Постанова № 76612204, 17.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/203/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4717/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» (надалі - ЖБК «Суднобудівник-6») та просила зобов'язати відповідача надіслати на її адресу посвідчені копії наступних документів: копії звіту про його фінансово-господарську діяльність за 2016 рік, кошторису на 2017 рік, планові послуги на 2017 рік по статті «Утримання будинку і прибудинкової території», а також фактичні його витрати за кожен місяць 2017 року та по кожній послузі даної статті.

Зазначала, що з 14 березня 1979 року є членом та споживачем послуг ЖБК «Суднобудівник-6», на її сім'ю розповсюджується пільга за категорією «Учасник бойових дій», сплачує за житлово-комунальні послуги на рахунок відповідача, але останній не виконує зобов'язання перед нею, як споживачем.

Посилаючись на те, що 04 липня 2017 року звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати їй документи, а саме: копії звіту про його фінансово-господарську діяльність за 2016 р., кошторис на 2017 року, планові послуги на 2017 року по статті «Утримання будинку і прибудинкової території», а також фактичні його витрати за кожен місяць 2017 року та по кожній послузі даної статті, проте відповідач відповіді не надав, просила позов задовольнити.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, за змістом, що суд не визначив предмет спору, характер спірних правовідносин та безпідставно керувався ст. 16 ЦК України та ст. 44 ЦПК України. Окрім цього, судом здійснено висновки за відсутності доказів виключення позивача зі членів кооперативу, не враховано неподання відповідачем відзиву на позов, що свідчить про погодження з позовними вимогами, а також прийнято рішення про розгляд справи в спрощеному провадженні за відсутності відповідного клопотання позивача.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 VIII від 02.06.2016 року Апеляційний суд м. Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Згідно п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року справа підлягає розгляду за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Про день і час судового розгляду справи ЖБК «Суднобудівник-6» повідомлений належно (а.с.94), про причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника кооперативу.

Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (ч.1).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦПК України встановлено, що позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Статтею 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин (ч.1).

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.3).

Судом першої інстанції розглянуто цивільну справу в порядку спрощеного провадження.

Між тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при зверненні у суд із позовом не було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не з'ясовано судом щодо цього й думку сторін, що є порушенням процедури розгляду справи за правилами вказаного цивільного судочинства.

Окрім цього, залишаючи позов без задоволення, районний суд виходив з того, що позивач не є членом кооперативу, остільки рішенням Загальних зборів ЖБК «Суднобудівник-6» від 17 березня 2011 року була виключена з членів ЖБК за наклеп та дії на шкоду інтересам кооперативу (і даний факт підтверджено рішенням суду від 03.04.2017 р.); що позивач неодноразово вже зверталась до того самого відповідача з тим самим предметом, з тих самих підстав, змінюючи тільки роки та дати бажаних документів у своєму позові, у зв'язку з чим визнав факт зловживання нею своїми процесуальними правами.

Проте? з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, з урахуванням наступного.

Зі справи убачається, що ОСОБА_2 проживає у будинку, який перебуває на балансі відповідача ЖБК «Суднобудівиик-6» за адресою: АДРЕСА_1 та є колишнім головою правління ЖБК «Суднобудівник-6».

Син позивача - ОСОБА_3 також зареєстрований АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків як «учасник бойових дій» (а.с.2).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Ухвалюючи рішення, районний суд визнав доведеним виключення ОСОБА_2 з членів ЖБК «Суднобудівник-6» рішенням загальних зборів кооперативу від 17 березня 2011 року, проте ці твердження суду носять голослівний характер, остільки нічим не підтверджені.

Не надано належних доказів на підтвердження вказаних обставин і відповідачем по справі, представника якого суд апеляційної інстанції викликав у судове засідання для дачі пояснень та підтвердження викладених у відзиві на апеляційну скаргу доводів про виключення ОСОБА_2 17 березня 2011 року з членів кооперативу.

При цьому, посадовій особі кооперативу було роз'яснено, що у випадку незабезпечення явки представника в судове засідання, справу буде розглянуто на підставі наявних у ній доказах.

Між тим, представник кооперативу в суд апеляційної інстанції не з'явився.

Зазначене свідчить про недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

Не ґрунтуються на матеріалах справи й висновки суду про те, що позивач неодноразово зверталась до того самого відповідача з тим самим предметом, з тих самих підстав, змінюючи тільки роки та дати бажаних документів, у зв'язку з чим визнав зловживання ОСОБА_2 своїми процесуальними правам.

При цьому, суд зробив узагальнюючі висновки, у відсутність у справі відповідних доказів та зазначення номеру будь-якої справи суду і будь-якого рішення, яке вказує на її неодноразове звернення до того самого відповідача з тим самим предметом, з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, вирішуючи спір, районний суд допустив порушення норм процесуального права, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення й постановлення по справі нового рішення про відмову у позові, проте з інших підстав, враховуючи таке.

Звертаючись у суд із позовом про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, ОСОБА_3, просила зобов'язати відповідача надати їй документи, а саме: копії звіту про його фінансово-господарську діяльність кооперативу за 2016 року, кошторис на 2017 року, планові послуги на 2017 року по статті «Утримання будинку і прибудинкової території», а також фактичні його витрати за кожен місяць 2017 року та по кожній послузі даної статті.

Між тим, зміст заявлених по справі вимог не ґрунтується на положеннях Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Поняття споживача послуг розкрито у ст. 1 та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (ст.1). Споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.20).

Разом з тим, ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача надати їй інформацію не в межах наданих їй житлово-комунальних послуг за місцем мешкання у зв'язку з неякісними послугами чи отримання продукції неналежної якості та фактичними витратами, а документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності кооперативу в цілому.

Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до ст. 1 долученого до справи Статуту ЖБК «Суднобудівник-6», ЖБК «Суднобудівник-6» організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного шістнадцятиповерхового будинку на 252 квартири за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (а.с.100).

Згідно ст. 49 Статуту, органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) та правління кооперативу. Загальні збори житлово-будівельного кооперативу є вищим органом кооперативу. Загальні збори: … 10) затверджують звіт правління кооперативу про фінансово-господарську діяльність кооперативу за минулий рік та фінансово-господарський план на поточний рік..(а.с.111).

Статтею 51 Статуту встановлено, що загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу (збори уповноважених) скликаються правлінням не рідше двох разів на рік. Позачергові збори скликаються на вимогу 1/3 загального числа членів кооперативу, на вимогу правління кооперативу, ревізійної комісії, а також Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п. 2 ст. 53 Статуту, правління житлово-будівельного кооперативу ..забезпечує підготовку звіту про фінансово-господарську діяльність кооперативу за минулий рік, плану на поточний рік, складає кошториси витрат на поточний рік та надає їх на затвердження загальними зборами членів кооперативу (зборів уповноважених).

Ревізійна комісія ЖБК проводить не рідше одного разу на рік (при необхідності - з участю відповідних спеціалістів) планові ревізії фінансово-господарської діяльності кооперативу та про результати звітує перед загальними зборами членів кооперативу( уповноважених) (п. 2 ст. 57 Статуту).

Отже, зі змісту Статуту кооперативу убачається? що вирішення питань, пов'язаних з перевіркою діяльності правління житлово-будівельного кооперативу, отримання звіту про його фінансово-господарську діяльність, здійснення перевірки його плану на поточний рік та кошторисів витрат віднесено до компетенції ревізійної комісії та загальних зборів кооперативу (зборів уповноважених), які скликаються правлінням кооперативу за власною ініціативою, на вимогу 1/3 загального числа членів кооперативу, ревізійної комісії, а також Київської міської державної адміністрації.

Окрім цього, колегія суддів враховує й зміст долученої до справи відповіді ЖБК «Суднобудівник-6» на звернення ОСОБА_2, відзив на позов та апеляційну скаргу про те, що звіти кооперативу ЖБК «Суднобудівник-6» про фінансово-господарську діяльність за 2016 рік та фінансово-господарський план та планові послуги «Утримання будинку і прибудинкової території» на поточний рік досі перебувають у процесі формування та подальшого затвердження (а.с.9-17, 72-73).

Доказів того, що вказані документи були предметом дослідження загальних зборів (зборів уповноважених) ЖБК «Суднобудівник-6», до справи не долучено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про неправильно обраний позивачкою спосіб захисту й правових підстав до задоволення заявлених по справі позовних вимог не вбачає.

За таких обставин, у позові ОСОБА_2 до ЖБК «Суднобудівник-6» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: