Ухвала суду № 76671573, 25.09.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1700/15-ц Провадження № 2-р/486/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Франчук О. Д.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області заяву педставника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2018 року у справі за позовом ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ “УкрСиббанк”, третя особа: ОСОБА_4 про захист порушених прав споживача та визнання кредитного договору недійсним, постановлено судове рішення.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 09 серпня 2018 року звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з заявою про роз’яснення судового рішення не змінюючи його змісту, в частині того, яку саме суму в національній валюті – гривнях, належить стягнути з відповідачів на користь позивача, оскільки на території України законним платіжним засобом є гривня.

Учасники процесу в судове засідання не з’явились, у відповідності до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 271 ЦПК України, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця. Роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Частиною 5 ст. 268 ЦПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Строк, протягом якого виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання, не сплинув, оскільки відповідно до ст.12 Закону «Про виконавче провадження», цей строк встановлений в три роки.

Таким чином, представник відповідача має право на звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заяву про роз’яснення судового рішення, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, Южноукраїнський міський суд Миколаївської області 10 липня 2018 ухвалив рішення, яким позовні вимоги ПАТ “УкрСиббанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнив повністю та стягнув солідарно з відповідачів ОСОБА_2.В та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11145929000 від 24.04.2007 року у розмірі 14 269.00 швейцарських франків, пеню у розмірі 26 995 (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн.65 коп. та судовий збір в сумі 3 654.00 грн. – по 1 827.00 грн. з кожного. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживача, відмовлено (а.с. 114-118).

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов’язок позичальника повернути позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

За змістом статті 524 ЦК України, грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті у правовідносинах, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 ЦК України). У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Вказані позиції висловлені Верховним судом України в справі № 6-708цс17 та Верховним судом в постанові від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц.

Особливості виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті врегульовані ч.3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Отже, у разі виконання рішення суду про стягнення бору в іноземній валюті, вона конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України № 6-1063цс17 від 01 листопада 2017 року, в якому зазначено, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).

Оцінивши мотиви заяви, враховуючи зміст резолютивної частини рішення суд вважає, що підстав для його роз’яснення немає. Рішення постановлено в межах позовних вимог, сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили. У резолютивній частині рішення чітко і однозначно зазначено про задоволення яких саме вимог позивача йдеться, однак роз’яснення процедури його виконання, знаходиться не в компетенції суду.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для роз’яснення судового рішення, а тому заява представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви педставника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_6