Ухвала суду № 76663183, 20.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4360/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 11-кп/783/658/18 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Гуцала І.П.,

суддів: Маліновської-Микич О.В., Партики І.В.,

з участю секретаря Щербая В.П.,

прокурора Васьківа Б.Я.,

засудженого ОСОБА_1

та його захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку з хворобою,

в с т а н о в и л а :

вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 11 грудня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 14 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 22017180000000083 від 16 листопада 2017 року ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнано винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, і призначено йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі відповідно до статті 69 КК України на строк 5 років без конфіскації майна.

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з клопотанням про звільнення його від подальшого відбування покарання, у зв’язку з захворюванням на тяжку хворобу.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від подальшого відбування покарання у зв’язку з хворобою відмовлено.

В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року скасувати та постановити нову, якою звільнити ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання у зв’язку з тяжкою хворобою. В обґрунтування доводів апеляційної скарга адвокат ОСОБА_2 зазначає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою. Вказує, що суд першої інстанції зазначив, що факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов’язкового звільнення від відбування покарання. Проте це є обов’язковою вимогою закону. Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки основному документу – висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого, згідно якого у нього зафіксовано заключний діагноз – цироз печінки, зумовлений вірусним гепатитом С (анті ВГС+) некомпенсований. Адвокат вказує, що саме таке захворювання є підставою для звільнення особи згідно п. 10 Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Також зазначає, що засуджений ОСОБА_1 характеризується позитивно.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2, які просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та апеляційну скаргу задоволити, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання ОСОБА_1 у зв’язку з хворобою, суд першої інстанції дійшов висновку, що, враховуючи тяжкість вчиненого засудженим злочину, особу засудженого, термін відбутого ним покарання, а також те, що наявна у нього хвороба не перешкоджає подальшому відбуванню призначеного йому покарання, тому у задоволенні клопотання засудженого слід відмовити.

В обґрунтування своїх висновків суд першої інстанції послався на те, що за весь період відбування покарання до ОСОБА_1 були застосовані стягнення за порушення режиму відбування покарання, він не проявив себе з позитивної сторони, відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, а також йому встановлений цироз печінки, зумовлений вірусним гепатитом С.

Відповідно до положень ч.2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.

Згідно роз'яснень, наданих у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» № 8 від 28.09.1973 року, сам факт захворювання засудженого на тяжку хворобу не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання. Вирішуючи питання про звільнення від дальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й ураховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.

Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі відповідно до статті 69 КК України на строк 5 років без конфіскації майна.

За час відбування покарання ОСОБА_1 характеризується посередньо.

З висновку лікарсько-консультативної комісії Міжобласної багатопрофільної лікарні при ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання від 11.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлений заключний діагноз – цироз печінки, зумовлений вірусним гепатитом С, об’єктивний стан хворого є стабільний у своїй важкості.

Ураховуючи стан здоров'я засудженого, те, що він відбуває покарання за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, дані про особу засудженого, відомості про його поведінку за весь час відбування покарання, які не дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 довів своє виправлення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого про звільнення від відбування покарання.

Доводи апеляційної скарги захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 такі висновки суду першої інстанції не спростовують.

Покликання засудженого в його заяві до суду першої інстанції, а також адвоката в апеляційній скарзі на тяжкість захворювання ОСОБА_4 не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки наявність такої хвороби згідно положень ч.2 ст. 84 КК України сама по собі не є обов'язковою підставою для звільнення від відбування покарання.

Матеріали провадження свідчать про те, що засуджений перебуває на лікуванні в терапевтичному відділенні Львівської багатопрофільної лікарні ЛУВП № 19, де отримує курс лікування.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання судом першої інстанції в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Суд першої інстанції з дотриманням норм кримінального процесуального та кримінального закону прийняв законне рішення, яке належно мотивував, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а для засудженого – в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий: Гуцал І.П.

Судді: Маліновська-Микич О.В.

ОСОБА_5