн. 18 коп. та за 2016 рік - 918646 грн. 30 коп.;

п.1 ч.4 ст.1, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 149586 грн. 64 коп., в тому числі за 2015 рік - 73666 грн. 41 коп., та за 2016 рік - 75920 грн. 23 коп.;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 78978 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року, що підлягає сплаті на суму 114437 грн.;

пп.1.2, 1.3, 1.5, 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, пп.168.1.1., 168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України № 71-VIII від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», в результаті чого донараховано військового збору на загальну суму 169654 грн. 96 коп., в тому числі за 2015 рік - 93101 грн. 10 коп., за 2016 рік - 76553 грн. 86 коп.;

п.121.1 ст.121 ПК України щодо незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Підставою для винесення оскаржуваних рішень слугувала відсутність документального підтвердження позивачем задекларованих витрат на загальну суму 11310330 грн. 27 коп. (в тому числі за 2015 рік - 6206739 грн. 73 коп. та за 2016 рік - 5103590 грн. 54 коп.) внаслідок непредставлення останньою первинних документів, які б підтверджували факт придбання товарів, а саме: актів виконаних робіт (надання послуг), рахунків, накладних, документів про отримані транспортні послуги.

Вирішуючи розглядуваний спір, суд першої інстанції виходив з того, що представленими як під час проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи первинними документами підтверджено задекларовані позивачем обсяги витрат. Надані ФОП ОСОБА_5 документи оформлені із дотриманням вимог закону, містять всі необхідні реквізити і дані, що дозволяють ідентифікувати учасників господарських операцій, їх зміст, обсяги поставок та розміри оплати.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Приписами ст.177 ПК України врегульовано питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 цього Кодексу.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку у 2015 році становила 15 відсотків, а у 2016 році - 18 відсотків бази оподаткування.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення у 2015 році застосовується ставка 20 відсотків.

Згідно приписів п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п.177.3 ст.177 ПК України).

Згідно з п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.177.4.1);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (пп.177.4.2);

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом (пп.177.4.3);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп.177.4.4).

Відповідно до п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ст.1 наведеного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп.2.1 п.2 наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З цими нормами кореспондується також пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно з яким первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За усталеною судовою практикою недоліки первинних документів не можуть вважатися вирішальним фактором при встановленні факту реальності господарських операцій. Сама по собі відсутність окремих реквізитів у первинних документах свідчить про порушення відомчих актів, але не спростовує реальність (дійсність) відповідних господарських операцій.

В свою чергу, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З наведеного слідує, що вимога стосовно реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України. Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Із змісту складених Актів перевірок слідує, що відповідачем не враховані наступні витрати позивача за обревізований період:

за 2015 рік на суму 6206739 грн. 73 коп., (по придбанню блоків будівельних в Grupa Prefabet S.A. та Firma Handlowo-Uslugova Aleksander Kolcz на суму 88563 грн. 71 коп.; по придбанню ТМЦ, розрахунок за які позивачем проведено готівкою, на суму 5582282 грн.; інших витрат на суму 535894 грн. 02 коп.);

за 2016 рік на суму 5103590 грн. 54 коп. (по придбанню товарів (яблука та апельсини) в Ardox Spolka z.o.o., International Delta Center For Export, Sdeb Export Sp.z.o.o., Wilpol Biniszewski Robert на суму 671356 грн. 36 коп.; по придбанню ТМЦ, розрахунок за які позивачем проведено готівкою, на суму 4365991 грн. 27 коп.; інших витрат на суму 66242 грн. 91 коп.).

При цьому, відповідач покликається на відсутність у позивача всіх необхідних документів, які б підтверджували придбання та подальшу реалізацію товарів, відсутність окремих реквізитів на документах, непредставлення ФОП ОСОБА_5 документів під час проведення перевірки, відсутність на залишку окремих товарів та відсутність їх подальшої реалізації.

Між тим, такі твердження відповідача спростовується долученими до матеріалів справи первинними документами про здійснення господарських операцій позивачем, які підтверджують право останньої на віднесення сум по придбанню товарів до складу витрат відповідних періодів.

Зокрема, позивачем по взаємовідносинах з Grupa Prefabet S.A. та Firma Handlowo-Uslugova Aleksander Kolcz віднесено до витрат в 2015 році суму в розмірі 23516 грн. 64 коп. по придбанню будівельних блоків в Grupa Prefabet S.A. (Польша).

Відповідно до умов контракту № 10/DK/2014/09 від 10.09.2014р., укладеного з Grupa Prefabet S.A., позивачем 05.02.2015р. придбано будівельні блоки загальною вартістю 4284 польських злотих, що підтверджується вантажно-митною декларацією /ВМД/ від 05.02.2015р., яка була подана позивачем в електронній формі, у відповідності до ч.ч.1-4 ст.257 Митного кодексу України, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) та рахунком-фактурою від 04.02.2015р., специфікацією на товари, на яких наявні відмітки митного орану та Державної екологічної інспекції у Львівській обл. Розрахунок за придбані блоки в розмірі 26605 грн. 70 коп. проведено позивачем шляхом здійснення 31.03.2015р. попередньої оплати. Придбані будівельні блоки реалізовані на користь ПП ОСОБА_8 згідно видаткової накладної № ДО-0000076 від 29.05.2015р. та податкової накладної № 22 від 29.05.2015р. на загальну суму 28219 грн. 97 коп. (в т.ч. ПДВ 4703 грн. 33 коп.). Вартість реалізації товару на суму 23516 грн. 64 коп. включена позивачем до доходу 2015 року та до податкового зобов'язання з ПДВ суму в розмірі 4703 грн. 33 коп., що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року. В свою чергу, суму понесених витрат по придбанню будівельних блоків в Grupa Prefabet S.A. в розмірі 23516 грн. 64 коп. позивачем віднесено до витрат в 2015 році (Т.1, а.с.106-116).

Цим також спростовується висновок відповідача про те, що дані блоки є відсутніми на залишку та не підтверджено здійснення позивачем їх реалізації.

В 2016 році позивачем здійснено придбання товарів (яблука та апельсини) на суму 664910 грн. 31 коп., що стверджується такими документами:

контрактом № 17/02 від 17.02.2016р., укладеного з Ardox Spolka z.o.o. (Польща), згідно якого придбано товар (яблука) загальною вартістю 22330 польських злотих, ВМД від 14.03.2016р., рахунком-фактурою, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), санітарними висновками; оплата за придбаний товар в сумі 148682 грн. 12 коп. здійснена 10.03.2016р. (Т.3, а.с.103-110);

контрактом № 17/02 від 17.02.2016р., укладеного з Sdeb Export Sp.z.o.o. (Польща), згідно якого придбано товар (яблука) загальною вартістю 21294 польських злотих, ВМД від 24.02.2016р., міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), рахунком-інвойсом, санітарними висновками, сертифікатами; оплата за придбаний товар в сумі 142540 грн. 40 коп. здійснена 19.02.2016р. (Т.2, а.с.52-56, Т.3, а.с.111-116);

контрактом № 15/12 від 15.12.2015р., укладеного з Wilpol Biniszewski Robert (Польща), згідно якого придбано товар (яблука) загальною вартістю 17750 польських злотих, ВМД від 25.01.2016р., рахунком-фактурою, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), санітарними висновками, сертифікатами; оплата за придбаний товар в сумі 105600 грн. 74 коп. здійснена 21.01.2016р. (Т.2, а.с.57-62, Т.3, а.с.117-123);

контрактом № 16/03 від 16.03.2016р., укладеного з International Delta Center For Export (Єгипет), згідно якого придбано товар (апельсини) загальною вартістю 10212 доларів США, ВМД від 08.04.2016р., рахунком-інвойсом, сертифікатами; оплата за придбаний товар в сумі 268087 грн. 05 коп. проведена 25.03.2016р. (Т.2, а.с.63-68, Т.3, а.с.124-129).

В зв'язку з невідповідною якістю придбаних товарів (яблука, апельсини), вказані товари були списані позивачем згідно Актів невідповідності товарів від 16.03.2016р., від 26.02.2016р., від 27.01.2016р. та від 10.04.2016р. (Т.2, а.с.69-72).

Вартість придбаних товарів (яблука, апельсини) ФОП ОСОБА_5 не було включено до витрат в 2016 році, через що спростовуються висновки податкового органу про завищення позивачем витрат з вартості придбаних яблук та апельсин на суму 671356 грн. 36 коп. За результатами придбання цих товарів позивачем було сформовано лише податковий кредит в 2016 році з ПДВ, однак за результатами списання вартості даних товарів суму ПДВ в 2017 році було включено в податкові зобов'язання з цього податку.

Згідно даних журналу-ордеру по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за 2015 рік, позивачем ФОП ОСОБА_5 придбано ТМЦ на суму 5582282 грн., розрахунки за які проведено готівкою.

Правомірність формування витрат по операціям, розрахунок по яких проведеного готівкою, підтверджується представленими позивачем документами, зокрема:

договором від 10.01.2015р., укладеного з ПП «Титан», згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2015 року придбавала паливну гранулу (пелетти) з лушпиння соняшника; отримання товару на загальну суму 554400 грн. стверджується видатковими накладними; розрахунок за придбаний товар проведено готівкою в 2015 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ПП «Титан» на суму 554400 грн. (Т.1, а.с.117-150).

договором від 30.12.2014р., укладеного з ФОП ОСОБА_7, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом січня 2015 року придбавала паливну гранулу (пелетти) з лушпиння соняшника; отримання товару на загальну суму 1500000 грн. стверджується видатковими накладними; розрахунок за придбаний товар проведено в січні 2015 року готівкою, що підтверджується квитанціями ФОП ОСОБА_7 на суму 1500000 грн. (Т.1, а.с.151-168).

договором транспортного експедирування від 30.12.2014р., укладеного з ФОП ОСОБА_8, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2015 року отримувала експедиційні послуги по організації перевезення вантажу; отримання послуг на загальну суму 1800000 грн. стверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); розрахунок за отримані послуги проведено готівкою в 2015 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_8 на суму 1800000 грн. (Т.1, а.с.169-183);

договором від 30.12.2014р., укладеного з ФОП ОСОБА_11, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2015 року придбавала паливну гранулу (пелетти) з лушпиння соняшника; отримання товару на загальну суму 838282 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар проведено готівкою в 2015 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_11 на суму 838282 грн. (Т.1, а.с.184-203);

договором від 30.12.2014р., укладеного з ФОП ОСОБА_9, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2015 року придбавала паливну гранулу (пелетти) з лушпиння соняшника; отримання товару на загальну суму 349600 грн. стверджується видатковими накладними; розрахунок за придбаний товар проведено готівкою в 2015 році, що підтверджується товарними чеками ФОП ОСОБА_9 на суму 349600 грн. (Т.1, а.с.204-222);

договором транспортного експедирування від 30.12.2014р., укладеного з ТзОВ «ЕТБ-Україна», згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2015 року отримувала експедиційні послуги по організації перевезення вантажу; отримання послуг на загальну суму 540000 грн. стверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); розрахунок за отримані послуги проведено готівкою в 2015 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ТзОВ «ЕТБ-Україна» на суму 540000 грн. (Т.1, а.с.223-244).

При цьому, безпідставною слід вважати твердження відповідача про те, що в січні 2015 року внесено до державного реєстру відомості про прийняте ФОП ОСОБА_7 рішення про припинення діяльності, а також щодо рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ. На час укладення договірних відносин, здійснення поставок товару (робіт, послуг) та здійснення розрахунків вказаний контрагент був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно даних журналу-ордеру по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» за 2016 рік позивачем придбано ТМЦ на суму 4365991 грн. 27 коп., розрахунки за які проведено готівкою.

Правомірність формування витрат по операціям, розрахунок по яких проведеного готівкою, підтверджується представленими позивачем документами, зокрема:

договором від 19.04.2016р., укладеного з ФОП ОСОБА_12, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року придбавала гранулу (пелетти) та брикети паливні; отримання товару на загальну суму 161340 грн. стверджується видатковими накладними; розрахунок за придбаний товар проведено готівкою в 2016 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_12 на суму 161340 грн. (Т.2, а.с.73-78);

договором від 09.04.2016р., укладеного з ФОП ОСОБА_13, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року придбавала пресоване лушпиння соняшника (гранула); отримання товару на загальну суму 49940 грн. стверджується видатковими накладними; розрахунок за придбаний товар проведено в 2016 року готівкою, що підтверджується квитанціями ФОП ОСОБА_13 на суму 49940 грн. (Т.2, а.с.79-82);

договором транспортного експедирування від 30.12.2015р., укладеного з ФОП ОСОБА_8, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року отримувала експедиційні послуги по організації перевезення вантажу; отримання послуг на загальну суму 3300000 грн. стверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); розрахунок за отримані послуги проведено готівкою в 2016 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_8 на суму 3300000 грн. (Т.2, а.с.83-100);

договором від 30.12.2015р., укладеного з ФОП ОСОБА_11, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року придбавала паливну гранулу (пелетти) з лушпиння соняшника; отримання товару на загальну суму 727990 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар проведено готівкою в 2016 році, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_11 на суму 727990 грн. (Т.2, а.с.101-112);

договором № 012 від 20.03.2016р., укладеного з ФОП ОСОБА_14, згідно якого ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року придбавала пелети (гранули) з лушпиння соняшника; отримання товару на загальну суму 125400 грн. стверджується видатковими накладними; розрахунок за придбаний товар проведено готівкою, що підтверджується товарними чеками ФОП ОСОБА_14 на суму 125400 грн. (Т.2, а.с.113-116);

Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 67/291 від 13.03.2016р. на суму 1321 грн. 27 коп., складеного між позивачем та Львівською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті за результатами здійснення ветеринарно-санітарного огляду харчових продуктів; оплату вказаних послуг проведено в розмірі 1321 грн. 27 коп., що підтверджується відповідною квитанцією (Т.2, а.с.117-118).

Посилання відповідача на ненадання ТТН не заслуговують на увагу, оскільки ТТН не є документами суворої звітності, їх складання та оформлення не є обов'язковим. ТТН за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність ТТН свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів. ТТН не є визначальною підставою для віднесення витрат, пов'язаних з придбанням ТМЦ до складу витрат, оскільки відповідною транспортною документацією мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не операції з придбання ТМЦ.

Таким чином, в платника податків відсутній законодавчо встановлений обов'язок підтверджувати факт отримання товару товарно-транспортною документацією, за наявності інших документів бухгалтерського обліку, що підтверджують факт отримання платником податків товарів, а відтак, висновки податкового органу про відсутність такої на підтвердження факту понесення витрат є безпідставними.

Окрім цього, під час судового розгляду відповідачем не наведено обґрунтування щодо доводів про непідтвердження позивачем витрат по операціям, розрахунок по яким проведено готівкою.

Разом з тим, згідно з ч.ч.1 і 2 ст.1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи відсутність закону, який забороняє проводити розрахунки готівкою за участі фізичної особи-підприємця, останні вправі здійснювати як безготівкові, так і готівкові розрахунки в межах здійснення ними підприємницької діяльності.

Згідно даних журналу-ордеру по рахунку 68 «Розрахунки за різними операціями» за 2015 рік у позивача наявні витрати на суму 677011 грн. 19 коп. по господарським операціям, що підтверджується наступними документами:

договором від 04.08.2014р., укладеним з ТзОВ «Олія-Дар», згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала насіння ріпаку; отримання товару на загальну суму 435302 грн. 40 коп. стверджується видатковими накладними за вересень-жовтень 2015 року; розрахунок за придбаний товар на загальну суму 435302 грн. 40 коп. здійснений, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру ТзОВ «Олія-Дар». Подальший продаж товару здійснено на експорт на користь компанії Corem Energia Bis (Польша) відповідно до умов контракту від 31.08.2015р., що підтверджується ВМД від 08.09.2015р. та від 13.10.2015р.; підтвердженням оплати за реалізований товар на суму 379351 грн. 83 коп. слугують виписки з ПАТ «Кредобанк» (Т.1, а.с.246-250, Т.2, а.с.1-7);

договором від 04.01.2015р., укладеним з ФОП ОСОБА_15, згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала контейнери «біг беги»; отримання товару в 2015 році на загальну суму 164450 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар в 2015 році підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 164450 грн. (Т.2, а.с.15-26);

договором від 10.01.2015р., укладеним з ФОП ОСОБА_16, згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала запасні частини до вантажних автомобілів; отримання товарів протягом 2015 року на загальну суму 77258 грн. 79 коп. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар в 2015 році підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 77258 грн. 79 коп. (Т.2, а.с.27-38).

Згідно даних журналу-ордеру по рахунку 68 «Розрахунки за різними операціями» за 2016 рік у ФОП ОСОБА_5 наявні витрати на суму 738011 грн. по господарським операціям, що підтверджується наступними документами:

договором від 10.01.2016р., укладеним з ФОП ОСОБА_17, згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала товари широкого асортименту (канцелярські товари); отримання товару протягом 2016 року на загальну суму 58920 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар в 2016 році підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 58920 грн. (Т.2, а.с.120-129);

договором від 04.01.2016р., укладеним з ФОП ОСОБА_15, згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала контейнери «біг беги»; отримання товару в 2016 році на загальну суму 290950 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар в 2016 році підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 290950 грн. (Т.2, а.с.130-138);

договором від 03.10.2016р., укладеним з ФОП ОСОБА_18, згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала товари (господарські товари, товари для ремонту); отримання товару протягом 2016 року на загальну суму 68125 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар в 2016 році підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 68125 грн. (Т.2, а.с.139-146);

договором від 10.01.2016р., укладеним з ФОП ОСОБА_16, згідно якого ФОП ОСОБА_5 придбавала запасні частини до вантажних автомобілів; отримання товару протягом 2016 року на загальну суму 320016 грн. стверджується накладними; розрахунок за придбаний товар підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на суму 320016 грн. (Т.2, а.с.147-153).

Окрім цього, під час судового розгляду судом було допитано в якості свідків ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_17, які в охоплений перевіркою період постачали позивачу ТМЦ. Вказані свідки ствердили факт здійснення реальних господарських операцій та оформлення первинних документів за наслідками поставки позивачу товарів, а також підтвердили здійснення повних розрахунків за такими операціями.

Відтак, наведеними доказами підтверджується факт здійснення господарських операцій позивачем з придбання товарів, робіт/послуг, проведення розрахунків за придбані товари, роботи/послуги, а, отже, правомірність віднесення вартості придбаних товарів, робіт/послуг в розмірі 6206739 грн. 73 коп. до витрат 2015 року та 5103590 грн. 54 коп. до витрат 2016 року.

Таким чином, в ФОП ОСОБА_5 були наявними всі законні підстави для формування витрат по вищевказаних господарських операціях у відповідності до ст.177 ПК України, оскільки такі витрати підтверджені документально, є оплаченими, та безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача.

Твердження відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки всіх документів, які б підтверджували господарські операції, спростовується й тим, що у п.2.1.2 відповідних актів перевірки № 2239/13-07/2323323769 від 12.12.2017р. та № 149/13-07/2323323769 від 25.01.2018р. наведено перелік документів, які були використані відповідачем в ході проведення перевірки, зокрема, відомості, відображені в податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015-2016 роки, відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми ,виплачених доходів, банківські документи, платіжні документи, договори, контракти, CMR, інвойси, ВМД, накладні, ТТН та інші документи.

Також в матеріалах справи наявне заперечення ФОП ОСОБА_5 на Акт перевірки № 2239/13-07/2323323769 від 12.12.2017р., що було скеровано відповідачу; до цього заперечення позивачем долучалися документи на 384 аркушах. Таким чином, відповідачем в ході проведення перевірок було використано не лише документи, які були надані йому під час таких перевірок, але й документи, які додатково долучені позивачем до заперечення на акт перевірки.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача про відомості податкового блоку щодо даних про сплату податків до бюджету контрагентами позивача - ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_9 При цьому, згідно даних, наведених самим відповідачем у доповненні до відзиву, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_11 відображено доходи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 у своїх деклараціях.

Відповідачем не було наведено доводів та надано доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про можливі допущення його контрагентом певних порушень законодавства при веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїм контрагентом, позивач мав всі підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Отже, позивачем були вчинені всі необхідні дії для досягнення конкретних економічних результатів від господарських операцій з вищезгаданими контрагентами.

Не заслуговує на увагу покликання відповідача на невідображення ФОП ОСОБА_5 даних згідно податкового розрахунку 1-ДФ за І-IV квартали 2016 року по ФОП ОСОБА_16, ФОП ОСОБА_17, ФОП ОСОБА_18 з ознакою доходу « 157», як і не відображення придбання у І-IV кварталах 2015 року виплату доходу ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_9, оскільки невідображення цих даних у розрахунку 1-ДФ не спростовує здійснення самих операцій. Крім того, відповідальність за невідображення таких даних, не є предметом розгляду цієї справи, оскільки такі порушення не покладалися в основну оскаржуваних рішень. За наслідками даного порушення відповідачем було прийнято окреме податкове повідомлення-рішення, яке сплачено позивачем та не оскаржувалось в судовому порядку.

В частині визначення грошових зобов'язань з ПДВ, завищення суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування по цьому податку слід врахувати наступне.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п.188.1 ст.188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу (п.190.1 ст.190 ПК України).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_5 вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 78978 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року, що підлягає сплаті на суму 114437 грн.

Разом з тим, відповідно до умов контракту № 10/DK/2014/09 від 10.09.2014р., укладеного з Grupa Prefabet S.A., позивачем 05.02.2015р. придбано будівельні блоки загальною вартістю 4284 польських злотих, що підтверджується ВМД від 05.02.2015р., яка була подана позивачем в електронній формі, у відповідності до частин 1-4 ст.257 Митного кодексу України, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) та рахунком-фактурою від 04.02.2015р., специфікацією товару, на яких наявні відмітки митного органу та Державної екологічної інспекції у Львівській обл. Розрахунок за придбані блоки в розмірі 26605 грн. 70 коп. проведено позивачем шляхом попередньої оплати 31.03.2015р., в підтвердження чого надано виписку ПАТ «Кредобанк». Придбані будівельні блоки були реалізовані ПП ОСОБА_8 згідно видаткової накладної № ДО-0000076 від 29.05.2015р. та податкової накладної № 22 від 29.05.2015р. на загальну суму 28219 грн. 97 коп. (в т.ч. ПДВ 4703 грн. 33 коп.). Вартість реалізації товару на суму 23516 грн. 64 коп. було включено позивачем до доходу 2015 року та включено до податкового зобов'язання з ПДВ суму в розмірі 4703 грн. 33 коп., що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року (Т.2, а.с.154-155).

Відповідно до контракту з Фірмою Firma Handlowo-Uslugova Aleksander Kolcz № 1 від 05.05.2015р. та контракту № 10/DK/2014/09 від 10.09.2014р. з Grupa Prefabet S.A., ФОП ОСОБА_5 придбано будівельні блоки загальною вартістю 12246,78 польських злотих, що підтверджується ВМД від 29.05.2015р., від 11.06.2015р. та від 12.06.2015р. Оплата за придбаний товар проведена повністю, що стверджується виписками ПАТ «Кредобанк». Придбаний товар був реалізований ФОП ОСОБА_19 згідно видаткової накладної № ДО-0000092 від 02.11.2017р. на суму 84826 грн. 44 коп. (в т.ч. ПДВ 14137 грн. 74 коп.) та податкової накладної № 4 від 02.11.2017р. Сума податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 14137 грн. 74 коп. відображена в Додатку 5 до податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року (Т.2, а.с.161-179).

Наведеним спростовується позиція відповідача про те, що дані блоки відсутні на залишку та відсутня їх реалізація, оскільки матеріалами справи підтверджується подальша реалізація придбаних блоків та нарахування позивачем сум ПДВ на вартість реалізації цих товарів з відображенням таких сум ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ відповідних періодів.

Також, протягом 2016 року ФОП ОСОБА_5 придбано яблука та апельсини, зокрема:

у ТзОВ «Укрснабтрейд» придбано товар (апельсини) згідно видаткових накладних № РН-0435 від 26.12.2016р. та № РН-0434 від 23.12.2016р. на загальну суму 400000 грн. (в т.ч. ПДВ 66666 грн. 67 коп.). Оплата за придбаний товар в сумі 400000 грн. здійснена 23.12.2016р., що підтверджується випискою ПАТ «Кредобанк»;

в рамках контракту № 17/02 від 17.02.2016р., укладеному з Ardox Spolka z.o.o. (Польща), згідно якого придбано товар (яблука) загальною вартістю 22330 польських злотих; оплата за придбаний товар в сумі 148682 грн. 12 коп. здійснена 10.03.2016р.;

в рамках контракту № 17/02 від 17.02.2016р., укладеному з Sdeb Export Sp.z.o.o. (Польща), згідно якого придбано товар (яблука) загальною вартістю 21294 польських злотих; оплата за придбаний товар в сумі 142540 грн. 40 коп. здійснена 19.02.2016р.;

в рамках контракту № 15/12 від 15.12.2015р., укладеному з Wilpol Biniszewski Robert (Польща), згідно якого придбано товар (яблука) загальною вартістю 17750 польських злотих; оплата за придбаний товар в сумі 105600 грн. 74 коп. здійснена 21.01.2016р.;

в рамках контракту № 16/03 від 16.03.2016р., укладеного з International Delta Center For Export (Єгипет), згідно якого придбано товар (апельсини) загальною вартістю 10212 доларів США; оплата за придбаний товар в сумі 268087 грн. 05 коп. проведена 25.03.2016р.

В зв'язку з невідповідною якістю придбаних товарів (яблука, апельсини), вказані товари були списані позивачем згідно Актів невідповідності товарів від 16.03.2016р., від 26.02.2016р., від 27.01.2016р. та від 10.04.2016р.

За результатами придбання цих товарів позивачем було сформовано податковий кредит в 2016 році з ПДВ, однак за результатами списання вартості даних товарів суму ПДВ в 2017 році було включено в податкові зобов'язання з цього податку, що підтверджується виписаними податковими накладними від 01.11.2017р. та від 03.11.2017р. на загальну суму ПДВ в розмірі 259503 грн. та включенням цієї суми до податкового зобов'язання з ПДВ в листопаді 2017 року, що підтверджується Додатком 5 до податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

Таким чином, безпідставним є донарахування відповідачем суми ПДВ позивачу в розмірі 193415 грн., оскільки суми ПДВ в розмірі 18841 грн. 07 коп. (4703 грн. 33 коп. + 14137 грн. 74 коп.) за операціями з реалізації будівельних блоків включена до податкового зобов'язання з ПДВ відповідно у травні 2015 року та листопаді 2017 року, а сума ПДВ, донарахована на вартість списаних товарів (яблука, апельсини) в розмірі 259503 грн., включена до податкового зобов'язання з ПДВ в листопаді 2017 року.

Враховуючи наведене, твердження відповідача про заниження сум податкового зобов'язання з ПДВ позивачем не доведено, оскільки такі суми ПДВ є самостійно донарахованими ФОП ОСОБА_5 із відображенням таких сум ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ відповідних періодів.

В частині застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року колегія суддів враховує, що згідно п.202.1 ст.202 ПК України звітним періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідач стверджує, що дана декларація подана 20.04.2015р., а граничний термін її подання 20.03.2015р.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію декларації з ПДВ за лютий 2015 року та квитанцію № 2, якими підтверджується прийняття даної декларації податковим органом саме 20.03.2015р., тобто в терміни, визначені п.203.1 ст.203 ПК України (Т.2, а.с.183).

Таким чином, законність застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 170 грн. відповідачем не підтверджено.

Щодо застосування адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн. колегія суддів підкреслює, що згідно п.121.1 ст.121 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

В складених Актах перевірок наведено перелік документів, які були використані відповідачем в ході проведення перевірки, зокрема: відомості, відображені в податковій декларації про майновий стан та доходи за 2015-2016 роки, відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, банківські документи, платіжні документи, договори, контракти, CMR, інвойси, ВМД, накладні, ТТН та інші документи.

У матеріалах справи наявне заперечення ФОП ОСОБА_5 на Акт перевірки № 2239/13-07/2323323769 від 12.12.2017р., яке подано на адресу відповідача, та до якого позивачем долучено первинні документи. Таким чином, відповідачем в ході проведення перевірок було використано не лише документи, які були надані йому під час таких перевірок, але і використано документи, що були додатково долучені позивачем до заперечення.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копії документів, що підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами, відображення їх по податковому обліку.

Позиція відповідача щодо згоди ФОП ОСОБА_5 з правомірністю застосування цього штрафу спростовується тим, шо дане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі.

Таким чином, наведеним спростовуються висновки відповідача про наявність порушення позивачем вимог п.121.1 ст.121 ПК України, а відтак застосування до позивача адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510 грн. є протиправним.

Стосовно решти донарахувань колегія суддів відзначає, що відповідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховується на суми отриманих доходів від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, тому нарахування позивачу грошового зобов'язання з єдиного внеску є протиправним, з врахуванням встановлених вище обставин щодо незаконності донарахувань позивачу сум грошового зобов'язання по ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Оскільки військовий збір нараховується на суми отриманих доходів, тому нарахування позивачу грошового зобов'язання з військового збору є протиправним, із врахуванням встановлених обставин щодо незаконності донарахувань позивачу сум грошового зобов'язання по ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і п.44.6 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами ст.90 КАС України є однією з гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 242 КАС України.

Із урахуванням наведених норм права та фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органів доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними підстави для їх скасування.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

За таких умов колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги підставними та обґрунтованими, а тому такі підлягають до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДФС у Львівській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2018р. в адміністративній справі № 813/913/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДФС у Львівській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький Р. М. Гулид Дата складення повного судового рішення: 26.09.2018р.