Ухвала суду № 76665577, 20.09.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4926/18

2/206/1359/18

УХВАЛА

20 вересня 2018 року у місті Дніпрі суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О. перевіривши матеріали позовної заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2018 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості, яка ухвалою судді від 04 вересня.2018 була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містила обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, при цьому суддею було роз’яснено, що у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, також, суддею звернуто увагу, що долучений представником позивача розрахунок не відображає порядок нарахування та обчислення розміру грошових вимог позивача до відповідача.

- у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На виконання вказаної ухвали суду, представником позивача, у передбачений ухвалою строк, було подано заяву про усунення недоліків.

Дослідивши отриману заяву на предмет усунення недоліків, визначених ухвалою судді, було встановлено таке.

Так, до заяви про усунення недоліків було долучено оригінал платіжного доручення, в підтвердження сплати судового збору.

Щодо надання обґрунтованого розрахунку представником позивача було зазначено, що «відповідно до технології ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», розрахунки заборгованості за договорами формуються шляхом складання їх через програмний комплекс Банку, надати більш детальний розрахунок заборгованості не виявляється можливим з технічних причин. З метою встановлення судом обставин нарахування та погашення складових заборгованості суду направляється виписка по кредитному рахунку відповідача».

Проаналізувавши зміст поданої заяви, а також долучених до неї документів, суддя вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Вказаного висновку, суддя передусім дійшов з огляду на те, що звернення позивача до суду передбачає його зацікавленість у розгляді справи, та покладає на нього обов’язок добросовісно користуватись своїми правами.

Статтею 44 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, і лише одним обов'язком - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.

В той же час, як вбачається із пояснень, викладених у заяві про усунення недоліків, представник позивача, звертаючись до суду із позовом, визнає факт необґрунтованості наданого ним розрахунку, при цьому, замість виконання вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, щодо надання обґрунтованого розрахункупосилається на технічну неможливість програми банку виконати таку функцію, та пропонує суду здійснювати відповідні розрахунки, для чого направляє виписку за рахунком відповідача, аби суд здійснив перевірку наданого представником розрахунку, який за своїм змістом не відображає необхідної інформації, що має бути обов’язково зазначена у разі виникнення спору в кредитних правовідносинах, враховуючи порядок обчислення пені, процентів, передбачений ст. ст. 549, 1048 ЦК України, а саме: періоди нарахування пені, процентів, пені за прострочення сплати процентів з урахуванням строків, встановлених договором, проведеними оплатами, в тому числі, з погашення кредиту та процентів за договором.

Суддя звертає увагу, що відсутність обґрунтованого розрахунку, позбавляє суддю можливості перевірити розмір грошових вимог пред’явлених до відповідача, в тому числі, і їх арифметичну точність, а відтак і можливість ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Більш того, у даному конкретному випадку, позивач є системним банком. На адресу суду надходить велика кількість аналогічних позовних заяв, до яких, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, представниками позивач не додаються обґрунтовані розрахунки, у зв’язку із технічною неможливістю. При цьому, вказана стаття не містить будь-якого переліку, ким саме має виконуватись відповідний розрахунок, а тому, представник позивача не позбавлений його виконати самостійно, замість того, щоб перекладати свої обов’язки на суд.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ненадання обґрунтованого розрахунку зі сторони позивача було підставою для залишення позову без руху, а також те, що станом на 20.09.2018, недоліки позовної заяви, не усунуті у відповідній частині, за таких обставин, позовна заява підлягаєповерненню позивачу, що відповідає ст. 185 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суд також керувався практикою Європейського суду з прав людини, яка також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повернути сплачену позивачем суму судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України “Про судовий збір ”, якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 185, 260, 264, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі міста Дніпра (вул. 20 років Перемоги, 51 м. Дніпро, 49127) повернути позивачу ОСОБА_3 товариству комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), сплачений ними судовий збір, суму в розмірі 1762,00грн. згідно платіжного доручення № BOTM3B1RFM від 03.08.2018 року.

Роз’яснити позивачу, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Сухоруков