Постанова № 76616250, 20.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1044/18 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.Провадження № 22-ц/780/2986/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 26 20.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Судді-доповідача Волохова Л.А.,

суддів: Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У квітні 2018 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто її позивачу.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 11.05.2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядають судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач не усунув недоліки, що вказані в ухвалі судді від 24 квітня 2018 року.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, оскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права та є передчасними.

Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів із дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 24 квітня 2018 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без руху і заявнику надано строк для усунення недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали.

На виправлення недоліків у встановлений суддею строк ПАТ КБ «Приватбанк» подав до суду заяву, де надав пояснення по суті вказаних суддею недоліків та додав належним чином оформлене платіжне доручення про перерахування судового збору.

Колегія суддів вважає, що недоліки, зазначені в ухвалі судді від 24 квітня 2018 року, зокрема неналежне засвідчення копій наданих позивачем письмових доказів, зазначенні суддею необґрунтовано, оскільки копії доданих до заяви письмових доказів належно посвідчені, повноважним представником банку. Якщо суддя вважає, що копії письмових документів мають бути посвідчені інакше, то він має вказати як саме, пославшись на відповідний нормативний акт, який таке передбачає.

Слід зазначити, що ч. 5 ст. 177 ЦПК України, на яку посилається суд першої інстанції, не містить вимоги подання до суду копії доказів, що засвідченні належним чином, а тому це не є підставою для залишення позовної заяви без руху. Крім того, якщо суд сумнівається в достовірності наданих йому доказів, він не позбавлений можливості на стадії розгляду справи витребувати оригінали необхідних доказів.

Посилання судді в ухвалі на відсутність належних доказів сплати судового збору з огляду на невідповідність оформлення платіжного доручення суперечать ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», яка покладає на суд обов'язок перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перед відкриттям провадження у справі. Така перевірка здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (Д-3), яка наявна в тому числі в Макарівському районному суді і яка містить інформацію про сплату особою судового збору за вказаними у платіжному документі реквізитами, зокрема коли, в якій сумі, за якими банківськими реквізитами і яким документом, та про зарахування збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, якщо є сумніви щодо сплати судового збору, суддя самостійно в змозі перевірити ці обставини і роздрукувати відповідний витяг із автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя вказаних обставин не врахував і постановив необґрунтовану ухвалу про повернення позову.

Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції у зв'язку із порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 7, 374, 375 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 11 травня 2018 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя-доповідач Волохов Л.А.

Судді: Березовенко Р.В.

Матвієнко Ю.О.